На теоретичному та практичному рівнях поставлено та вирішено важливе наукове завдання розробки науково-практичних рекомендацій щодо державного регулювання соціальної житлової політики (СЖП) України. Досліджено напрями СЖП й інструментарій її реалізації. Розроблено концепцію механізму державного регулювання СЖП на основі системного підходу, реалізація якої дозволяє досягти забезпеченості населення країни житлом, яке відповідає санітарним і соціальним нормам. Вдосконалено методичний підхід до діагностики проблемних напрямів СЖП на основі індикаторів ринку житла, соціальних стандартів, демографічних показників, що дозволяє визначити причини проблемних явищ і чинників, що на них впливають; організаційно-економічну модель державного регулювання СЖП на основі визначення комерційної та соціальної доступності житла, що обгрунтовує ефективні рішення для досягнення рівня соціальних нормативів забезпеченості житлом населення країни. Набули подальшого розвитку класифікація інструментів державного регулювання СЖП на основі визначення заходів державного регулювання ринкового та неринкового характеру, що дозволяє систематизувати напрями державного регулювання СЖП й обрати найбільш ефективні інструменти державного регулювання СЖП; методичний підхід до визначення комерційної та соціальної доступності житла на основі врахування демографічних, фінансово-економічних факторів, що сприяє підвищенню ефективності впливу держави на рівень забезпеченості населення житлом.