Висвітлюється суспільно-політичне становище Коломиї під час національно-демократичної революції в Галичині та становлення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на Покутті, національні відносини у міському середовищі, громадсько-культурна інтеграція коломиян у систему національного відродження ЗУНР та ін.

Вперше в історичній літературі зроблено спробу комплексного вивчення пам'яток історії та культури Прикарпаття періоду Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), вшанування пам'яті її державних, військових, громадських діячів, а також подій, які мали місце в той час. Наведено список членів Української Національної Ради, простежено історію ЗУНР у геральдиці, філателії та боністиці.

На підставі узагальнення архівних даних і друкованих джерел висвітлено один з багатьох епізодів революційного руху Галичини в боротьбі проти поневолення західноукраїнських земель на початку ХХ ст. Охарактеризовано постать О.Басараб, викладено події та обставини, що передували або були причиною її смерті.

На основе обобщения архивных данных и литературных источников освещен один из многих эпизодов революционного движения Галиции в борьбе против порабощения западноукраинских земель в начале ХХ в. Охарактеризована личность О.Басараб, изложены события и обстоятельства, предшествующие или ставшие причиной ее смерти.

Освещены идеология украинского национализма и языковой вопрос, этнолингвистические проблемы Украины в контексте националистической идеологии. Проанализирован первый опыт законодательного регулирования межэтнических и языковых отношений. Рассмотрен вопрос об институте государственного языка. Описана языковая политика в стране.

Проаналізовано діяльність розвідки та контррозвідки підпілля Організації українських націоналістів С.Бандери в Україні в 1945 - 1950 рр. Висвітлено основні тактичні схеми діяльності підпілля та визначено місце Служби безпеки ОУН в їх реалізації. Розкрито питання оперативно-бойового застосування спеціальних операцій у протистоянні руху українських націоналістів у Західній Україні в даний період. Розглянуто основні чинники та особливості діяльності спеціальних підрозділів закордонних центрів націоналістичного руху у контексті "холодної війни" 1945 - 1970 рр.

Проанализирована деятельность разведки и контрразведки подполья Организации украинских националистов С.Бандеры в Украине в 1945 - 1950 гг. Освещены основные тактические схемы деятельности подполья и определено место Службы безопасности ОУН в их реализации. Раскрыты вопросы оперативно-боевого применения специальных операций в противостоянии движения украинских националистов в Западной Украине в данный период. Рассмотрены основные факторы и особенности деятельности специальных подразделений зарубежных центров националистического движения в контексте "холодной войны" 1945 - 1970 гг.

На підставі документів ЦК КП(б) України, органів державної безпеки УРСР та інших джерел охарактеризовано процес ліквідації органами НКВС, НКДБ, МДБ, МВС, КДБ УРСР підпільних типографій ОУН і УПА в період 1944 - 1954 рр.

На основе обобщения документов ЦК КП(б) Украины, органов государственной безопасности УССР и других источников охарактеризован процесс ликвидации органами НКВД, НКГБ, МГБ, МВД, КГБ УССР подпольных типографий ОУН и УПА в период 1944 - 1954 гг.

Висвітлено життєвий шлях Голови Директорії та Головного Отамана військ Української Народної Республіки С.Петлюри в наукових працях його дослідників. Охарактеризовано постать воєнного діяча на сторінках української преси (1917 - 1920 рр.), висвітлено проблеми його військової діяльності в українській історіографії. Проаналізовано його вплив на формування особистості С.Скрипника, а також діяльність Комітету вшанування пам'яті С.Петлюри в Україні та за кордоном.

Освещен жизненный путь Председателя Директории и Главного Атамана войск Украинской Народной Республики в научных трудах его исследователей. Охарактеризована личность военного деятеля на страницах украинской прессы (1917 - 1929 гг.), освещены проблемы его военной деятельности в украинской историографии. Проанализированы его влияние на формирование личности С.Скрипника, а также деятельность Комитета почтения памяти С.Петлюры в Украине и за рубежом.

Розглянуто історико-правові аспекти діяльності ОУН і УПА. На підставі аналізу міжнародно-правових актів надано оцінки українського самостійницького руху, спростовано ідеологічні стереотипи й нашарування довкола цієї проблематики.

Висвітлено процес формування Українського партизансько-повстанського штабу - органу управління партизанським і повстанським рухом в більшовицькій Україні в період перебування Українського уряду в еміграції на території Польщі. Особливу увагу приділено структурі Штабу та завданням, які виконували ці відділи.

На підставі вивчення архівних документів і матеріалів, наукової та мемуарної літератури висвітлено історію створення, розглянуто питання організації та правові засади діяльності військового формування Січових Стрільців за період його перебування у складі армій Української Народної Республіки (доби Центральної Ради та Директорії), а також показано його роль у забезпеченні охорони надбань української революції від зовнішніх посягань. Проаналізовано нормативно-правові акти українських урядів та їх військових відомств, що регламентували організацію та діяльність Збройних Сил України доби визвольних змагань на різних етапах державотворення та військового будівництва, а також розпорядчі документи військового формування Січових Стрільців. Встановлено відмінності організаційно-правового забезпечення даного військового формування у порівнянні з нормами тогочасного законодавства.

Висвітлено діяльність Державного центру (ДЦ) Української народної республіки в екзилі щодо відродження незалежної демократичної України на основі аналізу архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії, мемуарів, матеріалів періодичних видань. Розглянуто питання формування українського національно-визвольного руху в еміграції та реорганізації ДЦ в екзилі. Визначено взаємодію ДЦ та Американського комітету визволення від більшовизму.

Освещена деятельность Государственного центра (ГЦ) Украинской народной республики в экзиле по возрождению независимой демократической Украины на основе анализа архивных документов, отечественной и зарубежной историографии, мемуаров, материалов периодических изданий. Рассмотрены вопросы формирования украинского национально-освободительного движения в эмиграции и реорганизации ГЦ в экзиле. Определено взаимодействие ГЦ и Американского коммитета освобождения от большевизма.

На основі широкого коло досі невідомих архівних джерел простежено участь карпатських січовиків в обороні незалежної Карпатської України напередодні Другої світової війни (1939 р.). Відтворено передумови й основні етапи військово-організаційної розбудови цих збройних формувань, проаналізовано їх структуру, подано описи одностроїв і зображення відзнак.

На основе широкого круга неизвестных ранее источников прослежено участие карпатских сечевиков в обороне независимой Карпатской Украины накануне Второй мировой войны (1939 г.). Рассмотрены предпосылки и основные этапы военно-организационного строения этих вооруженных формирований, проанализирована их структура, даны описания и изображения знаков отличия.

Розглянуто події, пов'язані з проголошенням Української самостійної держави у Львові 30 червня 1941 р. на Українських Національних Зборах.

Розглянуто діяльність спецслужб комуністичної Польщі проти осередків української політичної еміграції, котра активно провадилася з кінця 1940-х до кінця 1980-х рр. Головною мішенню при цьому визначалися Закордонні частини ОУН, ОУН(м) та УГВР, однак "розроблялися" також інші українські еміграційні політичні організації. На перших порах служба безпеки ПНР здебільшого перехоплювала емісарів та кур'єрів, ліквідовувала організаційну мережу на території Польщі, а згодом намагалася встановити контроль над таємними каналами. Зокрема, протягом 1960-х рр. неодноразово перехоплювалися партії нелегальної літератури, що йшли із західних країн. Діяльність спецслужб ПНР уповні віддзеркалювала спрямовані проти "закордонних центрів" відповідні заходи радянських органів держбезпеки. Стаття є лише першим кроком у дослідженні цієї обширної теми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.332 + Х2(4Укр)611/612-5 + Ф513(4Укр)61

Рубрики:

Автономія

Історія держави і права

Національно-визвольний рух

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено передумови використання органів внутрішніх справ (ОВС) у боротьбі з українськими збройними підпілллями у 1917 - 1941 рр. Приділено увагу поневоленню організаційної структури та діяльності ОВС у західноукраїнських областях. Проаналізовано залучення зазначених органів до заходів радянської влади щодо ліквідації підпілля. Досліджено діяльність ОВС проти українського збройного підпілля у 1944 - 1950 рр. Охарактеризовано форми та методи діяльності цих органів проти українського збройного підпілля.

Статтю присвячено героїко-драматичним історіям життя дисидентів, членів Української Гельсінської групи (УГГ), провідників національної ідеї, якими володіла віра у потребу боротьби і пожертви, і без яких неможливе українське відродження. На прикладі чотирьох гнаних за правду та занапащених радянською каральною машиною в'язнів табору Кучино показано, як влада підступно та цілеспрямовано знищувала інакомислячих, порушуючи права людини і власну конституцію. Атака на виразників національних інтересів українців свідчила про руйнівний характер радянської політики щодо української культури і нації.

Розглянуто проблему здійснення обліку та агентурних розробок учасників українського націоналістичного руху, які повернулися, або прибули на територію Запорізької області після відбуття покарання. Заходи органів державної безпеки аналізуються на основі літерної справи No102, яка формувалася у 1956 - 1958 рр. співробітниками УКДБ Запорізької області. Поруч із прізвищами фігурантів нових справ оперативного обліку, наводено дані на деяких колишніх учасників націоналістичного підпілля та повстанської армії, які стали агентами органів державної безпеки.

Мета дослідження - висвітлити протиборство спеціальних підрозділів закордонних центрів ОУН із КДБ у 1960-х - на початку 1990-х рр. Методологічною основою стали принципи наукової об'єктивності та історизму. Використано такі загальноісторичні методи: історико-порівняльний, ретроспективний, проблемний, структурний. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що, увівши до наукового обігу значну кількість неопублікованих архівних документів і матеріалів, які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, проаналізовано діяльність спецслужб закордонних центрів ОУН, скеровану на протидію провокаціям органам держбезпеки УРСР і підтримку дисидентського руху в республіці зазначеного періоду. Висновки: починаючи з 1960-х рр., діяльність служби безпеки Закордонних частин (СБ 34) ОУН відбувалась у тісній взаємодії насамперед із референтурою Крайового зв'язку (КЗ), Спілкою української молоді (СУМ), Антибільшовицьким блоком народів (АБН). У розглядуваний період закордонні осередки ОУН зіткнулись із посиленням провокацій органів держбезпеки УРСР, метою яких було деморалізувати та розколоти діаспору. Намагаючись протидіяти ідеологічним диверсіям, есбісти не лише публікували у своїй пресі спростування та застереження, ретельно розслідуючи кожну провокацію, інформуючи про результати інші закордонні центри ОУН, а й, своєю чергою, також здійснювали ідеологічно-підривні операції проти радянського режиму. Зручним майданчиком для останніх стали різноманітні міжнародні заходи, спортивні змагання, насамперед Олімпійські ігри. Значну шкоду закордонним центрам ОУН завдавали складні і тривалі оперативні ігри КДБ. СБ натомість проводила власні оперативні ігри, спираючись на підтримку української діаспори. Більшість оунівських центрів відійшли від радикальних гасел і зосередилися на підтримці в УРСР дисидентів, яким надавалася різноманітна допомога. Наприкінці 1980-х рр. спецслужби закордонних центрів ОУН сконцентрували свої зусилля на підтримці масового протестного руху в республіці. Після проголошення незалежності України їх діячі остаточно легалізувалися, займаючись у подальшому літературною, науковою, громадською діяльністю.