Розглядається проблема визначення поняття та основних властивостей договору як теоретико-правової категорії в рамках системи права України. Зроблено висновок про існування договорів у двох формах: як форми права і як форми реалізації норм права, визначено їх класифікацію та основні юридичні властивості. Здійснено аналіз поняття джерело (форма), а також комплексна характеристика існуючих джерел права, визначено місце і роль нормативно-правового договору серед них. Дослідження основних властивостей нормативно-правового договору як джерела права України дало можливість зробити висновки щодо перспектив його розвитку і поширення в якості регулятора відносин у різних сферах суспільного життя. Охарактеризовано нормативно-правовий договір як категорію, що є підставою для виникнення, зміни та припинення правових відносин.

Досліджено судовий прецедент як філософсько-правову категорію, показано його рольове значення у системі джерел вітчизняного права у контексті онтологічних, гносеологічних, аксіологічних та антропологічних вимірів. Окреслено проблематику методологічних підходів у дослідженні питання про визнання судового прецеденту джерелом національного права. Розкрито основні методологічні та концептуальні підходи щодо розуміння категорії "джерело права". Визначено функціональну роль судового прецеденту у контексті формування сучасного права з позицій єдності аксіологічного та гносеологічного підходів. Сформульовано визначення та розкрито сутнісні характеристики судового прецеденту як явища сучасної української правової дійсності. Висвітлено гносеологічні засади судової правотворчості як способу конструювання правової реальності. Обгрунтовано необхідність становлення та розвитку судового прецеденту за умов реформування правової системи України з урахуванням інтеграційних процесів сучасності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4УКР)-328.3 + Х002.39

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Інші форми (джерела) права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ