Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2 + Х918.121-9

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено міжнародно-правові проблеми і перспективи повернення культурних цінностей з Польщі в Україну в 1944 - 2006 р. Розглянуто питання історії формування площі "Турецька криниця" як елементу архітектурно-планувальної структури найстарішої частини Чернівців. Проаналізовано кунсткамерний "музейний" жанр у європейському образотворчому мистецтві, роль Ізюмського окружного музею в охороні, вивченні та популяризації пам'яток історії та культури на Харківщині в 1920-х рр.

Освещены международно-правовые проблемы и перспективы возвращения культурных ценностей из Польши в Украину в 1944 - 2006 гг. Рассмотрены вопросы истории формирования площади "Турецкий колодец" как элемента архитектурно-планировочной структуры древнейшей части Черновцов. Проанализированы кунсткамерный "музейный" жанр в европейском изобразительном искусстве, роль Изюмского окружного музея в охране, изучении и популяризации памяток истории и культуры в Харьковском регионе в 1920-х гг.

Досліджено проблему подолання колізії різнонаціональних законів за обставин виникнення деліктних зобов'язань внаслідок зіткнення суден шляхом реалізації у безпосередній формі принципу "автономії волі" сторонами події "зіткнення суден". Уперше проведено спеціальне дослідження у сфері реалізації принципу "автономії волі" сторонами-учасниками зіткнення суден. Доведено, що використання даного принципу з визначенням права, що підлягає застосуванню до відповідних приватноправових відносин з іноземним елементом, сторони-учасники події "зіткнення суден" визначають норми, які належать до права певної держави та мають бути застосовані за умови, що цей вибір може бути тільки обмеженим.

Розглянуто методи й основні форми роботи вищих органів влади УСРР над реалізацією проблеми повернення та реституції предметів старовини та мистецтва, архівних матеріалів. Вивчено механізми реституції історико-культурних цінностей у процесі реалізації УСРР 11 статті Ризького мирного договору. Розкрито позицію УСРР, РСФРР і Польської Республіки щодо проблеми реституції предметів старовини та мистецтва за умов розроблення Ризького мирного договору 1921-го року. Висвітлено діяльність і результати роботи російсько-української Паритетної комісії з питань обміну предметами музейного значення між УСРР та РСФРР. Проведено узагальнення системи заходів органів державної влади УСРР щодо практичного розв'язання проблеми повернення та реституції історико-культурних цінностей в 1920-х -1930-х роках. Запропоновано періодизацію етапів функціонування державних органів влади УСРР у реалізації проблеми повернення та реституції предметів старовини і мистецтва.

Розглянуто основні напрямки державної політики та результати діяльності українських закордонних дипломатичних установ у сфері повернення в Україну культурних цінностей. Проаналізовано актуальні питання правового й організаційного забезпечення даного процесу у контексті зарубіжної україніки. Висвітлено участь дипломатичних служб у координації взаємодій архівних служб України з українською діаспорою. Досліджено проблеми розшуку та реституції фотодокументів з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, вивезених у роки Другої світової війни. Розглянуто концепцію створення та функціонування Національного реєстру "Архівна україніка", досліджено проблеми його впровадження. Проаналізовано актуальні проблеми повернення в Україну архівних колекцій, створених громадсько-політичними та культурними установами української еміграції.

Рассмотрены основные направления государственной политики и результаты работы украинских зарубежных дипломатических служб в сфере возвращения в Украину культурных ценностей. Проанализированы актуальные вопросы правового и организационного обеспечения данного процесса в контексте зарубежной украиники. Освещено участие дипломатических служб в координации взаимодействий архивных служб Украины с украинской диаспорой. Исследованы проблемы розыска и реституции фотодокументов из фондов Центрального государственного кинофотофоноархива Украины им. Г.С. Пшеничного, вывезенных в годы Второй мировой войны. Рассмотрена концепция создания и функционирования Национального реестра "Архивная украиника", исследованы проблемы его внедрения. Проанализированы актуальные проблемы возвращения в Украину архивных коллекций, созданных общественно-политическими и культурными организациями украинской эммиграции.

Проанализирован сложный процесс реституции утраченных культурных ценностей в соответствии с международным и внутригосударственным правом. Исследована роль Генеральной Ассамблеи ООН, ЮНЕСКО, СБСЕ, Совета Европы в охране культурного наследия народов. Рассмотрены основные направления деятельности украинского государства относительно возвращения в Украину утраченных культурных ценностей. Среди существующих двусторонних отношений Украины в сфере возвращения культурных ценностей, утраченных в годы Второй мировой войны, рассмотрены украинско-немецкие отношения, которые демонстрируют взвешенный подход к решению проблем реституции культурных ценностей, основанный на уважении неотъемлемого права каждого народа на свое культурное наследие.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання повернення культурних цінностей, які були вивезені з території під час Другої світової війни. Під час війни німці з території України вивезли багато культурних та історичних цінностей. Від коли Україна стала незалежною, а Німеччина об'єдналася, обидві країни погодились, що втрачені або незаконно вивезені культурні цінності, що знаходяться на їх територіях, буде повернуто власникові або його правонаступникові. А в разі неможливості їх віднайдення мова повинна йти про рівноцінне відшкодування.

Здійснено огляд міжнародних санкцій як складової політики, інтегрованої у загальний процес "комплаєнс" (досягнення відповідності регулівним нормам та правилам), що регулює та захищає світову фінансову систему від використання з метою легалізації коштів та фінансування тероризму. Визначено основні органи, що діють на міжнародній арені: Рада Безпеки ООН, яка приймає санкційні заходи, що передбачають широку низку опцій застосування впливу, та не включають застосування збройних сил; і поділяються на загальноекономічні та торговельні санкції; Європейський Союз, який застосовує санкції на "автономній" основі або шляхом прийняття зобов'язуючих постанов Ради Безпеки ООН, які містять в собі окремі специфічні та загальні торговельні обмеження, фінансові обмеження; Департамент контролю іноземних активів Державного департаменту казначейства США ("OFAC"), який запроваджує економічні та торговельні санкції, застосовуючи блокування активів та торговельні обмеження, публікує списки визначених ("підсанкційних") осіб. З'ясовано, що практики застосування санкцій обумовлюють перебудову бізнес-моделей банків у світі, призводячи до так званого відходу від ризику, і в результаті до скорочення потоку міжнародних платежів, скорочення реалізованих операцій документарного бізнесу, а також припинення або обмеження ділових відносин. Зроблено спробу інтегрувати (в єдину схему) багатовекторний та багаторівневий процес "комплаєнс" (досягнення відповідності вимогам) в межах однієї установи, та визначити місце процедур досягнення відповідності положенням про санкції.

Систематизовано термінологічний апарат у сфері дослідження міждержавних торговельних конфліктів, до якого віднесено поняття: суперечлива ситуація у торгівлі, торговельна суперечка, торговельний конфлікт, торговельна війна. Надано характеристику стадіям суперечливості зовнішньоторговельних відносин між державами та/або інтеграційними утвореннями. Обгрунтовано доцільність розгляду інтенсивності напруги як детермінанти зовнішньоторговельних конфліктів. Надано визначення торговельної війни та систематизовано її ключові ознаки як зовнішньоторговельного конфлікту максимального ступеня інтенсивності.

Досліджено міжнародно-правові підстави присудження компенсації державам і міжнародним міжурядовим організаціям за здійснення міжнародно-протиправного діяння. Прослідковано історичні передумови формування інституту компенсації. Проаналізовано міжнародно-правову природу інституту компенсації крізь призму доктрини міжнародного публічного права. Розглянуто правила визначення розмірів компенсації, які використовуються у договірній практиці держав та міжнародних міжурядових організацій. На підставі аналізу низки міжнародних договорів та матеріалів міжнародних конференцій виокремлено особливості застосування компенсації за міжнародно-протиправні діяння. Розглянуто питання про такі можливі специфічні форми виплати репарацій, як праця військовополонених та вивіз науковців. Наголошено на проблемних аспектах виплати компенсації ex gratia. Обгрунтовано правила визначення розмірів компенсації, які використовуються в практиці міжнародних судових та арбітражних органів, з подальшим проведенням порівняльної характеристики встановлених правил. Проаналізовано практику міжнародних судових та арбітражних органів щодо визначення форм виплати компенсації. Досліджено практику міждержавних відносин з приводу обрання специфічних форм компенсації за здійснення міжнародно-протиправних діянь. Вивчено міжнародну судову та міждержавну договірну практику стосовно строків виплати компенсації, на основі чого доведено непослідовний характер у разі визначення строків виплати компенсації у практиці міжнародних судових органів.

Досліджено цивільно-правову відповідальність держави у правовідносинах реституції власності. З’ясовано сутність і види реституції власності, охарактеризовано правовідносини реституції власності. Визначено ознаки, принципи й умови цивільно-правової відповідальності держави у правовідносинах реституції власності, а також склад суб’єктів і межі такої відповідальності. Охарактеризовано натуральну форму та розкрито зміст компенсаційної форми цивільно-правової відповідальності держави у правовідносинах реституції власності. Розроблено пропозиції з удосконалення законодавства у сфері цивільно-правової відповідальності держави у даних правовідносинах.