Розглянуто історичні аспекти створення та функціонування Міжнародного кримінального суду, у контексті удосконалення міжнародного кримінального судочинства.

Рассмотрены исторические аспекты создания и функционирования Международного уголовного суда, в контексте усовершенствования международного криминального судопроизводства.

Concerning questions of improvement of the international criminal legal proceedings historical aspects of creation and functioning of the International criminal court are considered.

Проанализированы особенности эволюции представлений о политическом преступлении и политической преступности в криминологическом, уголовно-правовом и международно-правовом ракурсах. Освещена проблема соотношения понятий "политические преступления" и "политические репрессии" в условиях тоталитарного режима применительно к феномену советской политической преступности. Рассмотрены понятия "международная преступность" и "международное преступление", предложена классификация международных преступлений. Внимание уделено вопросам терроризма как виду транснациональной политической преступности. Охарактеризованы политико-криминологические аспекты терроризма и его международно-правовые дефиниции, актуальные проблемы антитеррористического сотрудничества государств.

Проаналізовано зміст міжнародно-правових актів, що визначають статус учасників кримінально-процесуальних відносин, а також ступінь їх реалізації в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України.

Проанализировано содержание международно-правовых актов, определяющих статус участников уголовно-процессуальных отношений, а также степень их реализации в действующем уголовно-процессуальном законодательстве Украины.

The maintenance of the international legal acts determining the status of participants of criminal-remedial attitudes, and also degree of their realization in working criminal-remedial legislation of Ukraine is analyzed.

Проаналізовано практику Міжнародного Суду ООН та міжнародних арбітражів у сфері розв'язання конфліктів між сусідніми країнами щодо делімітації кордонів континентального шельфу. Розглянуто проблему встановлення єдиного морського кордону у рішеннях Міжнародного Суду ООН та міжнародних арбітражів.

Проанализирована практика Международного Суда ООН и международных арбитражей в сфере решения конфликтов между соседними странами по делимитации границ континентального шельфа. Рассмотрена проблема установления единой морской границы в решениях Международного Суда ООН и международных арбитражей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.122.3

Рубрики:

Міжнародний кримінальний суд

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено історію судоустрою України, описано принципи правосуддя, статус суддів, органи суддівського самоврядування. Розглянуто питання забезпечення його функціонування, а також судів, державного захисту працівників суду, безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

Освещены история судоустройства Украины, описаны принципы правосудия, статус судей, органы судебного самоуправления. Рассмотрены вопросы обеспечения его функционирования, а также судов, государственной защиты работников суда, безопасности лиц, принимающих участие в криминальном судопроизводстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.122.2

Рубрики:

Міжнародний суд ООН

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.121 + Х917.122.2

Рубрики:

Міжнародний арбітраж

Міжнародний суд ООН

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.122.3

Рубрики:

Міжнародний кримінальний суд

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Освещена история возникновения и развития арбитража как формы примирительного разрешения споров, показаны особенности его производства и преимущества. Определены основные тенденции развития международного коммерческого арбитража в современный период. Рассмотрены вопросы международно-договорной унификации коммерческого арбитража. Дана общая характеристика арбитражных соглашений, приведены материалы о патологических арбитражных соглашениях. Проанализированы проблемы формирования состава арбитража и статутных оснований его деятельности. Раскрыты особенности регулирования арбитражной процедуры. Рассмотрены вопросы определения применимого права, регулирующего договорные отношения сторон, принадлежащих к разным государствам. Описаны виды параллельных арбитражных процессов, изложены общие положения об участии третьих лиц в арбитраже.

Наведено інформацію про історію створення, структуру, компетенцію й основні принципи діяльності Міжнародного суду ООН, Постійної палати третейського суду, Європейського суду з прав людини, Суду Європейських співтовариств, Суду з примирення й арбітражу Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного трибуналу з морського права, Міжнародного кримінального суду та Трибуналу по Руанді та колишній Югославії, Економічного суду СНД, Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів, Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати, Лондонського міжнародного третейського суду, Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, Міжнародного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України. Описано систему розв'язання спорів у межах Світової організації торгівлі, розглянуто правовий статус та основні форми діяльності міжнародних судових органів, створених на міждержавній основі та міжнародних комерційних арбітражів, основною функцією яких є вирішення приватноправових спорів.

Изложена информация об истории создания, структуре, компетенции и основных принципах деятельности Международного суда ООН, Постоянной палаты третейского суда, Европейского суда по правам человека, суда Европейских содружеств, Суда по примерению и арбитражу Организации безопасности и сотрудничества в Европе, Международного трибунала по Руанде и бывшей Югославии, Экономического суда СНГ, Международного центра по урегулированию инвестиционных споров, Международного арбитражного суда Международной торговой палаты, Лондонского международного третейского суда, Арбитражного института Торговой палаты Стокгольма, международного арбитражного суда и Морской арбитражной комиссии при Торгово-промышленной палате Украины, Международного морского и речного арбитражного суда при Международной асоциации судовладельцев Черноморского бассейна. Описана система решения споров в рамках Всемирной организации торговли, рассмотрен правовой статус и основные формы деятельности международных судовых органов, созданных на межгосударственной основе и международных коммерческих арбитражей, основной функцией которых является решение частных правовых споров.

Наведено історичний огляд утворення міжнародних судових установ і відповідних органів міжнародних організацій. Увагу приділено діяльності Європейського суду з прав людини, особливостям звернення до даного контрольного механізму Ради Європи у галузі дотримання прав людини. Розглянуто питання виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Приведен исторический обзор образования международных судебных учреждений и соответствующих органов международных организаций. Внимание уделено деятельности Европейского суда по правам человека, особенностям обращения к данному контрольному механизму Совета Европы в сфере соблюдения прав человека. Рассмотрены вопросы исполнения решений Европейского суда по правам человека.

Досліджено проблеми гармонізації законодавства України про кримінальну відповідальність і Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Запропоновано зміни та доповнення, необхідні для приведення Кримінального кодексу (КК) у відповідність до Статуту МКС. Проведено порівняльно-правовий аналіз положень КК і Статуту МКС, визначено зміст певних міжнародно-правових понять і проведено їх порівняння з закріпленими у КК. З'ясовано гармонізувальне значення деяких ознак. За результатами дослідження констатовано певні невідповідності КК Статуту МКС і запропоновано конкретні гармонізаційні заходи для узгодження законодавства України про кримінальну відповідальність зі Статутом МКС. За цього враховано традиції та стиль викладу обох документів. Зазначено, що наведені висновки є компромісними, зокрема, досягнуто точності викладу міжнародних положень у вітчизняному законі і водночас збережено традиції побудови вітчизняного кримінального закону. Констатовано, що більшість таких заходів вирішують питання гармонізації КК і Статуту МКС, а також сприяють приведенню законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність до інших міжнародних договорів, чинних для держави.

Проаналізовано тексти статутів міжнародних трибуналів (Нюрнберзького, Токійського, Югославського та Руандійського), а також спеціальну наукову літературу щодо визначення суті та змісту злочинів проти людяності. Досліджено правову основу та надано юридичну характеристику даних злочинів. З'ясовано місце інституту індивідуальної відповідальності у системі міжнародного кримінального права. Визначено, які дії належать до злочинів проти людяності. Охарактеризовано кожний окремий злочин, що охоплюється поняттям "злочини проти людяності". Досліджено положення про універсальну юрисдикцію щодо зазначених злочинів. Розроблено конкретні науково-практичні рекомендації, спрямовані на застосування поняття "злочини проти людяності" у національному праві України.

Висвітлено генезис міжнародної кримінальної юстиції - від зародження ідеї в останній чверті XIX ст. до утворення та початку діяльності Міжнародного кримінального суду, виділено його етапи. Здійснено класифікацію джерел процесуальних норм, що регулюють діяльність кожної міжнародної кримінальної судової установи, визначено особливості їх утворення та ієрархію. Проаналізовано організацію, функції та статус основних органів міжнародних кримінальних судів, виявлено їх недоліки та шляхи подолання. Розвинуто запропоноване в доктрині визначення поняття юрисдикції міжнародних кримінальних судів, її видів та обмежень. Зроблено висновок про еволюцію співвідношення юрисдикцій міжнародних кримінальних судів і держав. Запропоновано підхід до поділу провадження в міжнародних кримінальних судах на певні стадії, розкрито їх зміст. Проаналізовано правове регулювання взаємовідносин Трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, а також Міжнародного кримінального суду з Радою безпеки ООН, іншими міжнародними інституціями та суб'єктами міжнародного права. Зроблено висновок щодо вирішального значення для діяльності Міжнародного кримінального суду співробітництва та допомоги держав. Розвинуто положення, що механізм співробітництва, запроваджений у Міжнародному кримінальному суді, кардинально відрізняється від механізму у Трибуналах щодо колишньої Югославії та Руанди, оскільки він грунтується на примусовій силі резолюцій Ради Безпеки ООН. Виявлено взаємодію англо-американської та континентальної правових систем під час формування процесуальних норм, що регулюють діяльність міжнародних кримінальних судів.

Досліджено становлення міжнародних засобів ад'юдикації у контексті загального історичного розвитку засобів вирішення міжнародних спорів. Виділено основні тенденції становлення міжнародних засобів ад'юдикації. Доведено, що Договір до Енергетичної Хартії містить механізм вирішення спорів, який відповідає цим тенденціям. Проаналізовано положення Договору до Енергетичної Хартії, які закріплюють відповідні засоби вирішення міжнародних спорів. Вивчено практику реалізації механізму вирішення спорів за даним договором. Висвітлено проблемні питання застосування Договору до Енергетичної Хартії, що порушувались під час застосування засобів вирішення спорів за цим договором.

Висвітлено генезис і розвиток поняття злочину геноциду в міжнародному праві. Проаналізовано елементи його юридичного складу, зокрема, наведено характеристику специфічного наміру як визначальної ознаки даного злочину, а також об'єкта геноциду та кримінальних діянь, що становлять його об'єктивну сторону. Розглянуто природу та основний зміст Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р., а також охарактеризовано практичні проблеми її міжнародної та внутрішньодержавної імплементації. Значну увагу приділено правовому та інституційному механізмам міжнародної кримінальної відповідальності осіб, винних у скоєнні актів геноциду. Детально проаналізовано питання взаємозв'язку міжнародної індивідуальної кримінальної відповідальності та відповідальності держави за злочин геноциду.

На підставі аналізу національної та міжнародної арбітражної практики, українського та зарубіжного законодавства досліджено еволюцію правового регулювання інвестиційних спорів між державою й іноземними особами. Розглянуто механізм вирішення інвестиційних спорів, досліджено актуальні питання, що виникають під час їх вирішення з використанням арбітражних процедур. Проаналізовано положення українського законодавства, що стосуються вирішення інвестиційних спорів, проведено аналіз позовів іноземних інвесторів проти України у межах Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів.

Досліджено проблеми щодо створення та діяльності Міжнародного кримінального суду, Статут якого був прийнятий у 1998 р. на міжнародній конференції в Римі. Розкрито суть поняття міжнародної кримінальної юстиції, здійснено історичний аналіз її зародження та формування як самостійної інституції міжнародного права. Розкрито структуру та порядок формування органів Міжнародного кримінального суду, його юрисдикцію. Наведено загальну характеристику суб'єктів міжнародної кримінальної відповідальності та розглянуто види міжнародних злочинів. Розкрито стадії міжнародного кримінального процесу. Значну увагу приділено підставам і порядку притягнення індивідів до міжнародної кримінальної відповідальності за скоєння міжнародних злочинів. Проведено історико-правовий аналіз природи міжнародної кримінальної відповідальності, досліджено елементи міжнародних злочинів, підсудних Міжнародному кримінальному суду, особливості співробітництва держав з Міжнародним кримінальним судом та проблему стосовно ратифікації Римського Договору Україною.

Досліджено поняття, історію становлення, розвиток міжнародного комерційного арбітражу, його юридичну природу. Проаналізовано законодавство про Міжнародний комерційний суд при Торгово-промисловій палаті України. Висвітлено принципи процесу розгляду спорів. Сформульовано теоретичні та пратиктичні висновки щодо вдосконалення правових засад регулювання діяльності міжнародного комерційного арбітражу.