Розглянуто питання організації патентно-ліцензійної роботи, основи патентного права України та зарубіжних країн, особливості патентної документації, системи її класифікації, основи і правила оформлення заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг, а також методи патентних досліджень і визначення вартості ліцензії.

Рассмотрен опыт правового регулирования экспорта и импорта технологий Кореи, Китая, Японии, Европейского Союза, Бразилии, Украины. Сформулированы предложения по совершенствованию законодательства Украины, других стран СНГ в области международной передачи технологий. Приведен проект Международного кодекса поведения в области передачи технологий, разработанного в рамках Конференции ООН по торговле и развитию в 1975 - 1985 гг. С использованием положений данного кодекса определено содержание понятия передачи технологий, проанализирована структура договоров.

Розглянуто питання організації патентно-ліцензійної роботи в Україні. Розкрито засади патентного права України та зарубіжних країн. Висвітлено особливості патентної документації, запропоновано системи її класифікації. Особливу увагу приділено основним положенням правил оформлення заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг. Викладено методи патентних досліджень, описано механізми управління інтелектуальною промисловою власністю. Проаналізовано особливості визначення вартості ліцензії.

Рассмотрены вопросы организации патентно-лицензионной работы в Украине. Раскрыты основы патентного права Украины и зарубежных стран. Освещены особенности патентной документации, предложены системы ее классификации. Особое внимание уделено основным положениям правил оформления заявок на изобретения, полезные модели, промышленные образцы и знаки для товаров и услуг. Изложены методы патентных исследований, описаны механизмы управления интеллектуальной промышленной собственностью. Проанализированы особенности определения стоимости лицензии.

Представлен перевод гармонизированного трехстороннего руководства ICH Q8 "Фармацевтическая разработка" (ICH) Q8 - Pharmaceutical Development), разработанного в рамках Международной конференции по гармонизации требований к регистрации лекарственных средств для человека (ICH - International Conference Harmonization). Рассмотрены основные вопросы и рекомендации по представлению результатов фармацевтической разработки в материалах регистрационного досье в CTD-формате. Раскрыта сущность понятий "спланированное качество / Quality by Design", "пространство разработки / Design Space".

Представлен перевод гармонизированного трехстороннего руководства ICH Q10 "Фармацевтическая система качества" (ICH Q10 - Pharmaceutical quality system), разработанного в рамках Международной конференции по гармонизации требований к регистрации лекарственных средств для человека (ICH - International Conference Harmonization). Указано, что содержимое ICH Q10 будет включено в качестве 21-го приложения к Руководству GMP EC или непосредственно в Главу 1 "Управления качеством" Руководства GMP. Внимание уделено методологии построения и постоянного совершенствования систем качества фармацевтических компаний. Приведены основные элементы фармацевтической системы качества и ключевые факторы улучшений - управление рисками по качеству и управление знаниями. Акцентировано внимание на том, что часть ICH Q10, которая относится к производственным площадкам, в настоящее время определяется региональными требованиями GMP. Руководство ICH Q10 не подразумевает создания новых требований, выходящих за рамки регуляторных требований. Следовательно, та часть документа, которая дополняет действующие региональные требования GMP, не является обязательной.

Досліджено патентно-ліцензійні договори в англійському, французькому та італійському праві. Було обрано три різні національні системи права - Сполученого Королівства Великобританії, Франції та Італії. Основну увагу приділено розгляду в порівняльному порядку загальним і відмінним рисам патентно-ліцензійного законодавства, оцінці сучасного стану і визначенню перспектив його розвитку. Результатом дослідження є проект моделі закону про ліцензійні договори, що об'єднує важливі елементи досліджуваних національних правових систем. На підставі цього синтезу з'являється можливість його прийняття більшістю країн.

Досліджено теоретичну модель розпорядження майновими авторськими та суміжними правами у формі ліцензії, у якій обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин з розширення цивільно-правових форм введення результатів інтелектуальної, творчої діяльності та прав на них у цивільному обороті. Виявлено прогалини у правовому регулюванні використання об’єктів авторського права і суміжних прав, зумовлені відставанням правового регулювання ліцензійних відносин від міжнародної практики ліцензування, та запропоновано шляхи їх усунення. Доведено можливість і необхідність введення інституту відкритих ліцензій у законодавство України про авторське право і суміжні права як підстави для використання об’єктів творчої діяльності та створення на їх основі похідних об’єктів авторського права та суміжних прав. Визначено, що здійснення правоволодільцем правомочності з розпорядження належними йому авторськими і суміжними правами утворює юридичний факт, який породжує обтяження уповноваженого суб’єкта (ліцензіара) станом пов’язаності та виникнення секундарного права на акцепт для заздалегідь встановленої або невизначеної особи. Вказано, що в разі, якщо особа ліцензіата не визначена, виникають не правовідносини, а особлива правова форма, що характеризується спрямованим впливом на правове становище ліцензіара, а отже, виступає проявом правоздатності та рефлекторним впливом на сферу правових можливостей потенційного ліцензіата, що є різновидом рефлексивних правових ефектів. Доведено, що об’єктом права на вільне ліцензування, як поведінкової можливості суб’єкта, що реалізується поза правовідносинами, є суб’єктивні права використання об’єкта авторського права. Виходячи з положень чинного законодавства і практики його застосування, суб’єктом правомочності розпорядження майновими авторськими та суміжними правами запропоновано визнавати правоволодільця, а також особу, яка отримала право використання за договором (ліцензіат), за умов поєднання двох умов: наявності письмової згоди ліцензіара, надання ліцензіату за договором права використання відповідного об’єкта визначеними способами. Відносини ліцензіара та користувача визначаються як договірні, як наслідок, в разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) умов ліцензії суди застосовують правові засоби впливу на порушника у вигляді спонукання до належного виконання. За умов, якщо використання твору або об’єкта суміжних прав відбувається з перевищенням установлених ліцензією обмежень, суди застосовують виключно правові засоби захисту майнових або особистих немайнових прав. Внесено пропозиції щодо змін до Цивільного кодексу України, Закону України "Про авторське право і суміжні права".