Розглянуто основи кримінального процесу п'яти країн, які представляють дві правові головні системи сучасності: романо-германську (Україна, ФРН, Франція) та загального права (Англія, США). На основі чинного законодавства зазначених країн висвітлено положення доказового права і судового провадження в кримінальних справах. Подано відповідний нормативний матеріал, приклади ігрових занять, ситуаційні задачі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х999.893 + Х893.9(7США)4 + Х893.9(4ВЕЛ)4

Рубрики:

Порівняльно-правовий аналіз кримінально-процесуального права окремих держав

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проведено комплексний порівняльно-правовий аналіз теоретичних і практичних проблем за умов застосування заходів обмеження прав і свобод осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві на досудових стадіях кримінального процесу в Україні та державах англо-американської правової системи на прикладі США та Великобританії у контексті міжнародних стандартів. Розглянуто проблемні питання застосування примусу у ході здійснення запобіжних заходів, а також слідчих дій, що можуть бути проведені у примусовому порядку. Розкрито зміст міжнародних стандартів, що регламентують застосування певних заходів примусу, використаних як еталонних у процесі порівняння. Вивчено законодавство держав англо-американської правової системи та сфомульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою забезпечення реального захисту прав і свобод у разі застосування кримінально-процесуального примусу.

Досліджено питання, що стосуються суті, юридичної природи, значення та порівняльної характеристики угоди про визнання вини у кримінальному процесі держав загальної правової традиції та держав континентальної правової традиції. Висвітлено аспекти виникнення та розвитку інституту угоди про визнання вини на практиці зарубіжних держав, у прецедентах Європейського суду з прав людини. На підставі міжнародно-правових актів, законодавства та правозастосовної практики зарубіжних держав комплексно досліджено питання сучасного стану та перспектив правового регулювання угоди про визнання вини. Обгрунтовано доцільність запровадження до кримінального процесу України угоди про визнання вини як спрощеної та скороченої процедури розгляду кримінальних справ з метою зменшення строків розгляду справ, розвантаження судів та суддів, зменшення строків тримання осіб під вартою, заощадження бюджетних асигнувань на здійснення правосуддя. Проаналізовано проблеми стосовно функціонування угоди про визнання вини у різних правових системах. Запропоновано шляхи їх вирішення та врегулювання процедури угоди про визнання вини у проекті КПК України з приведенням її у відповідність до міжнародно-правових стандартів захисту прав людини.

Досліджено історію становлення початкового етапу досудового провадження у вітчизняному кримінальному процесі. Проаналізовано альтернативні форми його побудови в західних і пострадянських державах. Зроблено висновки про закономірності та тенденції розвитку початкового етапу досудового провадження. Опрацьовано теоретичну модель оптимальної побудови даного початкового етапу. Проведено оцінювання закріпленої в Кримінально-процесуальному кодексі України нормативної моделі діяльності на початковому етапі досудового провадження з точки зору її відповідності теоретичним уявленням про її оптимальну побудову та здатності задоволення існуючих позанормативних практичних потреб щодо встановлення судової перспективи кримінальної справи ще до її порушення. Проаналізовано теоретичні та законопроектні варіанти реформування початкового етапу досудового провадження. З урахуванням існуючих чинників неюридичної природи проведено оцінювання ступеня ефективності різних варіантів реформування, а також зроблено прогнози щодо їх можливих наслідків.

У покращанні підготовки з судової медицини вітчизняних та іноземних студентів чимала роль належить порівнянню законодавств. Студенти знайомляться з організаційно-процесуальними основами судово-медичної експертизи за кримінально-процесуальним кодексом України, порівнюючи їх з відповідними юридичними нормами інших країн. Мета дослідження - збагачення їх правової культури, краще осмислення можливих шляхів удосконалення судово-медичної експертизи у своїх країнах. Наведено основи кримінального процесу України, Німеччини, Франції, Англії, США, а також деяких арабських країн. Зрозуміло, що питома вага викладання організаційно-процесуальних основ судово-медичної експертизи за українським законодавством є дещо більшою у порівнянні з кримінально-процесуальним правом інших країн. Тому цікавим і корисним є висвітлення особливостей судово-медичної експертизи за кримінально-процесуальним кодексом у країнах Близького Сходу.

Висвітлено дискусійні питання щодо видів освідування як самостійної слідчої (розшукової) дії в світлі нового Кримінального процесуального кодексу України та можливості його проведення у примусовому порядку. Здійснено порівняльний аналіз правового регулювання даної слідчої (розшукової) дії за КПК Росії, України та інших країн.

Проведено аналіз структур судово-медичних служб та порівняльну характеристику навантаження на кожну посаду лікаря судово-медичного експерта залежно від підрозділів судово-медичної експертизи України, Росії, Білорусії та Молдови.