Розглянуто нові тенденції у поглядах на війни (збройні конфлікти), зокрема, концепцію операцій невоєнного типу, нові можливі причини майбутніх воєн (збройних конфліктів). Сучасні конфлікти із сфери політико-ідеологічної трансформуються у сферу економічних змагань, посилюється боротьба за енергоносії, доступ до води, контроль над лісами та запасами мінералів. З огляду на тенденції, що спостерігаються останнім часом, саме доступ до природних ресурсів та збереження довкілля у ХХІ ст. можуть зайняти пріоритетне місце серед головних причин воєн (збройних конфліктів) та рушійних сил їх інтенсифікації.

Розглянуто суть поняття та основні принципи міжнародного права. Висвітлено особливості правового забезпечення та супроводження дій командувача (штабу) з питань підготовки та ведення операцій (бойових дій) з урахуванням вимог міжнародного гуманітарного права. Викладено правила застосування сили під час проведення миротворчих операцій.

Рассмотрены сущность понятия и основные принципы международного права. Освещены особенности правового обеспечения и сопровождения действий командующего (штаба) в процессе подготовки и ведения операций (боевых действий) с учетом требований международного гуманитарного права. Изложены правила применения силы при проведении миротворческих операций.

Конкурентна боротьба в інформаційній сфері характеризується тим, що кожна зі сторін прагне захистити свою інформацію і здобути інформацію про суперника. В умовах невизначеності, коли дії суперника невідомі й не можуть бути передбачені точно, важливу роль відіграє розвідка, котра може дати відомості про важливість інформації, її розподіл між об'єктами, вразливості та ступені захищеності цих об'єктів. На основі створеної математичної моделі розроблено методику визначення доцільності проведення розвідки залежно від вразливості об'єктів і кількості ресурсів. Встановлено принципи розподілу ресурсів, які забезпечують максимальну ефективність розвідки. Наведено приклади розрахунків у системі із двох об'єктів із різними вразливостями. Розраховано інтервали значень ресурсів, в яких розвідка доцільна, за різних форм функцій вразливості. Наведено рекомендації щодо оптимального розподілу ресурсів на розвідку і на здобуття інформації залежно від вразливості об'єктів та загальної кількості ресурсів.

Запропоновано метод оцінювання рівня воєнно-економічного потенціалу держави та надана порівняльна практична оцінка воєнно-економічного потенціалу держави за період 2013 - 2016 рр.

Проблеми інтерпретації поняття війни в контексті російської агресії в Україні проаналізовано з урахуванням семантики термінів "війна", "збройний конфлікт", "гібридна війна" в міжнародному праві. Розглянуто відмінні й контроверзійні версії репрезентації збройного конфлікту в Україні, що корелюють із суперечностями його численних назв (міждержавний збройний конфлікт, громадянська війна, проксі-війна, гібридна війна та ін.). Ці терміни задають способи інтерпретації подій і формують понятійну рамку для дій політиків і дипломатів. Показано доцільність застосування когнітивно-лінгвістичних методів для аналізу семантики концепту "війна" та виявлено усталені схеми його реалізації.

Проаналізовано основні механізми поширення ідеї сепаратизму в Україні за умов гібридної війни з боку Російської Федерації, зокрема, основні методи та інструменти широкої інформаційної війни, що ведеться проти нашої країни. Проаналізовано можливості поширення потужних відцентрових тенденцій у західних регіонах України та визначено механізми можливої протидії.

Розглянуто шляхи впровадження стандартів НАТО в функціонування Збройних сил України та проблемні питання, які виникають на цьому шляху та дорожня карта розвитку військової стандартизації, враховуючи гармонізацію зі стандартами НАТО.

Проаналізовано світові тенденції розвитку воєнно-економічного співробітництва між державами у сферах розробок та виробництва озброєнь для вирішення завдань забезпечення національної безпеки в умовах обмежених ресурсів, політичних та економічних криз. Сформульовано рекомендації для українського ОПК щодо застосування конкретних форм воєнно-економічного співробітництва з іншими державами у сферах розробок тавиробництва озброєнь.

Проаналізовано досвід реагування України на загрози пошкодження критичної інфраструктури за умов розв'язаної проти країни гібридної війни та визначаються пріоритети удосконалення державної політики з питань захисту критичної інфраструктури. Відзначається розширення використання некласичних методів ведення війни та критичної інфраструктури як об'єкта цілеспрямованого впливу в сучасних концепціях ведення війн. Продемонстровано комплексне та узгоджене застосування Росією методів фізичного впливу (застосування збройних підрозділів, кримінальна діяльність, захоплення неідентифікованими особами) для безпосереднього пошкодження об'єктів критичної інфраструктури та методів політичного, економічного, інформаційного та психологічного впливу на Україну. Визначено цільову спрямованість зловмисних дій проти критичної інфраструктури на здійснення психологічного тиску, нанесення економічних збитків, отримання локальних переваг в економічній, політичній та воєнній сфері, формування "необхідного іміджу" Росії на міжнародній арені, використання інфраструктури для провокацій. Зроблено оцінку дій органів державної влади у сфері захисту критичної інфраструктури за умов гібридної агресії, визначено проблеми реагування та координації їх дій в частині запобігання реалізації загроз стійкості функціонування, організації захисту об'єктів критичної інфраструктури та ліквідації наслідків пошкодження критичної інфраструктури. Проаналізовано зміни законодавства в частині формування системи захисту критичної інфраструктури, визначено неузгодженості та проблеми його застосування. Розроблено пропозиції щодо пріоритетних напрямів вдосконалення законодавства, формування державної політики та державної системи захисту критичної інфраструктури виходячи з комплексного характеру загроз гібридної війни.

Висунуто тезу про два асиметричні модуси існування війни - фізичний та дискурсивний. У військовому (матеріальному) вимірі російсько-український конфлікт є локалізованим, натомість дискурс цієї гібридної війни набув глобального масштабу. Інтерпретаційна складова гібридної війни реалізується за допомогою дискурсивних вербально-семіотичних засобів. Конфлікт інтерпретацій під час гібридної війни використовується як різновид зброї поряд з іншими невійськовими компонентами гібридних дій. Відзначено зв'язок сприйняття війни з перформативами (оголошення війни, підписання миру) та варіантами її назв. Увагу приділено аналізові поняття перемоги.

Розглянуто основні економічні, соціальні та технологічні передумови гібридної війни в Україні. Проведено порівняльний аналіз ресурсного потенціалу окремих країн, що найбільшою мірою впливають на ситуацію в Україні. Обговорено стратегії гібридної війни та їх можливі наслідки. Проаналізовано поточну ситуацію в Україні і зроблено спробу знайти передумови формування національної стратегії припинення війни та виходу з кризи.

Розглянуто основні етапи, компоненти та особливості проведення гібридної війни Російської Федерації проти України. Проаналізований досвід, що отримали Повітряні сили Збройних сил України в ходізастосування на різних етапах протистояння на сході України. Визначено негативні наслідки інформаційно-психологічного впливу противника на особовий склад Збройних сил України та основні заходи щодо захисту військ від цього впливу.

Проведено аналіз сучасних міждержавних конфліктів, тенденцій розвитку форм збройної боротьби. Показано, що протистояння відрізняються гібридністю форм, мають прихований характер і здійснюються, переважно, в політичній, економічній, інформаційній та інших сферах. Обгрунтовано, що значиму частину гібридних війн складають інформаційні та інформаційно-психологічні операції, які застосовуються з метою деструктивної дії на соціум з використанням інфокомунікаційного простору і технологій. Висловлено необхідність створення теоретичної бази для побудови технологій протидії прихованим інформаційним та інформаційно-психологічним впливам, як складовій частині національної безпеки держави. Здійснено розробку комплексних методів розпізнавання фонетичного, синтаксичного і семантичного значень інформаційних ресурсів на підсвідомість людини. Це забезпечує виявлення сугестивних деструктивних дій на соціум. Створено методи дозволяють в автоматичному режимі для статичних і динамічних інформаційних ресурсів оцінити: емоційний вплив окремих слів на підсвідомість людини; емоційний вплив фонетичної структури текстів на підсвідомість людини; рівень агресивності текстів на основі аналізу позитивного і негативного впливів окремих слів на змістовне значення тексту в цілому; звукокольорові характеристики текстів.

Показано складність забезпечення умов, за яких вітчизняні оборонні підприємства зможуть проводити поглиблене військово-технічне співробітництво (ВТС) з провідними компаніями США та ЄС. Наголошено на низькій ефективності ВТС із країнами Заходу в попередні роки. Акцентовано увагу на поглибленні кризи в ОПК внаслідок припинення співробітництва з Росією та повільного розгортання ВТС із західними країнами. Показано, що європейську інтеграцію ОПК доцільно починати з колишніх країн соціалістичного табору - членів ЄС і НАТО. Першою країною - кандидатом на поглиблене ВТС з Україною запропоновано Польщу. Наголошено на певній спорідненості польської оборонної промисловості й вітчизняного ОПК. Сформульовано основні напрями співробітництва та пропозиції, реалізація яких пришвидшить поглиблення ВТС України з Польщею.

Розглянуто основні етапи воєнно-економічного аналізу при виборі шляхів постачання у війська озброєння та військової техніки з огляду на можливості їх розроблення та виробництва на підприємствах оборонно-промислового комплексу України. Визначено перелік і зміст вихідних даних для аналізу, розроблено алгоритм, обгрунтовано пріоритетні шляхи та висвітлено умови, позитивні й негативні аспекти їх обрання.

Розглянуто нові підходи до методики визначення інтегрального показника воєнно-економічної безпеки - рівня фінансування оборони з урахуванням строків погоджувальних процедур у системі експортного контролю при міжнародних передачах товарів військового призначення та подвійного використання.

Проаналізовано вплив "російського чинника" на рівень фінансування оборонної сфери окремих країн - членів ЄС, що мають спільні кордони з РФ, різний політичний статус, з огляду на наявну економічнуситуацію в країні (на прикладі Польщі та Фінляндії).

Розглянуто різні підходи до визначення змісту поняття "гібридна війна", а також з'ясовано його характерні особливості. Увагу звернкно на офіційні документи ЄС, НАТО, позиції американських, європейських, ізраїльських і вітчизняних експертів. Підкреслено специфічні відмінності кожної конкретної "гібридної війни" залежно від протиборчих сторін і геополітичного контексту.

Висвітлено можливості та перспективи використання онлайнових соціальних мереж для забезпечення реалізації завдань сучасної економічної, політичної або інформаційної війни. Розглянуто попередні розробки українських та зарубіжних дослідників, зокрема Г. Почепцова, Д. Халілова, Д. Тимчука, В. Гусарова та ін. Проаналізовано сучасні технології web 2.0-3.0, що є базовими для онлайнових соціальних мереж, а також на прикладі зовнішньої та внутрішньої політики України розглянуто аспекти ведення інформаційних війн в онлайнових соціальних мережах.

Сучасний світ перебуває у стані системної нестабільності, розбалансованості та хаосу. До викликів і загроз епохи "холодної війни" додалися якісно нові небезпеки і загрози, що мають глобальний характер. Майже всі воєнні конфлікти кінця XX та початку XXI ст. розвивалися і перебігали не за класичними схемами воєнного мистецтва. Бойові дії на сході України й аналіз ситуації, що передувала цим подіям, надають змогу зробити висновок, що Україна зіткнулася з витонченою формою війни, коли захоплення територій - це справа рук кримінального натовпу, сепаратистського руху, що координується з боку Росії.