Розглянуто сутність і особливості наукових досліджень у галузі технічного захисту інформації. Наведено вимоги до оформлення нормативних документів і порядку проведення досліджень. Висвітлено положення про підрозділ аналітико-теоретичних (наукових) досліджень у даній галузі, питання фінансування й організації його роботи.

Рассмотрены сущность и особенности научных исследований в области технической защиты информации. Приведены требования к оформлению нормативных документов и порядку проведения исследований. Освещены положения о подразделении аналитико-теоретических (научных) исследований в данной сфере, вопросы финансирования и организации его работы.

Розроблено та теоретично обгрунтовано нові методологічні засоби з метою удосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях та установах. Встановлено, що дані засоби реалізують принцип об'єктивності, розвивають ідею морфологічного методу систематичного покриття поля та базуються на моделюванні дисциплінарної структури науки, сукупності можливих форм, процесів створення й розвитку наукових знань. На підставі результатів дослідження розроблено методику й рекомендації щодо удосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях та установах України.

Увагу приділено формулюванню теми, мети і завдань наукового дослідження, методології теоретичних та експериментальних досліджень. Проаналізовано теоретико-експериментальні дослідження та розглянуто формулювання висновків і пропозицій. Наведено загальні вимоги та правила оформлення науково-дослідної роботи. Надано відомості про рецензування науково-дослідних робіт, оформлення доповіді, складання тез і підготовки до публікації. Розглянуто організаційно-правові форми патентознавства. Описано патентну документацію та її особливості. Подано методику проведення патентного пошуку. Розкрито питання з охорони прав винахідників за кордоном і порядку отримання патентів. Вихначено економічну ефективність зарубіжного патентування винаходів. Розглянуто питання купівлі та продажу ліцензій на винаходи.

На підставі чинного законодавства та практики його застосування розкрито наукознавчі та прикладні аспекти договірних правовідносин з виконання науково-дослідних робіт, зокрема, їх правову природу, генезу механізму цивільно-правового регулювання, загальний порядок формування й особливості виникнення, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Проаналізовано елементи договірних правовідносин з використання науково-дослідних робіт (суб'єкт, особливості правосуб'єктності юридичних осіб як виконавців, об'єкти та предмет, зміст, підстави для зміни та припинення). Обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства в цій сфері, зокрема, механізму цивільно-правового регулювання, відповідно до потреб сучасної правозастосовної практики.

Здійснено аналіз інформаційного забезпечення наукових досліджень у галузі державного управління в контексті модернізації інформаційно-ресурсної бази науки та підвищення якості наукових досліджень. Обгрунтовано, що важливими умовами формування розвинутої інформаційної бази науки є інформатизація науково-дослідних процесів, використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІТК), створення наукових баз і банків даних, баз знань, інформаційних центрів тощо. Досліджено систему інформаційного забезпечення наукової діяльності Національної академії державного управління при Президентові України, яка функціонує на базових засадах інформаційного забезпечення наукової діяльності в Україні. Запропоновано шляхи створення якісно нового інформаційного середовища закладу, пов'язаного із комплексною автоматизацією процесів на базі сучасних інформаційних технологій, що надало б змогу значно підвищити якість та ефективність процесів управління, навчання, організації наукової діяльності, комунікації тощо.

Драйвером зростання економіки успішних країн світу є нові знання та оригінальні ідеї, які разом із фінансовими та матеріальними ресурсами забезпечують створення конкурентоспроможних товарів. Відповідно, результати науково-технічної діяльності є одним із найважливіших ресурсів, котрі визначають темпи економічного зростання країни. За підсумками 2016 р., озвученими під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Україна потрапила до списку країн, чия економіка повільно падає. Причин, які призвели до того, що Україна опинилася серед низки країн, чиї економічні показники протягом останнього року демонстрували повільний регрес, багато. Проте однією з вагомих, але останнім часом мало досліджуваних причин "сповзання" економіки України, є критично недостатнє та диспропорційне фінансування науки. Водночас наука - найбільш ефективна сфера капіталовкладень. У світовій практиці прийнято вважати, що прибуток від капіталовкладень у цю сферу становить 100 - 200 % і набагато перевищує прибутки інших галузей. Один долар, витрачений на науку, приносить від 4 до 7 доларів прибутку. Мета роботи - визначення стратегічних орієнтирів фінансування наукових досліджень в Україні. Отримані результати стосуються визначення "маршрутів" стратегування фінансування наукових досліджень в Україні.

Проведено наукометричне дослідження законодавства України за 1991 - 2016 рр. в контексті формування та реалізації державної науково-технологічної політики. Для одержання результатів дослідження використовувалися такі наукометричні методи, як сленговий (класичний) та тематичної концентрації (лінгвостатистичний), а також метод кореляційного аналізу. Виявлені закономірності розподілу сленгових термінів у текстах актів законодавства надають змогу класифікувати такі акти за узагальненою чи прикладною спрямованістю наукознавчого контексту. Обгрунтовано поняття "наукоємність законодавства", а також обчислено показники наукоємності законодавства України протягом 1991 - 2016 рр., у тому числі за видами актів законодавства. Показано можливість використання показників наукоємності законодавства для розв'язання наукової проблеми узгодженості між прийняттям підзаконних актів і змінами законодавчих актів. Економічне підгрунтя індексу наукоємності законодавства підтверджено через встановлення його статистичного взаємозв'язку із динамікою економічних показників наукоємності і валовими внутрішніми витратами на науково-технологічну діяльність, бюджетними видатками на науково-технологічну діяльність, а також питомою вагою валових внутрішніх витрат на науково-технологічну діяльність у ВВП. Одержані наукові результати підтвердили можливість використання наукометричних методів дослідження законодавства як частини наукознавчої методології.

Мета роботи - запропонувати закордонним читачам журналу порядок денний проблем, пов'язаних із вимогами українського законодавства в галузі науки щодо публікацій у журналах, які індексуються наукометричними базами Scopus і Web of Science. Положення статті пройшли попередню апробацію в межах XII Міжнародної науково-практичної конференції "Обдаровані діти - інтелектуальний потенціал держави" (2019) і були розширені з урахуванням тенденцій 2020 р. У результаті аналізу вдалося виокремити низку підходів, які можуть оновити публікаційні стратегії українських дослідників у галузі наукової освіти. Зокрема, без претензій на повноту було сформовано низку ключових рекомендацій, які можуть виступити дороговказом потенційним авторам. До них віднесено такі принципи: автори мають розвивати рівень англійської, аби якісно опрацьовувати джерельну базу, навчитися працювати з англомовними текстами з позицій майбутнього читача та автора; написання статей до міжнародних журналів, що входять до наукометричних баз, потребує відходу від традиції написання статей до фахових журналів України; для вітчизняних дослідників наукової освіти існують широкі можливості для публікацій як у спеціалізованих виданнях, так і журналах із суміжною тематикою (розвиток обдарованості; інформаційні технології в освіті тощо); дослідникам варто розвивати міжнародні контакти з досвідченими авторами в галузі наукової освіти й ініціювати спільні дослідження та публікації у їх результаті; опанування пошуковими інструментами наукометричних баз є необхідною вимогою для проведення підготовчих кроків, що передують підготовці тексту; дослідники мають звикати до довгої та кропіткої роботи з рецензентами, яка передує прийняттю статті до друку; автори мають уникати хижацьких моделей при поданні результатів досліджень через підвищення обізнаності в міжнародних стандартах публікаційної етики й академічної доброчесності.

Опубліковано тези доповідей науково-практичного круглого столу, присвяченого Дню науки в Україні "Науковий потенціал системи державного резерву України в умовах наявних загроз". Публікації відображають результати наукових пошуків авторів, присвячені висвітленню актуальних питань: планування здійснення наукових досліджень в системі державного матеріального резерву, державного управління матеріальним резервом, нормативно-правового забезпечення створення запасів, підходи до формування номенклатури матеріальних цінностей державного резерву, аналізу змін матеріальних цінностей під час довготривалого зберігання, підходи до підвищення енергоефективності в системі, перспективні напрями робіт зі збереження якості матеріальних цінностей різних груп. Мета круглого столу: обговорення провідними науковцями та практиками проблематики та ролі державного резерву України в умовах наявних загроз; визначення перспективних напрямів досліджень щодо удосконалення механізму та інструментів управління системою держрезерву. Розглянуто такі питання для обговорення: державно-правове управління системою державного резерву України в умовах сьогодення; перспективні напрями наукових досліджень в системі держрезерву; наукове вирішення проблем організації якісного збереження товарно-матеріальних цінностей; зміна номенклатури матеріальних цінностей державного резерву та норм їх накопичення; протидія розповсюдження Соvid - інфекції; удосконалення методик досліджень якості товарно-матеріальних цінностей.