Подано аналіз структурного реформування системи вищої освіти в країнах Західної, Центральної та Східної Європи в процесі формування єдиного освітнього, наукового і суспільно-економічного простору європейського регіону, що дістав назву Болонського процесу. Розглянуто основні складові структурного реформування вищої освіти, переваги та ризики, які з цими змінами пов'язані.

Представлен анализ структурного реформирования системы высшего образования в странах Западной, Центральной и Восточной Европы в процессе формирования единого образовательного, научного и общественно-экономического пространства европейского региона, который получил название Болонского процесса. Рассмотрены основные составляющие структурного реформирования высшего образования, преимущества и риски, которые с этими изменениями связаны.

Висвітлено результати соціологічних опитувань слухачів факультетів магістерської підготовки Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, районних (міських) відділів (управлінь) освіти, працівників обласних державних адміністрацій з питань якості освіти. Наведені результати пропонується використати для вдосконалення підготовки магістрів за спеціальністю "Державне управління" до моніторингу якості освіти.

Висвітлено теоретико-методологічні засади управління якістю надання освітніх послуг як педагогічної категорії та наукової проблеми створення системи менеджменту в навчальному закладі. Розглянуто питання управління якістю надання послуг в органах державної влади та місцевого самоврядування. Вивчено досвід використання методів і форм взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю в країнах ЄС.

Розглянуто онто- і гносеологічні, понятійно-категорійні та теоретико-методологічні складові управління процесами формування і розвитку системи пізнавальної діяльності як умови забезпечення якості вищої освіти. Надано таблицю кумуляції уявлень про розвиток засобів пізнання. Констатовано розрізненість сфери науки та ЗМІ. Доведено, що державні службовці на місцевому, регіональному та державному рівнях, крім високорозвиненої комунікативної культури, мають бути взірцем дослідницьких аналітичних, проективних конструктивних, креативних і транзитивних стилів, форм і методів управлінської діяльності, спрямованої на вирішення стратегічних завдань розвитку базових сфер життєдіяльності суспільства.

Рассмотрены онто- и гносеологические, понятийно-категорийные и теоретико-методологические составляющие управления процессами формирования и развития системы познавательной деятельности как условия обеспечения качества высшего образования. Предоставлена таблица кумуляции представлений о развитии средств познания. Констатирована разрозненность сферы науки и СМИ. Доказано, что государственные служащие на местном, региональном и государственном уровнях, кроме высокоразвитой коммуникативной культуры, должны быть образцом исследовательских, аналитических, проективных конструктивных, креативных и транзитивных стилей, форм и методов управленческой деятельности, направленной на решение стратегических задач развития базовых сфер жизнедеятельности общества.

Аre considered onto-and the epistemological, conceptual-categorical and theoretical and methodological components of managing the processes of formation and development of cognitive activity as a condition for ensuring the quality of higher education.Courtesy table cumulating representations about the development of cognition. Ascertained fragmentation of science and the media. It is proved that government officials at local, regional and state levels, but a highly developed communicative culture should be a model for research, analytic, projective, constructive, creative and transitive styles, forms and management practices aimed at addressing the strategic objectives of the basic spheres of the society

Проаналізовано існуючі моделі структурування навчального матеріалу як основи формування вмінь із логічного структурування професійної інформації в майбутніх молодших спеціалістів у газузі права. Визначено, що підсумком діяльності з розробки структури змісту професійної інформації навчальної дисципліни є одержання сукупності професійної інформації у формі понять, суджень і умовиводів.

Проанализированы существующие модели структурирования учебного материала как основы формирования умений по логической структуризации профессиональной информации у будущих младших специалистов по праву. Отмечено, что итогом деятельности по разработке структуры содержания профессиональной информации учебной дисциплины является получение совокупности профессиональной информации в форме понятий, суждений и умозаключений.

Analyzes existing models of structured learning material as the basis for developing abilities of logical structuring of professional information in future young specialists in law. Notes that the result of the development of the structure of professional information content of the discipline is to obtain a set of professional information in the form of concepts, judgments and inferences.

Проаналізовано стан проблем, які постають в процесі імплементації нового закону "Про вищу освіту", запропоновано стратегії оптимізації процесу вибору студентами дисциплін з варіативної частини навчального плану у збільшеному обсязі, що передбачається законом, обгрунтовано доцільність використання для цього системи автоматизованої обробки студентських заяв.

Досліджено проблему розвитку нормативно-правового забезпечення функціонування вітчизняної галузі вищої освіти. Проаналізовано інноваційні норми Закону України "Про вищу освіту", їх значення для якісної модернізації освітньої галузі згідно стандартів міжнародного права, пріоритетів розбудови єдиного європейського освітнього простору. Визначено основні напрями і механізми імплементації нового Закону. Обгрунтовано доцільність та важливість залучення до цього процесу науково-педагогічних кіл, експертів у галузі законодавства про освіту, громадськості.

Узагальнено наукову дискусію по проблемах імплементації Закону України "Про вищу освіту", інтеграції сучасного законодавства про освіту в європейський освітній простір, модернізації юридичної освіти, використання інтерактивних технологій та нових методологічних підходів до викладання навчальних дисциплін юридичного циклу, впливу рівня наукових досліджень на забезпечення якості навчального процесу.

Проаналізовано конституційні основи функціонування сучасної системи освіти в Україні. Показано, що нормативна база системи відображає стан і закріплює позиції на рівні 1970-х рр. Зауважено, що вона не враховує радикальні зміни в соціально-економічному житті суспільства, не відповідає вимогам сьогодення і, тим більше, не відповідає потребам у майбутньому. Розглянуто гостру необхідність у перегляді основної конституційної норми, яка стосується права людини на освіту. Запропоновано для обговорення й обгрунтування проект нової редакції ст. 53 Конституції України, з урахуванням сучасних вимог щодо забезпечення максимальної повноти регулювання сфери освітніх послуг як цілісної узагальненої структури кваліфікацій всіх рівнів, пов’язаної з ринком праці й орієнтованої на формування творчої соціально-відповідальної особистості.

Проанализированы конституционные основы функционирования современной системы образования в Украине. Показано, что нормативная база системы отражает состояние и закрепляет позиции на уровне 1970-х гг. Замечено, что она не учитывает радикальные изменения в социально-экономической жизни общества, не отвечает требованиям сегодняшнего дня и, тем более, не соответствует потребностям в будущем. Рассмотрена острая необходимость в пересмотре основной конституционной нормы, которая касается права человека на образование. Предложен для обсуждения и обоснования проект новой редакции ст. 53 Конституции Украины, с учетом современных требований по обеспечению максимальной полноты регулирования сферы образовательных услуг как целостной обобщенной структуры квалификаций всех уровней, связанной с рынком труда и ориентированной на формирование творческой социально-ответственной личности.

The constitutional basis for the functioning of a modern education system in Ukraine is analysed. It is shown that the normative basis reflects the state of the system existed in the 70s of the 20th century. It is mentioned that it does not consider radical changes in socio-economic life of society, does not meet the requirements of the present time and does not meet the needs in the future. The author considers an urgent necessity to revise the basic constitutional norm which concerns the right to education. He suggests to discuss and justify a draft of the new article 53 of the Constitution of Ukraine taking into account present requirements concerning total regulation of educational service as an integral generalized structure of all qualification degrees connected with labor market and oriented on the formation of creative socially responsible person.

Проаналізовано системотвірну роль Закону України «Про вищу освіту» від 2014 р. Відзначено особливу функцію закону в упорядкуванні категоріального апарату вищої освіти. Виявлено недоліки визначення терміну «вища освіта» в Законі України «Про вищу освіту» та проблемність більшості сучасних міжнародних програмних визначень цього поняття. Розкрито особливості підходу Закону до визначення системи освіти та піднято питання про включення до неї підсистем «входу» та «виходу» із власне системи вищої освіти. Висвітлено методологічні підходи, які застосовувалися авторами Закону під час визначення структури вищої освіти. З’ясовано, що визначення мети системи вищої освіти подане в Законі без уточнення супутніх йому понять. Виявлено суттєві помилки у застосування системного підходу в оптимізації структури системи вищої освіти України в Законі «Про вищу освіту».

Проанализирована системообразующая роль Закона Украины «О высшем образовании» от 2014 г. Отмечена особая функция Закона в составлении категориального аппарата высшего образования. Выявлены недостатки определение термина «высшее образование» в Законе Украины «О высшем образовании» и проблемность большинства современных международных программных определений этого понятия. Раскрыты особенности подхода Закона к определению системы образования и поднят вопрос о включении в нее подсистем «входа» и «выхода» из собственно системы высшего образования. Освещены методологические подходы, которые применялись авторами Закона при определении структуры высшего образования. Выяснено, что определение цели системы высшего образования представлено в Законе без уточнения сопутствующих ему понятий. Отмечены существенные ошибки в применении системного подхода в оптимизации структуры системы высшего образования Украины в Законе «О высшем образовании».

Analyzed is the backbone role of the law "On Higher Education" by 2014. Noted is the special function of the law in making categorical apparatus of higher education. Identified is weaknesses definition of "higher education" in the law "About Higher Education" and problem of most modern international policy definitions of this concept. Disclosed are the features of the approach to the definition of the law of the education system and raised the question of the inclusion of a subsystem "input" and "output" of the actual system of higher education. Highlighted are the methodological approaches that have been used by the authors of the law in determining the structure of higher education. Found is that the definition of the purpose of higher education is represented in the law without specifying its attendant concepts. Observed are substantial errors in the application of a systematic approach to optimize the structure of higher education in the law of Ukraine "On Higher Education".

Визначено низку питань, які потребують певного осмислення перед їх впровадженням, а саме: невідповідність Закону України "Про освіту" (1996); методологічно не виважену класифікацію рівнів і ступенів вищої освіти; необгрунтованість введення поняття "молодший бакалавр" з коротким циклом навчання і скасування підготовки молодших спеціалістів і спеціалістів; неправомірність прирівнювання дипломів молодшого бакалавра і молодшого спеціаліста; спеціаліста і магістра; доктора філософії і кандидата наук; безпідставне скасування державного стандарту вищої освіти, складових стандарту вищої освіти "освітньо-кваліфікаційна характеристика", "засоби діагностики якості вищої освіти", галузевих стандартів і введення понять з новим змістовним наповненням (стандарти освітньої діяльності, стандарти вищої освіти та ін.); відсутність обов'язкового розроблення професійних стандартів за участю роботодавців. Крім того, висловлено бачення проблем, які не знайшли чіткого визначення в новому законі. Це проблеми зв'язку стандартів професійної і академічної вищої освіти; організації та проведення практики студентів; визначення професійної кваліфікації; трактування поняття "автономія" вищих навчальних закладів; інженерної підготовки фахівців; використання Національної рамки кваліфікацій та ін.

Обгрунтовано, що в Україні вже сьогодні створено умови для формування start-up на платформі ВНЗ; доведено, що всі учасники start-up - підприємства, фірми, ВНЗ, викладачі, студенти тощо - мають чітко виражену мотивацію. На підставі проведених досліджень сформовано рекомендації щодо законодавчого закріплення деяких елементів мотивування інноваційного процесу. Розроблено методи для створення та управління start-up на платформі ВНЗ в умовах сучасного стану економіки України.

Проаналізовано діяльність вищої освіти за умов модернізації освітньої галузі в Україні. Розглянуто проблеми розвитку й особливості формування сучасної державної освітньої політики.

The author compared the country's competitiveness performance and competitiveness of higher education in the Global Competitiveness Index of the World Economic Forum (Switzerland) and ranking of global competitiveness Management Institute (Switzerland). For comparison, selected countries where most foreign students among Ukrainian citizens. Determined, that competitiveness is an essential factor for the choice of the Ukrainian youth of the country for higher education. Instead, the competitiveness ofhigher education such influence is not.

Зіставлено показники конкурентоспроможності країни та вищої освіти за Індексом глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (Швейцарія) та Рейтингом глобальної конкурентоспроможності Інституту менеджменту (Швейцарія) десяти країн, в яких серед іноземних студентів найбільше українських громадян. Визначено, що конкурентоспроможність країни є суттєвим фактором для вибору українською молоддю країни здобуття вищої освіти. Натомість, конкурентоспроможність вищої освіти цих країн такого впливу не має.

Сравнены показатели конкурентоспособности страны и высшего образования по Индексу глобальной конкурентоспособности Всемирного экономического форума (Швейцария) и Рейтингу глобальной конкурентоспособности Института менеджмента (Швейцария) десяти стран, в которых сред иностранных студентов больше всего украинских граждан. Определено, что конкурентоспособность страны является существенным фактором для выбора украинской молодежью места получения высшего образования. В свою очередь, конкурентоспособность высшего образования этих стран такого влияния не имеет.

Науково обґрунтовано особливості та напрями вдосконалення державного управління забезпеченням якості вищої освіти України в умовах євроінтеграції. Під час дослідження застосовано методи: аналізу та синтезу, порівняння, контент-аналізу, статистичний. Запропоновано теоретично обґрунтовану структурну схему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, яка полягає у поєднанні компетентнісного, системного та процесного підходів. Застосування даної схеми дає змогу удосконалити систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, враховуючи фактори державно-управлінського впливу та умови входження України до європейського освітнього простору. Результати впроваджено в практику державного управління.