Проаналізовано сучасний стан та еволюційні тенденції розвитку української системи вищої освіти, її специфіку в порівнянні з закордонними системами й обгрунтовано загальносвітові тенденції розвитку системи вищого освіти. Виявлено специфіку функціонування, передумови та напрямки розвитку університетів в інноваційній економіці. Визначено напрямки трансформації університетів за умов інноваційного розвитку економіки та суспільства, що базується на знаннях. Запропоновано визначення поняття "інноваційний університетський комплекс" як перспективної форми інтеграції освітньої, наукової й інноваційної діяльності. Розроблено концептуальні підходи до формування внутрішньої структури освітньої підсистеми університетського комплексу. Обгрунтовано стратегічні напрямки інноваційного розвитку університетських комплексів з урахуванням особливостей організації української системи вищої освіти та загальносвітових тенденцій розвитку системи освіти.

Розкрито структуру психолого-педагогічної компетентності податкового інспектора. Визначено критерії ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Вдосконалено технології створення електронного підручника для даного інспектора. Встановлено організації контролю психолого-педагогічної підготовки засобами інформаційно-комунікаційних технології. Розроблено професіограму податкового інспектора. Надано навчально-методичні матеріали з психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Розглянуто особливості використання засобів комп'ютерної підтримки у системи підготовки студентів юридичного факультету. Проаналізовано дидактичні функції сучасних електронних засобів навчального призначення та їх можливості в удосконаленні навчального процесу з правознавчих дисциплін у вищій школі.

Увагу приділено дослідженню формування інформатичної компетентності юристів і практичного використання інформаційно-комунікаційних технологій в їх практичній діяльності. Досліджено найбільш дієві способи та форми використання комп'ютерних технологій на основі компетентнісного підходу. Визначено й описано процес формування фахово-інформатичної компетентності юристів. За результатами проведеного дослідження запропоновано низку підходів, один з яких полягає у формуванні моделі інформаційного середовища сучасного навчального закладу, який готує фахівців за спеціальністю "Правознавство".

Наведено та обгрунтовано критерії ефективності застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх податкових інспекторів, компоненти та показники їхньої психолого-педагогічної підготовки. Охарактеризовано критерії даної підготовки: мотиваційний, ступінь оволодіння психолого- педагогічними знаннями та сформованість психолого-педагогічних умінь, необхідних у професійній діяльності. Висвітлено змістове наповнення цих критеріїв, показники визначення рівня сформованості та показано їх вплив на професійну діяльність майбутнього податкового інспектора.

Изложены и обоснованы критерии эффективности применения средств информационно-коммуникационных технологий в подготовке будущих налоговых инспекторов, приведены компоненты и показатели их данной подготовки. Охарактеризованы критерии данной подготовки: мотивационный, степень овладения психолого-педагогическими знаниями и сформированность психолого-педагогических умений, необходимых в профессиональной деятельности. Освещены содержательное наполнение этих критериев, показатели определения уровня сформированности и показано их влияние на профессиональную деятельность будущего налогового инспектора.

Base maintenance of criteria of efficiency of the use of informative tools in psychologo-pedagogical preparation of future tax inspectors and their index is examined in the article and grounded. Including such as: motivational, criterion of degree of capture psychologo-pedagogical knowledgeТs and criterion of formed of psychologo-pedagogical of necessary in professional activity tax inspector.

Досліджено розвиток нормативно-правового забезпечення комп'ютеризації навчання у вищих навчальних закладах України та дистанційного навчання у вишах нашої країни. Зробилено висновок, що створення такої нормативно-правової бази проведене у два основні етапи: на першому етапі прийняті нормативно-правові акти щодо розв'язання стратегічних проблем інформатизації українського суспільства; на другому - створені правові передумови розвитку науково-методичного, змістовного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення комп'ютеризації навчального процесу та дистанційного навчання.

Здійснено удосконалення державної моделі оцінки якості електронного навчання. Зокрема, виявлено показники оцінки якості електронного навчання: управління освітніми вхідними даними і ресурсами (освітні цілі програми; навчальний план і матеріали; техноло- гія; персонал; фінанси; партнерство й аутсорсинг; будівлі, споруди, обладнання; записи); основні освітні процеси для досягнення цілей навчання (реклама і залучення; прийом на навчання і контракт зі студентом; освітні послуги; оцінка студентів; надання послуг студентам); організаційне середовище та залучення учасників освітнього процесу (місія та її розгортання; культура і принципи; моніторинг; аналіз і поліпшення); результати електронного навчання (відсоток випуску студентів; динаміка чисельності студентів; змістовні компетенції; освітні компетенції; кредити курсу, ефект вкладень студента). Запропоновано вдосконалену державну модель оцінки якості електронного навчання. Підкреслено, що оскільки модель Європейського фонду управління якістю являє собою універсальну модель оцінки якості електронного навчання, багато сформульованих критеріїв оцінки складні для неадаптованого застосування у програмах електронного навчання. У зв'язку з цим обгрунтовано доцільність пропозиції вдосконаленої моделі оцінки якості електронного навчання. Показано, що політика і стратегія програми електронногонавчання повинні відповідати таким принципам: навчальна програма базується насправжніх і майбутніх потребах та очікуваннях зацікавлених сторін; навчальна програма базується на інформації, що одержана від вимірювання результатів діяльності, досліджень, вивчення й іншої зовнішньої діяльності; цілі програми та навчальний план розробляються, переглядаються й актуалізуються; цілі програми та навчальний план узгоджені та розгортаються через мережу ключових процесів. Виділено ключові складники державної моделі оцінки якості електронного навчання: якість управління входами, які використовує організація; якість процесів безпосереднього зв'язку зі споживачем; якість організаційного середовища, внутрішніх процесів стратегії, створення і поліпшення продукту та виробництва послуги; якість результатів.

Здійснено удосконалення державної моделі оцінки якості електронного навчання. Зокрема, виявлено показники оцінки якості електронного навчання: управління освітніми вхідними даними і ресурсами (освітні цілі програми; навчальний план і матеріали; техноло- гія; персонал; фінанси; партнерство й аутсорсинг; будівлі, споруди, обладнання; записи); основні освітні процеси для досягнення цілей навчання (реклама і залучення; прийом на навчання і контракт зі студентом; освітні послуги; оцінка студентів; надання послуг студентам); організаційне середовище та залучення учасників освітнього процесу (місія та її розгортання; культура і принципи; моніторинг; аналіз і поліпшення); результати електронного навчання (відсоток випуску студентів; динаміка чисельності студентів; змістовні компетенції; освітні компетенції; кредити курсу, ефект вкладень студента). Запропоновано вдосконалену державну модель оцінки якості електронного навчання. Підкреслено, що оскільки модель Європейського фонду управління якістю являє собою універсальну модель оцінки якості електронного навчання, багато сформульованих критеріїв оцінки складні для неадаптованого застосування у програмах електронного навчання. У зв'язку з цим обгрунтовано доцільність пропозиції вдосконаленої моделі оцінки якості електронного навчання. Показано, що політика і стратегія програми електронногонавчання повинні відповідати таким принципам: навчальна програма базується насправжніх і майбутніх потребах та очікуваннях зацікавлених сторін; навчальна програма базується на інформації, що одержана від вимірювання результатів діяльності, досліджень, вивчення й іншої зовнішньої діяльності; цілі програми та навчальний план розробляються, переглядаються й актуалізуються; цілі програми та навчальний план узгоджені та розгортаються через мережу ключових процесів. Виділено ключові складники державної моделі оцінки якості електронного навчання: якість управління входами, які використовує організація; якість процесів безпосереднього зв'язку зі споживачем; якість організаційного середовища, внутрішніх процесів стратегії, створення і поліпшення продукту та виробництва послуги; якість результатів.