Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)342ф + Ч481.352.26 + Х002.03

Рубрики:

Державне право окремих країн

Правове виховання <вища освіта>

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Вперше науково обгрунтовано та розроблено структуру і зміст економічної культури у професіограмі сучасного юриста. Розроблено методику формування економічної культури майбутнього юриста. Удосконалено терію моделювання процесу професійної підготовки юриста, зокрема, методику аналізу селекції гіпотез формування прийняття та реалізації рішень за складних умов діяльності. Конкретизовано аспекти теорії ігор щодо вибору сюжету та розробки сценарію рольової гри у процесі професійної підготовки фахівців юридичної галузі.

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади формування та розвитку суб'єктивності у майбутніх юристів у процесі вивчення ними психолого-педагогічних дисциплін. Визначено його концептуальну засаду - гуманістичну філософію освіти, основною ідеєю якої є суб'єктивність студента за навчально-виховного процесу. Виявлено сучасний зміст понять "суб'єкт" і "суб'єктність" щодо особистості майбутнього юриста у контексті вимог сучасних гуманістичних концепцій навчання. За результатами проведеного експерименту запропоновано умови формування та розвитку суб'єктності у майбутніх юристів у ВНЗ.

Базуючись на теоретико-методологічних засадах теорії та філософії права, досліджено суть, зміст, поняття, структуру, функції правової культури. Висвітлено співвідношення права та культури. На підставі аналізу тенденцій розвитку типів розуміння права доведено, що для інтегративного праворозуміння характерне сприйняття норми права як соціальної цінності, інтегрованої в правову культуру суспільства. За результатами дослідження співвідношення права та культури доведено, що право - явище культури, яке відображає існуючі моральні та культурні цінності. Правову культуру студентства розглянуто в різних аспектах, а саме: як елемент правового життя, відображення його якості; як спосіб (засіб) і критерій правової соціалізації; як ступінь правової орієнтованості суб'єктів права, правила їх правової поведінки та діяльності, надання виміру дійсності діалогу між владою та суспільством. Розкрито суть правовиховного процесу студенства, якою є єдність правової соціалізації, правового навчання, правового виховання, правового розвитку. Значну увагу приділено комплексному аналізу суті, принципів, завдань, системи правовиховного процесу, напрямів розвитку правової духовності, підвищення його ефективності. Доведено, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правової культури громадян, зокрема студенства, і розбудови громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави у процесі здійснення політичної та правової реформи.

Висвітлено актуальні проблеми естетичного виховання курсантів ВНЗ МВС України. Проаналізовано сутність естетизації, розкрито роль і місце основних категорій естетики та мистецтва у вихованні курсантів. Уперше увагу приділено практичним формам культурно-просвітницької роботи: програмам, планам, сценаріям, спрямованим на формування у майбутніх правоохоронців естетичної культури.

Освещены актуальные проблемы эстетического воспитания курсантов ВУЗ МВД Украины. Проанализирована сущность эстетизации, раскрыты роль и место основных категорий эстетики и искусства в воспитании курсантов. Впервые внимание уделено практическим формам культурно-просветительской работы: программам, планам, сценариям, направленным на формирование у будущих правоохранителей эстетической культуры.

Проведено комплексне монографічне дослідження патріотичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України в навчально-виховному процесі. Розглянуто патріотизм курсанта в контексті його професійної (службової) діяльності. Визначено специфічні особливості структури патріотизму співробітника органу внутрішніх справ. Наведено авторські поняття патріотизму курсанта та патріотичного виховання таких курсантів. Упроваджено в навчально-виховний процес ВНЗ системи МВС України інтерактивну технологію презентації патріотичних образів.

Узагальнено відомості про становлення поняття правового самовиховання, наведено визначення правового самовиховання студентської молоді, визначено зміст, цілі, завдання, мотиви такої діяльності. Проаналізовано причини, форми та методи правового самовиховання студентів. Шляхом проведення анкетування визначено стан правового самовиховання сучасної студентської молоді, узагальнено основні проблеми та запропоновано відповідні заходи з удосконалення реалізації такого процесу. Обгрунтовано взаємну залежність процесів формування громадянського суспільства в Україні та функціонування студентського самоврядування як його інституту з правовим самовихованням студентської молоді.

Визначено сутність поняття "громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів". Обгрунтовано педагогічні умови формування громадянської відповідальності у курсантів під час навчання у ВНЗ МВС (формування у курсантів мотивів громадянської поведінки, засвоєння курсантами знань про громадянські права й обов'язки, формування їх правового світогляду та систематизованих уявлень про громадянську відповідальність, залучення курсантів до діяльності, що дозволяє виявляти громадянську відповідальність, створення сприятливої морально-психологічної атмосфери у курсантських колективах). Уточнено зміст і структурні компоненти громадянської відповідальності майбутніх офіцерів МВС, а також критерії (пізнавальний, емоційний, діяльнісний), показники та рівні сформованості громадянської відповідальності у курсантів. Удосконалено форми та методи формування громадянської відповідальності у курсантів під час навчання у ВНЗ МВС. Подальшого розвитку набули педагогічні засади професійної підготовки майбутніх офіцерів МВС у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Досліджено, що естетичне стає властивістю людини в процесі естетичного виховання, яке розглянуто як процес формування в особистості естетичного відношення до людей, дійсності, професійної діяльності. Здійснено узагальнення щодо визначення сутності естетичної культури юриста, яку розглянуто як емоційно-образний спосіб освоєння навколишнього світу й оволодіння його естетичними цінностями. Розглянуто специфічні особливості формування естетичної культури у студентів юридичних ВНЗ. Доведено, що естетична культура є важливою складовою професійної культури юриста-правника. Запропоновано шляхи, засоби, форми естетичного виливу на студентів з метою формування у них естетичної культури. Розроблено й апробовано педагогічну модель професійно спрямованого особистісно-орієнтованого естетичного виховання студентів юридичних ВНЗ як головного чинника формування у них естетичної культури.

Досліджено проблему формування моральної культури (МК) як складової професійної підготовки майбутніх юристів. Проаналізовано стан даної проблеми у філософських, педагогічних, психологічних і юридичних джерелах, визначено особливості формування МК у майбутніх юристів за сучасних умов, уточнено базові поняття дослідження. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та модель формування МК майбутніх юристів, визначено критерії та рівні сформованості МК.

Визначено особливості системи валеологічної освіти як засобу формування компетентності здорового способу життя курсантів у вищих навчальних закладах МВС України. Конкретизовано завдання учасників педагогічного процесу щодо передачі курсантам необхідних знань для дотримання вимог здорового способу життя.

Розглянуто психолого-культурологічну модель духовного розвитку в контексті ціннісної та смислової самоідентифікації особистості та розширено розуміння духовної наповненості особистості під час викладання курсу «Духовна культура українського народу у світовому контексті» для магістрів напрямку «Правознавство». Запропоновано розроблений автором культурологічний комплекс із формування духовної культури особистості магістра юридичного фаху, в якому відображено принципи, функції, структурно-змістові зв’язки між компонентами. Виокремлено чотири блоки духовної культури: блок «громадянська зрілість», блок «високий професіоналізм, ділові та творчі якості», блок «духовна культура, моральне обличчя», блок «цінності права як форми духовного буття людини».

Рассмотрена психолого-культурологическая модель духовного развития в контексте ценностной и смысловой самоидентификации личности. Расширено понимание духовной наполненности личности во время преподавания курса «Духовная культура украинского народа в мировом контексте» для магистров направления «Правоведение». Представлен разработанный автором культурологический комплекс по формированию духовной культуры личности магистра юридической специальности, в котором отражены принципы, функции, структурно-смысловые связи между компонентами. Выделены четыре блока духовной культуры: блок «гражданская зрелость», блок «высокий профессионализм, деловые и творческие качества», блок «духовная культура, нравственный облик», блок «ценности права как формы духовного бытия человека».

The article reveals the dynamics spiritual development of future master’s of Law personality in the system of culturological education. The author determines structural elements of his/her spiritual culture and structurally-conceptual relations among them.

Здійснено соціально-правову характеристику виховного процесу у ВНЗ освіти України. Визначено, що життєдіяльність суспільства, подальший розвиток його найрізноманітніших організаційно-правових форм на засадах побудови правової, демократичної, соціальної держави підвищують морально-етичні вимоги до персоналу у ВНЗ. Розглянуто систему управління виховним процесом у ВНЗ. Проаналізовано організаційно-правові форми та методи індивідуального впливу на особистість. Обгрунтовано соціально-психологічне забезпечення зазначеного процесу у ВНЗ. Удосконалено управління та правове регулювання виховного процесу у ВНЗ. Вивчено зарубіжний досвід професійного виховання у ВНЗ.

Розглянуто можливості виховного впливу на майбутніх фахівців-юристів засобами німецької мови. Визначено моральний потенціал, що його містить у собі як зміст іншомовного тексту (літературні уривки, прислів’я, крилаті вислови), так і форма проведення заняття (комунікативні вправи, парна та групова робота, рольова гра).

Рассмотрены возможности воспитательного воздействия на будущих специалистов-юристов средствами немецкого языка. Показан нравственный потенциал, который включает в себя как содержание иноязычного текста (литературные отрывки, пословицы, крылатые выражения), так и форма проведения занятия (коммуникативные упражнения, парная и групповая работа, ролевая игра).

The article deals with the possibilities of educational influence on future legal professionals by means of German languauge. The author emphasizes the moral potential which includes the content of foreign language training (literary extracts, proverbs, phrases) as well as the form of the lesson (communicative exercises, pair and group work, role-playing games).

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми полікультурного виховання студентів юридичних спеціальностей засобами іноземних мов. На підставі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з'ясовано суть і структуру полікультурної вихованості студентів юридичних спеціальностей, визначено її компоненти (мотиваційний, когнітивний, поведінковий). Згідно з визначеними критеріями та показниками виявлено три рівні (високий, середній, низький) сформованості полікультурної вихованості студентів юридичних спеціальностей. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови як компоненти моделі полікультурного виховання студентів юридичних спеціальностей, у якій взаємопов'язані цільовий, змістовий, діяльнісний і результативний блоки. На основі аналізу одержаних результатів розроблено методичні рекомендації щодо формування полікультурної вихованості студентів юридичних спеціальностей засобами іноземних мов.

Досліджено проблему формування соціально-професійної позиції майбутніх фахівців юридичних спеціальностей. Уточнено сутність, зміст, розроблено та обгрунтовано структуру, критерії й показники соціально-професійної позиції майбутніх фахівців юридичних спеціальностей. Вивчено досвід і з'ясовано особливості професійної підготовки студентів-юристів. Проведено педагогічну діагностику рівнів сформованості їх соціально-професійної позиції, змодельовано педагогічну систему процесу її формування. Охарактеризовано педагогічні умови й технологію формування соціально-професійної позиції майбутніх фахівців юридичних спеціальностей у процесі вивчення соціально-економічних і професійно орієнтованих дисциплін та авторського спецкурсу "Формування соціально-професійної позиції майбутніх фахівців юридичних спеціальностей".

Обгрунтовано педагогічні умови правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі в навчально-виховному процесі ВНЗ. Визначено й охарактеризовано зміст поняття "правове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі". З'ясовано структуру правової вихованості майбутніх фахівців зазначеної галузі та уточнено її компоненти (професійно-правова обізнаність, розвиненість та готовність до правомірної професійної діяльності у комп'ютерній галузі). Виокремлено критерії (когнітивно-інформаційний, ціннісно-орієнтаційний та професійно-поведінковий), показники та рівні правової вихованості майбутніх фахівців комп'ютерної галузі, а також комплекс підходів до правового виховання майбутніх фахівців. Розроблено функціональну модель правового виховання таких фахівців і експериментально перевірено її ефективність на практиці. Оновлено зміст, форми, методи та принципи правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі.

Розглянуто сутність і зміст формування ціннісно-смислового ставлення до людини в процесі навчання суспільствознавчих дисциплін майбутніх працівників правоохоронних органів. З'ясовано методичні умови, що впливають на його формування в процесі навчання суспільствознавчих дисциплін (реалізація міждисциплінарного підходу до відбору змісту навчання, зорієнтованого на формування ціннісно-смислового ставлення до людини, застосування методів і засобів навчання, що стимулюють емоційно-оцінні судження курсантів, перетворення курсантів на активний суб'єкт навчального процесу шляхом застосування інтерактивної технології навчання з відповідними формами й методами навчання та виховання). Вдосконалено поняттєво-категоріальний апарат з досліджуваної проблеми, зокрема уточнено поняття "ціннісно-смислове ставлення до людини", "ціннісно-смислове ставлення до людини майбутніх працівників правоохоронних органів" у контексті сучасних завдань вищої відомчої освіти.

Висвітлено етапи становлення ВНЗ як суб'єкта виховного процесу держави. Розкрито особливості його функціонування як об'єкта адміністративно-правового регулювання. Визначено поняття "функціонування вищого навчального закладу". Запропоновано авторське тлумачення понять "виховна діяльність вищого навчального закладу", "нормативно-правові засади виховної діяльності вищого навчального закладу" та "формулювання мети, завдань, функцій і методів виховної діяльності вищого навчального закладу". Проаналізовано нормативно-правове забезпечення виховної діяльності ВНЗ України та механізм його реалізації. Розкрито адміністративно-правовий статус суб'єктів виховної діяльності ВНЗ за умов реформування вищої освіти України. Визначено поняття та класифіковано адміністративно-правові форми виховної діяльності цих закладів. Подано пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративно-правових засад і практичної виховної діяльності ВНЗ України.

Висвітлено теоретичні та практичні питання розвитку партнерських відносин ВНЗ і органів внутрішніх справ у формуванні правової свідомості і правової культури студентської молоді за сучасних умов. Перелічено структурні елементи правовиховного процесу (організаційна система правового виховання, яка складається з суб’єктів правовиховної діяльності; форми, методи та засоби правового виховання). Окреслено основні принципи взаємодії ВНЗ та органів внутрішніх справ, наведено таблицю напрямів і форм їх взаємодії. Наголошено, що навчальні заклади повинні стати центрами правовиховної роботи, а взаємодія ВНЗ і органів внутрішніх справ у правовому вихованні студентської молоді повинна здійснюватися за наявності умов: організаційно-педагогічних, дидактичних і методичних.

Освещены теоретические и практические вопросы развития партнерских отношений ВУЗ и органов внутренних дел в формировании правового сознания и правовой культуры студенческой молодежи в современных условиях.

It’s considered theoretical and practical questions of development of partner relations of higher educational establishments and organs of internal affairs in forming of legal consciousness and legal culture of student young people in modern terms.