Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)342ф + Ч481.352.26 + Х002.03

Рубрики:

Державне право окремих країн

Правове виховання <вища освіта>

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Базуючись на теоретико-методологічних засадах теорії та філософії права, досліджено суть, зміст, поняття, структуру, функції правової культури. Висвітлено співвідношення права та культури. На підставі аналізу тенденцій розвитку типів розуміння права доведено, що для інтегративного праворозуміння характерне сприйняття норми права як соціальної цінності, інтегрованої в правову культуру суспільства. За результатами дослідження співвідношення права та культури доведено, що право - явище культури, яке відображає існуючі моральні та культурні цінності. Правову культуру студентства розглянуто в різних аспектах, а саме: як елемент правового життя, відображення його якості; як спосіб (засіб) і критерій правової соціалізації; як ступінь правової орієнтованості суб'єктів права, правила їх правової поведінки та діяльності, надання виміру дійсності діалогу між владою та суспільством. Розкрито суть правовиховного процесу студенства, якою є єдність правової соціалізації, правового навчання, правового виховання, правового розвитку. Значну увагу приділено комплексному аналізу суті, принципів, завдань, системи правовиховного процесу, напрямів розвитку правової духовності, підвищення його ефективності. Доведено, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правової культури громадян, зокрема студенства, і розбудови громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави у процесі здійснення політичної та правової реформи.

Проведено комплексне монографічне дослідження патріотичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України в навчально-виховному процесі. Розглянуто патріотизм курсанта в контексті його професійної (службової) діяльності. Визначено специфічні особливості структури патріотизму співробітника органу внутрішніх справ. Наведено авторські поняття патріотизму курсанта та патріотичного виховання таких курсантів. Упроваджено в навчально-виховний процес ВНЗ системи МВС України інтерактивну технологію презентації патріотичних образів.

Узагальнено відомості про становлення поняття правового самовиховання, наведено визначення правового самовиховання студентської молоді, визначено зміст, цілі, завдання, мотиви такої діяльності. Проаналізовано причини, форми та методи правового самовиховання студентів. Шляхом проведення анкетування визначено стан правового самовиховання сучасної студентської молоді, узагальнено основні проблеми та запропоновано відповідні заходи з удосконалення реалізації такого процесу. Обгрунтовано взаємну залежність процесів формування громадянського суспільства в Україні та функціонування студентського самоврядування як його інституту з правовим самовихованням студентської молоді.

Визначено сутність поняття "громадянська відповідальність офіцера правоохоронних органів". Обгрунтовано педагогічні умови формування громадянської відповідальності у курсантів під час навчання у ВНЗ МВС (формування у курсантів мотивів громадянської поведінки, засвоєння курсантами знань про громадянські права й обов'язки, формування їх правового світогляду та систематизованих уявлень про громадянську відповідальність, залучення курсантів до діяльності, що дозволяє виявляти громадянську відповідальність, створення сприятливої морально-психологічної атмосфери у курсантських колективах). Уточнено зміст і структурні компоненти громадянської відповідальності майбутніх офіцерів МВС, а також критерії (пізнавальний, емоційний, діяльнісний), показники та рівні сформованості громадянської відповідальності у курсантів. Удосконалено форми та методи формування громадянської відповідальності у курсантів під час навчання у ВНЗ МВС. Подальшого розвитку набули педагогічні засади професійної підготовки майбутніх офіцерів МВС у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Досліджено проблему формування моральної культури (МК) як складової професійної підготовки майбутніх юристів. Проаналізовано стан даної проблеми у філософських, педагогічних, психологічних і юридичних джерелах, визначено особливості формування МК у майбутніх юристів за сучасних умов, уточнено базові поняття дослідження. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та модель формування МК майбутніх юристів, визначено критерії та рівні сформованості МК.

Розглянуто психолого-культурологічну модель духовного розвитку в контексті ціннісної та смислової самоідентифікації особистості та розширено розуміння духовної наповненості особистості під час викладання курсу «Духовна культура українського народу у світовому контексті» для магістрів напрямку «Правознавство». Запропоновано розроблений автором культурологічний комплекс із формування духовної культури особистості магістра юридичного фаху, в якому відображено принципи, функції, структурно-змістові зв’язки між компонентами. Виокремлено чотири блоки духовної культури: блок «громадянська зрілість», блок «високий професіоналізм, ділові та творчі якості», блок «духовна культура, моральне обличчя», блок «цінності права як форми духовного буття людини».

Рассмотрена психолого-культурологическая модель духовного развития в контексте ценностной и смысловой самоидентификации личности. Расширено понимание духовной наполненности личности во время преподавания курса «Духовная культура украинского народа в мировом контексте» для магистров направления «Правоведение». Представлен разработанный автором культурологический комплекс по формированию духовной культуры личности магистра юридической специальности, в котором отражены принципы, функции, структурно-смысловые связи между компонентами. Выделены четыре блока духовной культуры: блок «гражданская зрелость», блок «высокий профессионализм, деловые и творческие качества», блок «духовная культура, нравственный облик», блок «ценности права как формы духовного бытия человека».

The article reveals the dynamics spiritual development of future master’s of Law personality in the system of culturological education. The author determines structural elements of his/her spiritual culture and structurally-conceptual relations among them.

Розглянуто можливості виховного впливу на майбутніх фахівців-юристів засобами німецької мови. Визначено моральний потенціал, що його містить у собі як зміст іншомовного тексту (літературні уривки, прислів’я, крилаті вислови), так і форма проведення заняття (комунікативні вправи, парна та групова робота, рольова гра).

Рассмотрены возможности воспитательного воздействия на будущих специалистов-юристов средствами немецкого языка. Показан нравственный потенциал, который включает в себя как содержание иноязычного текста (литературные отрывки, пословицы, крылатые выражения), так и форма проведения занятия (коммуникативные упражнения, парная и групповая работа, ролевая игра).

The article deals with the possibilities of educational influence on future legal professionals by means of German languauge. The author emphasizes the moral potential which includes the content of foreign language training (literary extracts, proverbs, phrases) as well as the form of the lesson (communicative exercises, pair and group work, role-playing games).

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми полікультурного виховання студентів юридичних спеціальностей засобами іноземних мов. На підставі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з'ясовано суть і структуру полікультурної вихованості студентів юридичних спеціальностей, визначено її компоненти (мотиваційний, когнітивний, поведінковий). Згідно з визначеними критеріями та показниками виявлено три рівні (високий, середній, низький) сформованості полікультурної вихованості студентів юридичних спеціальностей. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови як компоненти моделі полікультурного виховання студентів юридичних спеціальностей, у якій взаємопов'язані цільовий, змістовий, діяльнісний і результативний блоки. На основі аналізу одержаних результатів розроблено методичні рекомендації щодо формування полікультурної вихованості студентів юридичних спеціальностей засобами іноземних мов.

Обгрунтовано педагогічні умови правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі в навчально-виховному процесі ВНЗ. Визначено й охарактеризовано зміст поняття "правове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі". З'ясовано структуру правової вихованості майбутніх фахівців зазначеної галузі та уточнено її компоненти (професійно-правова обізнаність, розвиненість та готовність до правомірної професійної діяльності у комп'ютерній галузі). Виокремлено критерії (когнітивно-інформаційний, ціннісно-орієнтаційний та професійно-поведінковий), показники та рівні правової вихованості майбутніх фахівців комп'ютерної галузі, а також комплекс підходів до правового виховання майбутніх фахівців. Розроблено функціональну модель правового виховання таких фахівців і експериментально перевірено її ефективність на практиці. Оновлено зміст, форми, методи та принципи правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі.

Розглянуто сутність і зміст формування ціннісно-смислового ставлення до людини в процесі навчання суспільствознавчих дисциплін майбутніх працівників правоохоронних органів. З'ясовано методичні умови, що впливають на його формування в процесі навчання суспільствознавчих дисциплін (реалізація міждисциплінарного підходу до відбору змісту навчання, зорієнтованого на формування ціннісно-смислового ставлення до людини, застосування методів і засобів навчання, що стимулюють емоційно-оцінні судження курсантів, перетворення курсантів на активний суб'єкт навчального процесу шляхом застосування інтерактивної технології навчання з відповідними формами й методами навчання та виховання). Вдосконалено поняттєво-категоріальний апарат з досліджуваної проблеми, зокрема уточнено поняття "ціннісно-смислове ставлення до людини", "ціннісно-смислове ставлення до людини майбутніх працівників правоохоронних органів" у контексті сучасних завдань вищої відомчої освіти.

Висвітлено теоретичні та практичні питання розвитку партнерських відносин ВНЗ і органів внутрішніх справ у формуванні правової свідомості і правової культури студентської молоді за сучасних умов. Перелічено структурні елементи правовиховного процесу (організаційна система правового виховання, яка складається з суб’єктів правовиховної діяльності; форми, методи та засоби правового виховання). Окреслено основні принципи взаємодії ВНЗ та органів внутрішніх справ, наведено таблицю напрямів і форм їх взаємодії. Наголошено, що навчальні заклади повинні стати центрами правовиховної роботи, а взаємодія ВНЗ і органів внутрішніх справ у правовому вихованні студентської молоді повинна здійснюватися за наявності умов: організаційно-педагогічних, дидактичних і методичних.

Освещены теоретические и практические вопросы развития партнерских отношений ВУЗ и органов внутренних дел в формировании правового сознания и правовой культуры студенческой молодежи в современных условиях.

It’s considered theoretical and practical questions of development of partner relations of higher educational establishments and organs of internal affairs in forming of legal consciousness and legal culture of student young people in modern terms.

Розкрито зміст різних видів компетентностей, подано перелік ключових компетентностей, їх структуру й особливості формування у процесі професійної підготовки фахівців за умов магістратури. Відзначено, що зміст такої підготовки базується на гуманістичних засадах щодо завдань професійної діяльності, бажаних якостей особистості, творчої активної діяльності в межах відведених видів компетентності. Сукупність таких уявлень складає концептуальну модель професійної підготовки майбутнього фахівця. Уточнено сутність понять «правова культура особистості», «морально-правова компетентність». Визначено зміст морально-правової культури особистості та механізм формування морально-правової компетентності майбутнього фахівця. Аргументовано, що впливаючи на мораль, право сприяє її вкоріненню у суспільстві, а під впливом моралі підвищується авторитет права та зростає його значення як соціального регулятора. За таких умов взаємодія права та моралі створюють погодженість інтересів окремих осіб з інтересами суспільства в цілому.

Раскрыто содержание различных видов компетентностей, перечислены ключевые компетенции, описаны их структура и особенности формирования в процессе профессиональной подготовки специалистов в условиях магистратуры. Отмечено, что содержание такой подготовки базируется на гуманистических принципах относительно задач профессиональной деятельности, желаемых качеств личности, творческой активной деятельности в пределах отведенных видов компетентности. Совокупность таких представлений составляет концептуальную модель профессиональной подготовки будущего специалиста. Уточнена сущность понятий «правовая культура личности», «морально-правовая компетентность». Определено содержание нравственно-правовой культуры личности и механизм формирования морально-правовой компетентности будущего специалиста. Аргументировано, что воздействуя на мораль, право способствует ее укоренению в обществе, а под влиянием морали повышается авторитет права и возрастает его значение как социального регулятора. При таких условиях взаимодействие права и морали создают согласованность интересов отдельных лиц с интересами общества в целом.

Discloses the content of various kinds of competencies listed core competencies, their structure and features of the formation process of professional training in the conditions of the Judiciary. Noted that the content of the training is based on humanistic principles to the tasks of professional activities, the desired qualities of the person, the active creative activity within their designated competencies. The set of such representations is a conceptual model of training future specialists. Refined essence of the concepts of " legal culture of personality", "moral and legal competence". The content of the moral and legal culture of the individual and the mechanism of formation of moral and legal competence of the future specialist. Argued that acting on morals, law contributes to its rooting in society, and under the influence of moral rights and increased authority increases its value as a social regulator. Under these conditions, the interaction of law and morality create consistency of individual interests with the interests of society as a whole.

Розглянуто організаційно-педагогічні умови реалізації моделі формування моральної культури як складової професійної підготовки майбутніх юристів. Розроблено рекомендації організаційного та методичного характеру щодо впровадження моделі формування моральної культури майбутніх юристів. Зазначено, що дотримання запропонованих організаційно-педагогічних умов у ВНЗ сприятиме успішному формуванню моральної культури майбутніх юристів.

Рассмотрены организационно-педагогические условия реализации модели формирования моральной культуры как составляющей профессиональной подготовки будущих юристов. Разработаны рекомендации организационного и методического характера относительно внедрения модели формирования моральной культуры будущих юристов. Отмечено, что соблюдение предложенных организационно-педагогических условий в ВУЗ будет способствовать успешному формированию моральной культуры будущих юристов.

Organizational-pedagogical conditions of moral cultureТs formation model realization as a compound of professional future lawyersТ training is considered in the article. The organization and methodologic recommendations as to the future lawyers' moral culture formation model are worked out. It is mentioned, that the observance of the offered organizational-pedagogical conditions in high school will promote successful moral cultureТs formation of the future lawyers.

Проаналізовано малодосліджену проблему морального виховання студентської молоді і, зокрема майбутніх юристів за умов ВНЗ. Вивчення сукупності праць видатних філософів, педагогів та правників, історико-педагогічної та юридичної літератури, публікацій і наукових досліджень, творів відомих письменників та поетів надало змогу обгрунтувати проблему формування моральної культури та професійно необхідних якостей фахівців у галузі права.

Проанализирована малоизученная проблема нравственного воспитания студенческой молодежи и, в частности, будущих юристов в условиях ВУЗ. Изучение совокупности трудов выдающихся философов, педагогов и юристов, историко-педагогической и юридической литературы, публикаций и научных исследований, произведений известных писателей и поэтов дало возможность обосновать проблему формирования моральной культуры и профессионально необходимых качеств правоведов.

Insufficiently known problem of moral training of students and, in particular, future lawyers, under the conditions of higher educational establishment has been analyzed in the article. Study of the complex of works of outstanding philosophers, pedagogues and lawyers, historic-pedagogical and juridical literature, publications and scientific researches, works of famous writers and poets, allowed us to ground the problem of formation of moral culture and professionally necessary qualities of legal scholars.

Розглянуто національно-патріотичне виховання як пріоритет державної молодіжної політики на сучасному етапі. Проаналізовано нормативно-правову базу за тематикою дослідження. Охарактеризовано сутність понять «патріотизм», його складників і структурних компонентів; «національна свідомість», «національна самосвідомість», «громадянська відповідальність». Доведено, що систематичність і комплексність заходів національно-патріотичного спрямування у вищій школі впливає на формування української національної свідомості, національної ідентичності, громадянської активності студентства. Запропоновано втілювати державну молодіжну політику серед студентської молоді через застосування механізмів державного регулювання національно-патріотичного виховання. Серед них: правовий, організаційний, інформаційно-комунікаційний, маркетинговий, політичний, соціальний. Наголошено на важливості їх комплексного застосування у навчально-виховному процесі вищої школи як ключових компонентів виховання студента як громадянина-патріота та підготовки компетентного фахівця-патріота.

Рассмотрено национально-патриотическое воспитание как приоритет государственной молодежной политики на современном этапе. Проведен анализ нормативно-правовой базы за тематикой исследования. Охарактеризована сущность понятий: «патриотизм», его составляющих и структурных компонентов; «национальное сознание», «национальное самосознание», «гражданская ответственность». Доказано, что систематичность и комплексность мероприятий национально-патриотического воспитания в высшей школе влияет на формирование украинского национального сознания, национальной идентичности, гражданской активности студенчества. Предложено воплощать государственную молодежную политику среди студенческой молодежи через применение механизмов государственного регулирования национально-патриотического воспитания. Среди них: правовой, организационный, информационно-коммуникационный, маркетинговый, политический, социальный.

The article is devoted to the actual theme of the national-patriotic education as a priority of public youth policy today. The analysis of the legal legislation on the subject of the study is provided. The essence of the concepts of "patriotism", including ingredients and structural components; "national consciousness", "national identity"; "civic responsibility" is distinguished. It is proved that systematic and integrated events of national and patriotic direction in high school operate the formation of Ukrainian national consciousness and national identity, civic activity of students. The embodiment of public youth policy among students through the applying of mechanisms of state regulation of national-patriotic education is proposed. There are included: legal, organizational, informational and communicational, marketing, political and social mechanisms. The importance of their mutual appliance in the educational process in higher school as important components of learning of student as citizen-patriot and competent specialist-patriot is emphasized.

Визначено специфіку методики навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей, охарактеризовано основні підходи до відбору методів, засобів та організаційних форм навчання правознавства, що відповідають його цілям і змісту. На основі компетентнісного підходу конкретизовано зміст поняття «методика навчання правознавства» та визначено її складові. Наголошено на важливості етапу цілепокладання у навчанні та визначено, щозагальною метою навчання правознавства є формування у студентів правового досвіду, системи вмінь і навичок, зокрема й тих, що пов’язані з нормативним регулюванням майбутньої професійної діяльності. Зроблено висновки, що методика навчання правознавства є динамічною наукою, адже змінюється законодавство, розвивається юриспруденція, трансформується рівень правової культури суспільства. Сформульовано ключові критерії вибору методів навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей.

Определена специфика методики обучения правоведению студентов неюридических специальностей, охарактеризованы основные подходы к отбору методов, средств и организационных форм обучения правоведению, что соответствуют его целям и содержанию. На основе компетентностного подхода конкретизировано содержание понятия «методика обучения правоведения» и определены ее составляющие. Подчеркнута важность этапа целеполагания в обучении и определено, что общей целью обучения правоведения является формирование у студентов правового опыта, системы умений и навыков, в том числе и тех, которые связаны с нормативным регулированием будущей профессиональной деятельности. Сделаны выводы, что методика обучения правоведению является динамичной наукой, ведь меняется законодательство, развивается юриспруденция, трансформируется уровень правовой культуры общества. Сформулированы ключевые критерии выбора методов обучения правоведению студентов неюридических

The specificity of law teaching methods students of non-legal professions has been defined, and the basic approaches to the selection of methods, means and organizational forms of teaching the science of law to meet its objectives and content have been characterized. On the basis of the competence approach the meaning of the term «law teaching methods» has been specified and its components have been specified. The importance of the aims giving phase in the law teaching has been emphasized and it also has been defined, that the main goal of the law teaching is to form the legal experience, and to give to students the system of skills, particularly those, that related to the normative regulation of their professional activity.

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування правової культури майбутніх інженерів-педагогів у педагогічній теорії та практиці. Уточнено сутність поняття "правова культура майбутніх інженерів-педагогів". Визначено структурні компоненти правової культури майбутніх інженерів-педагогів: інформаційно-ерудиційний, аксіологічний, регулятивно-поведінковий, особистісний, зміст яких обгрунтовано щодо функцій професійної інженерно-педагогічної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено технологію формування правової культури майбутніх інженерів-педагогів. Запропоновано інтерактивні форми та методи реалізації концептуального, проектного, організаційно-діяльнісного, оцінювального компонентів технології. Визначено критерії, показники та рівні сформованості правової культури майбутніх інженерів-педагогів у вищих технічних навчальних закладах.

Досліджено стан опрацювання проблеми підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів початкової школи (ПШ) в український та зарубіжній педагогічній теорії та практиці, з'ясовано сутність ключових понять. Проаналізовано місце й роль правової компетентності учнів у структурі педагогічної діяльності такого вчителя ПШ. Охарактеризовано структуру готовності цих вчителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Визначено критерії, показники та рівні готовності. Розроблено і теоретично аргументовано концепцію підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Обґрунтовано педагогічні умови підготовки цих учителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Розроблено й експериментально перевірено ефективність системи їх підготовки до формування правової компетентності учнів ПШ. Підготовлено й упроваджено в освітню практику ЗВО навчально-методичне забезпечення для підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів ПШ.