Індекс рубрикатора НБУВ: Э370.9(4УКР)-503.263.1 + Х809(4УКР)332

Рубрики:

Християнство в окремих країнах

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)332 + Э370.9(4УКР)-62

Рубрики:

Державне право окремих країн

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито сутність, історію розвитку й особливості побудови державно-церковних відносин в Україні з урахуванням світового досвіду. Розглянуто природу, зміст, характер функціонування, типологізацію державно-церковних відносин. Проведено історико-правовий аналіз відносин Церкви та Держави у світовому контексті. В історико-правовому та релігієзнавчому аспектах показано особливості державно-церковних відносин в українських землях. Увагу приділено взаєминам Держави та Церкви в Україні в добу Центральної Ради (лютий 1917 - квітень 1918 рр.), в Українській гетьманській державі (квітень - листопад 1918 р.). Висвітлено політику Директорії Української Народної Республіки щодо Церкви (листопад 1918 - 1921 рр.). Розкрито сутність, еволюцію й особливості застосування в Україні радянської моделі державно-церковних відносин. Висвітлено особливості релігійного життя в новітній період релігійно-духовного відродження.

Наведено результати історико-правового дослідження церковного суду в Київській Русі в X - першій половині XIV ст. в аспекті правової природи церковного суду, джерел церковного права, предметної, персональної та територіальної юрисдикції, судоустрою та порядку судочинства. Розглянуто сучасні підходи до розуміння влади в церкві та її судових повноважень. Висвітлено історію становлення церковного суду від виникнення християнської церкви до часу запровадження християнства в Київській Русі як державної релігії. Визначено особливості церковного суду в Київській Русі та на їх основі обгрунтовано поняття церковного суду. Досліджено основні джерела права, якими керувались церковні суди під час здійснення судочинства. Встановлено обсяг юрисдикції церковних судів в Київській Русі. Показано систему судових інстанцій церковного суду та порядок здійснення судочинства, а також розглянуто види та характеристика покарань, що застосувались церковним судом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э370.9(4УКР)-62 + Х2(0)4-627р

Рубрики:

Християнство в окремих країнах

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З юридичної точки зору досліджено питання нормативно-правового регулювання релігійних відносин у період християнізації Київської Русі; розкрито роль основних фундаментальних нормативно-правових актів і пам'яток тієї доби у сфері забезпечення та реалізації релігійних відносин; зроблено висновок про значення запровадження християнства в Київській Русі.

Увагу приділено джерелам церковного права державного походження, ухваленим впродовж X - до середини XVII ст. Висвітлено питання термінологічної визначеності та змістового наповнення поняття "джерело церковного права", наведено їх поділ. Простежено за еволюцією церковно-правових норм у джерелах римського та візантійського права. Розглянуто спільні та відмінні риси між церковним законодавством Русі та візантійською правовою традицією. Приділено увагу церковним уставам великих князів київських, уставним і дарувальним грамотам удільних князів, сформульовано поняття останніх. Акцентовано увагу на малодосліджених джерелах церковного права Галицько-Волинської держави. Здійснено аналіз джерел церковного права державного походження Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Розглянуто національні джерела церковного права, ухвалені в період існування Української гетьманської держави (Війська Запорозького).

Обгрунтовано вплив державно-церковних відносин на процеси державотворення в Україні у XX - на початку XXI ст. та науково-практичну концептуалізацію нової партнерської моделі гармонізації цих відносин на сучасному етапі функціонування Української держави. Розглянуто концептуальні підходи, орієнтовані на вивчення проблематики державно-церковних відносин у контексті державотворення. Досліджено еволюцію основних політико-філософських концепцій відносин держави і церкви як підгрунтя для класифікації моделей державно-церковних відносин в Україні (у XX ст. - на початку XXI ст.). Розроблено науково-практичні рекомендації щодо гармонізації державно-церковних відносин та системи державного управління в законотворчому полі і визначено перспективні напрями державно-церковних відносин у процесі гармонізації міжнаціональних стосунків. Відображено систему взаємодії держави і церкви у сфері подолання православного розколу і становлення єдиної Помісної православної церкви в Україні. Розкрито сутність партнерської моделі державно-церковних відносин на сучасному етапі державотворення.

Дисертація є першим у вітчизняній філософії права комплексним дослідженням впливу християнства на державотворчу та правотворчу діяльність у період національно-визвольних змагань в Україні у 1917 - 1920-х рр. Зроблено висновок про відсутність сьогодні філософсько-правової зацікавленості в дослідженні процесів державо- та правотворення в Україні на початку XX ст. та обгрунтовано перспективність цього наукового напряму у зв’язку з розвитком вітчизняної юридичної науки. Запропоновано авторську концепцію розвитку чинного українського законодавства в першій половині XX ст. в контексті християнської доктрини. Вітчизняне право зазначеного періоду розглянуто як феномен української духовної культури та як соціокультурне явище.

Проаналізовано форми та методи релігійної політики місцевих структур щодо релігії та Церкви на регіональному рівні, яка відзначалася системними порушеннями у правовому полі, адже призводила до конфліктних ситуацій та ускладнень у суспільному житті загалом і церковному зокрема та засвідчувала якісно інший рівень стратегії розвитку релігійного середовища, адже намагалася опиратися на імператив толерантності. Особливу увагу присвячено розгляду релігійної мережі Чернівецької області, її стану і динаміки за такими показниками: кількісний склад організацій/громад, матеріальна база, кадровий потенціал, навчально-просвітницька діяльність, видавнича справа. Розглянуто напрями духовно-просвітницької діяльності і соціального служіння релігійних організацій області та визначено ключові детермінанти розширення їх інфраструктури і сфер впливу на суспільно-політичне та духовно-культурне життя краю.