Освещены особенности юриспруденции и ее логико-методологическая проблематика. Рассмотрен вопрос о научном статусе энциклопедии права, философии права и социологии права. Проанализирована взаимосвязь научной методологии юриспруденции с гносеологией и методологией научного познания. Изложены основы современной формальной логики. Раскрыты методологические аспекты логико-семантической прагматики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х810.7 + Ю421.1

Рубрики:

Адміністративне право і законність в управлінні

Поділ поняття. Логічна класифікація (безліч (клас) і елементи. Поділ по дихотомії. Схематизм. Класифікація і наукова систематизація. Класифікація та впорядкування)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Освещены европейские традиции юридической логики и особенности ее эволюции в США. Раскрыты принцип разумного сомнения и понятие доказательств, не подлежащих разумному сомнению в американских судах присяжных. Рассмотрены взгляды крупнейших американских юристов и философов на соотношение логики и права, в частности, Р.Паунда, М.Коэна, В.Хохфельда, Р.Дворкина.

Исследовано историческое развитие философских учений о языке права. Рассмотрены концепции античных, средневековых, ренесансных мыслителей, философов эпохи Нового времени, а также основные подходы к трактовке языка права XIX - XX вв. Показано, что проблематика языка права начала формироваться задолго до "лингвистического поворота" 1970-х гг. Элементы его философского анализа формировались еще в классической Греции и в Древнем Риме, в средневековой Европе, в эпоху Возрождения и Нового времени у Гроция, Бэкона, Гоббса, Локка, Лейбница, Монтескье, Беккариа и др. Сделаны выводы, что юрислингвистика имеет глубокие философские основания в античности, начиная с Гераклита, Сократа, Платона и Аристотеля и закончивая классиками римской правовой мысли. Определено, что дальнейшее углубленное исследование этих оснований образует существенно новую для истории философии права задачу, решение которой позволит установить приоритеты в теоретической разработке юрислингвистических проблем и обнаружить нетривиальные следствия, пригодные/используемые для разработки современных научно-практических рекомендаций.

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти процесу пізнання в правовій сфері. Проведено логічний аналіз юридичних понять. Розглянуто судження як форму логічного мислення та його роль в юридичній теорії та практиці. З'ясовано логічну сутність кримінально-правової кваліфікації злочину. Розглянуто основні формально-логічні закони та їх роль в юридичній теорії та практиці. Розкрито умовивід як форму логічного мислення, описано дедуктивний та індуктивний умовиводи, встановлено їх значення. Розглянуто сутність гіпотези та версії, їх роль в професійній діяльності працівників правоохоронних органів.

Обгрунтовано семантико-модельні засади логіки права через зіставлення існуючих філософських підходів.

Розглянуто юридичну аргументацію як міждисциплінарний логіко-юридичиий науковий предмет. Досліджено питання становлення й історичного розвитку теорії юридичної аргументації, особливості мови права. Висвітлено аналітичну та діалогічну моделі аргументації, визначено відмінність між науково-теоретичною та практичною типами аргументації. Розглянуто види аргументації та способи обгрунтування, логічні характеристики аргументації в судовому спорі, види логічних помилок і способи їх уникнення тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.4 + Х893.72 + Ю4в2:Х

Рубрики:

Докази у кримінально-процесуальному праві

Попереднє розслідування в Україні

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю935.10 + Х002.0 в1 + Ю421

Рубрики:

Психологія пізнавальної та комунікативної діяльності в цілому

Сутність і поняття права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію виникнення, етапи та основні проблеми використання логіко-структурного підходу в державному управлінні регіональними цільовими програмами.

Увагу приділено проблемі формування у майбутніх молодших спеціалістів з права професійних умінь із логічного структурування професійної інформації. Розкрито сутність і структуру поняття "професійні уміння із логічного структурування професійної інформації у майбутніх молодших спеціалістів із права". Проведено теоретичний аналіз особливостей організації професійної підготовки щодо їх формування у вітчизняних і зарубіжних ВНЗ I - II рівнів акредитації. Теоретично обгрунтовано, впроваджено педагогічні умови та модель формування в майбутніх молодших спеціалістів із права професійних умінь із логічного структурування професійної інформації під час професійної підготовки, які представлені сукупністю наступних компонентів: методологічно-цільового, змістовного, інформаційно-технологічного, оцінювально-діагностичного, ефективність яких перевірено експериментальним шляхом.

Рассмотрен метод формализации как основной метод юридической логики. Приведены логические формы представления юридически значимой информации на уровне высказывания. Дана общая характеристика проблемы вывода и доказательства. Исследована классификация умозаключений как проблема юридической логики. Представлены концепты права и культуры, раскрыты проблемы их соотношения в правовых дискурсах. Приведена информация о значимости концептов и принципов права для формирования юридической логики.

Досліджено історичний розвиток теорії юридичної аргументації. Розглянто мову права як семіотичну систему. Проаналізовано юрислінгвістичний аналіз мови закону як підгрунтя юридичної аргументації. Охарактеризовано функції логічних форм у такій аргументації. Приділено увагу аналітичній і діалектичній юридичним аргументаціям. Обгрунтовано логічну теорію питань і відповідей. З'ясовано особливості інтеррогативної логіки у юридичному дискурсі. Описано типи софістичних помилок.

Досліджено розвиток науки логіки в Україні на основі праць професора Києво-Могилянської академії, відомого діяча української духовної культури кінця XVII - першої половини XVIII ст. Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію курсу "Логіка" авторства С. Яворського.

Досліджено розвиток науки логіки в Україні на основі праць професора Києво-Могилянської академії, відомого діяча української духовної культури наприкінці XVII - першої половини XVIII ст. Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію курсу "Логіка" авторства Ф. Прокоповича.