Висвітлено проблему трансформації вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державобудівничу концепцію. Розкрито світоглядні засади, методологічні підвалини, джерела, конституційність, реальну спрямованість політики національного державотворення. Обгрунтовано ідейно-теоретичні принципи узгодження політичних розбіжностей з урахуванням національного контексту. Розглянуто механізми та засоби трансформації досвіду, особливості процесу формування культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.

Представлен нетрадиционный авторский взгляд на смысл жизни и его существование. Дана характеристика взаимодействия возможностей членов общества с точки зрения достижения высшей цели существования человечества, в частности, общая характеристика доступности удовлетворения потребности человека (доступность необходимого (продукта), доступность потребности, доступность удовлетворения потребности в продукте). Рассмотрены истинные и ложные потребности человека, основные аспекты элементарного человеческого общества, проблемы взаимодействия гражданского общества и государства, представлена характеристика бюрократических монополий. Освещены либерально-демократический и марксистский подходы к решению проблемы взаимодействия гражданского общества и государства.

Розглядається становлення й розвиток міжнародного гуманітарного права (МГП), яке регулює засоби й способи ведення збройної боротьби, полегшує долю хворих, поранених, військовополонених, встановлює права й відповідальність держав та громадян за порушення норм міжнародної поведінки. МГП представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції й звичаї гуманної поведінки, синтезувати право Женеви й Гааги з новітніми юридичними й моральними здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Підкреслюється необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції сучасних збройних конфліктів.

Висвітлено історію становлення і розвитку права збройних конфліктів. Розглянуто війни і збройні конфлікти як об'єкти дії міжнародного гуманітарного права (права війни), природу міжнародного гуманітарного права в контексті класичної правової філософії. Доведено необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції збройних конфліктів сучасності. Міжнародне гуманітарне право представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції гуманної поведінки, синтезувати право Женеви і Гааги з новітніми здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Смисл його у послідовному втіленні концепції гуманізації людської діяльності в екстремальних станах сучасних війн і збройних конфліктів.

Проаналізовано етнонаціональні гуманітарні традиції регулювання збройної боротьби, які стали культурно-історичною основою для регіональних гілок міжнародного гуманітарного права (африканської, латиноамериканської, азійської, мусульманської, європейської). Детально проаналізовано українську гуманітарну традицію з давньої доби до наших днів.

Проаналізовано системотвірні чинники міжнародного гуманітарного права: джерела, принципи, норми та правила гуманітарного захисту. Подано змістовний коментар до Женевських конвенцій 1949 р. та Додаткові протоколи до них 1977 р., а також Конвенції ООН 1980 р. про звичайні озброєння. Значну увагу приділено проблемам міжнародно-правового регулювання обмеження застосування протипіхотних мін.

Досліджено факти виникнення, розвитку і функціонування права з точки зору їх обумовленості відповідними пізнавальними процесами. Розглянуто динаміку соціально-політичних, психологічних, аксіологічних, логічних, філософських та інших чинників правового мислення, яка створює цілісну картину функціонування права як пізнання, а також є підставою для виокремлення предмета самостійної науки - гносеології права.

Автор, відхиляючи ідеї К.Маркса, З.Фрейда, логічного позитивізму та політичного егалітаризму, демонструє шкідливість і хибність наївного застосування наукових методів у культурі та освіті, що призвело не до панування розуму та культури, а до омани. Розглянуто основні концепції, необхідні для критичного аналізу найпоширеніших теорій справедливості та умов, яким має задовольняти конституція для забезпечення індивідуальної свободи.

Всебічно проаналізовано ключові принципи політичного устрою вільного суспільства. Критично досліджено теорії утилітаризму та правового позитивізму, обгрунтовано оманливість і шкідливість поняття "соціальна справедливість" за ринкового ладу, а також розглянуто механізм ринкової економіки.

Наведено результати авторських розмірковувань над співвідношенням свободи і закону, принципами соціальної справедливості в контексті сучасної економіки і політики, а також значенням демократії з метою розбудови політичного устрою вільного народу. Зроблено спробу роз'яснення традиційної доктрини ліберального конституціоналізму.

В широком культурно-историческом контексте с привлечением древних мифов, религиозных книг и произведений художников слова от Софокла до Ф.Достоевского и Кафки рассмотрены две проблемные сферы - философия права и философия преступления, которые в реальной социальной практике неотрывны одна от другой. Анализируются статус и познавательные возможности философии права, историософия правовых цивилизаций (циклическая модель Дж.Вико, ступенчатая модель Г.Гегеля, историческая типология правовых цивилизаций П.А.Сорокина, метафилософия Д.Л.Андреева). Дана детальная характеристика онтологии права, философско-правовой антропологии, философии естественного права, неправа, преступления, а также философской пентологии.

Розглянуто філософські аспекти формування девіантної правосвідомості.

Рассмотрены философские аспекты формирования девиантного правосознания.

Philosophical aspects of formation deviant sense of justice are considered.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.01 + Ю6*666в

Рубрики:

Держава і суспільні відносини

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Видання зберігається у :

Викладено філософські аспекти взаємодії управління, влади та держави в процесі суспільного розвитку, охарактеризовано основні принципи та наведено методи сучасного соціального управління, зокрема, врегулювання соціальних конфліктів. Розкрито зміст управлінської діяльності на технологічному, прагматичному та морально-світоглядному рівнях, а також аксіологічні аспекти сучасного управління. Показано роль інтелігенції та еліти в системі влади.

Изложены философские аспекты взаимодействия управления, власти и государства в процессе общественного развития, охарактеризованы основные принципы и приведены методы современного социального управления, в частности урегулирования социальных конфликтов. Раскрыты содержание управленческой деятельности на технологическом, прагматическом и морально-мировоззренческом уровнях, а также аксиологические аспекты современного управления. Показана роль интеллигенции и элиты в системе власти.

Проаналізовано основу моделі громадянського суспільства в Україні. Висвітлено концептуально-методологічні аспекти становлення громадянського суспільства в країні, описано історичні детермінанти його формування. Акцентовано увагу на проблемі влади в соціальній філософії ХХ ст.; проблемі реалізації волі та свободи у громадянському суспільстві. Особливу увагу приділено проблемам феномену свободи в постмодерному дискурсі. Розглянуто вплив самооцінки на формування особи в громадянському суспільстві. Розкрито функції освіти в громадянському суспільстві.

Висвітлено взаємозв'язок моральних, правових і політичних аспектів соціального порядку. Розглянуто особливості сучасного правового статусу особи. Проаналізовано проблеми правового порядку і правоохоронної діяльності у суспільстві. Досліджено право і правопорядок у філософській та історичній рефлексії.

На підставі аналізу праць видатних мислителів різних часів зроблено висновок про пріоритетність духовної сфери життєдіяльності українського суспільства, а також підкреслена необхідність соціально-філософської рефлексії проблеми духовної безпеки в контексті національної безпеки держави.

На основе анализа научных трудов выдающихся мыслителей различных времен сделан вывод о приоритетности духовной сферы жизнедеятельности украинского общества, а также подчеркнута необходимость социально-философской рефлексии проблемы духовной безопасности в контексте национальной безопасности государства

On the basis of the analysis of proceedings of outstanding thinkers of various times the conclusion about priority spiritual sphere of ability to live of the Ukrainian society is made, and also underlined necessity of a social - philosophical reflection of a problem of spiritual safety for a context of national safety of the state

Розкрито сутність трансформаційних процесів у сучасній Україні та обгрунтовано шляхи подальшого розвитку українського суспільства. Розглянуто соціокультурні детермінанти функціонування правової системи України. Висвітлено проблеми реформування аграрного сектору в Україні за сучасних умов. Визначено внесок філософії права у формування нового погляду щодо феномена людини.

Раскрыта сущность трансформационных процессов в современной Украине и обоснованы пути дальнейшего развития украинского общества. Рассмотрены социокультурные детерминанты функционирования правовой системы Украины. Освещены проблемы реформирования аграрного сектора в Украине в современных условиях. Определен вклад философии права в формирование нового взгляда на феномен человека.

Наведено загальні принципи політичної філософії, визначені представником англійської ліберальної школи в соціальній філософії, лауреатом Нобелівської премії 1974 р. у галузі економіки Фрідріхом А.Гаєком (1899 - 1992 рр.). Розкрито зміст поняття свободи, її роль у житті особи та суспільства. Розглянуто особливості побудови вільного суспільства. Досліджено принципи свободи та їх застосування за сучасних економічних і соціальних умов. Висвітлено етичні засади вільного суспільства, де свобода є цінністтю, а також їх джерелом і головною передумовою. Наведено покажчик імен і прізвищ з даного питання.

Приведены общие принципы политической философии, определенные представителем английской либеральной школы в социальной философии, лауреатом Нобелевской премии 1974 г. в области экономики Фридрихом А. Гаеком (1899 - 1992 гг.). Раскрыты содержание понятия свободы, ее роль в жизни личности и общества. Исследованы принципы свободы и их использование в современных экономических и социальных условиях. Освещены этические основы свободного общества, где свобода является ценностью, а также их источником и главной предпосылкой. Предложен указатель имен и фамилий по данному вопросу.

Наведено соціально-філософський аналіз насильства як істотної ознаки тероризму. Розкрито три типи теорій, що пояснюють джерела насильства (щодо природи людини, економічних і соціальних умов життя суспільства, зв'язок насильства з динамікою конфлікту). У контексті з'ясування особливостей насильства у разі здійснення терористичних діянь акцентовано увагу на явному та латентному елементах насильства.

Приведен социально-философский анализ насилия как существенного признака терроризма. Раскрыты три типа теорий, объясняющих истоки насилия (насилие из природы человека; насилие из экономических и социальных условий жизни общества; связь насилия с динамикой конфликта). Сделаны акценты на два момента: явный и латентный элементы насилия

The social-philosophical analysis of violence as essential tag of terrorism is adduced. Three types of the theories which are accounting for sources of violence (violence from human nature are uncovered; violence from economical and social living conditions of the society; connection of violence with dynamics of the conflicting). The accents on two moments are made: obvious and latent members of violence