Уточнено наукове поняття про морально-правову соціалізацію студентів. Визначено поняття "морально-правова соціалізація" як процес включення в ціннісно-нормативну систему особистості цінностей, які охороняються правом і відповідають морально-правовим уявленням суспільства. Доведено, що складовими морально-правової соціалізації молоді є: індивідуальні (морально-правова свідомість, пізнавальна мотивація, адекватне відображення цінностей тощо) і ціннісно-нормативні особливості індивіда (система ціннісних орієнтацій і соціальних норм студента, усвідомлення та сприйняття соціальних цінностей, соціальний контроль, оцінка та самоконтроль, правомірна поведінка особистості, наявність соціальної відповідальності та виконання санкцій). Виявлено залежність морально-правової соціалізації від індивідуальних особливостей студентів. Встановлено низьку пізнавальну активність студентів у морально-правовій сфері, стихійне правове виховання та самовиховання, негативне та нейтральне ставлення до діяльності правоохоронних органів, проте відстежено прагнення молоді удосконалювати себе, дотримуватися норм моралі під час виконання певного вчинку та намагання контролювати свою поведінку незалежно від ситуації. Вивчено вплив ціннісно-нормативних особливостей студентів на морально-правову соціалізацію (залежно від вікового, гендерного та професійного чинників).

Розглянуто оціночний критерій як сукупність суб'єктивних, об'єктивних і суб'єктивно-об'єктивних складників, які визначають моральну оцінку через вибір еталону. Запропоновано поділ складових оціночного критерію на необхідні та випадкові.

На основі комплексного дослідження теоретико-правових аспектів співвідношення та взаємодії права та моралі з'ясовано сутнісні підстави впливу цих категорій на формування соціальних уявлень про шляхи трансформацій сучасного суспільства. Обгрунтовано наукознавчу парадигму загальнотеоретичного правознавства щодо актуалізації вивчення категорій права і моралі, що надало змогу визначити роль цих суспільних чинників у формуванні соціуму та регуляції поведінки особистості. У контексті теорії держави і права особливий акцент зроблено на інтерпретації розуміння й сприйняття моралі і права як суспільних і соціальних явищ, на інституціоналізації їх нормативності за умов побудови демократичної, правової держави з розвинутим громадянським суспільством. Підкреслено значення морально-правового впливу на вдосконалення процесів правотворчості та реалізації права, творення законодавчої бази, що повинна відповідати вимогам сьогодення. Обгрунтовано теоретико-концептуальні засади необхідності реформування системи правоохоронних органів, одним зі шляхів якого повинно стати впровадження ефективних заходів щодо підвищення результативності взаємодії норм права і норм моралі у формуванні правосвідомості, в реалізації професіоналізму нового типу працівника реформованих правоохоронних органів України.