Розглянуто проблему юридичної інтерпретації етичної категорії "гідність людини" в контексті правових умов медичного втручання. Запропоновано методології виявлення нормативного змісту ціннісних понять за допомогою процедури операціоналізації. Обгрунтовано, що гідність особи пацієнта реалізується, передусім, через нормативну конструкцію інформованої згоди на медичне втручання.

Здійснено комплексний аналіз феномену гідності у соціально-правовому дискурсі. Розроблено й обґрунтовано теоретико-методологічні засади концептуалізації феномену гідності в егалітарний соціально-правовий концепт. Здійснено історико-філософську реконструкцію концепту гідності в західноєвропейській філософії відповідно до чотирьох соціокультурних контекстів, які репрезентують еволюцію феномену від елітарного до егалітарного статусу. Розкрито структуру феномену гідності у єдності трьох засадничих аспектів: онтологічному, екзистенційному та інтерсуб'єктивному. Обґрунтовано, що соціально-правовий вимір людської гідності інституалізується у конкретних правах у статусі громадянина. Наголошено, що суспільна природа людини реалізується у праві голосу, за допомогою якого особа постає активним учасником соціально-правового дискурсу у виробленні смислів, які створюють спільну політико-правову дійсність. особа, повага, рівність, свобода, відповідальність, права людини, здатність, етичний мінімум, статус громадянина.