Розглянуто організаційно-методологічні чинники культури державних службовців. Висвітлено шляхи та механізм формування управлінської культури. Проаналізовано умови та зміст розвитку культурного потенціалу державних службовців. Описано соціально-психологічний та гендерний аспекти культури державного управління. Значну увагу приділено духовності як базовій основі способу життя державного службовця.

Рассмотрены организационно-методологические факторы культуры государственных служащих. Освещены пути и механизм формирования управленческой культуры. Проанализированы условия и содержание развития культурного потенциала государственных служащих. Описаны социально-психологический и гендерный аспекты культуры государственного управления. Значительное внимание уделено духовности как базовой основе способа жизни государственного служащего.

Проаналізовано становлення і розвиток етики державних службовців як гуманізуючого фактора державного управління та підвищення його ефективності у контексті адміністративної реформи в Україні. Розкрито соціально-психологічні, аксіологічні та політико-правові засади формування етики державних службовців та її удосконалення на основі розбудови етичної інфраструктури державної служби.

Проанализированы становление и развитие этики государственных служащих как гуманизирующего фактора государственного управления и повышения его эффективности в контексте административной реформы в Украине. Раскрыты социально-психологические, аксиологические и политико-правовые основы формирования этики государственных служащих и ее усовершенствования на основе развития этической инфраструктуры государственной службы.

Проаналізовано вітичизняний і зарубіжний досвід організації місцевого самоврядування. Встановлено критерії визначення стану психологічного здоров'я керівника та службовця у контексті етичних стандартів. Висвітлено досвід діяльності польських органів місцевого самоврядування, обгрунтовано перспективи його використання в Україні, зокрема, в Дніпропетровському регіоні. Викладено результати соціологічного дослідження "Етичний кодекс посадової особи місцевого самоврядування: передумови формування та впровадження". Розкрито етичний аспект застосування соціально-психологічних методів у сфері місцевого самоврядування. Обгрунтовано необхідність дотримання етичних норм управління посадовими особами органів публічної влади з метою протидії корупції (на прикладі Польщі). Наведено практичні рекомендації щодо розробки та впровадження етичного кодексу посадових осіб місцевого самоврядування.

Проанализирован отечественный и зарубежный опыт организации местного самоуправления. Установлены критерии определения состояния психологического здоровья руководителея и служащего в контексте этических стандартов. Освещен опыт деятельности польских органов местного самоуправления, обоснованы перспективы его использоания в Украине, в частности, в Днепропетровском регионе. Приведены результаты социологического исследования "Этический кодекс должностного лица местного самоуправления: перспективы формирования и внедрения". Раскрыт этический аспект применения социально-психологических методов в сфере местного самоуправления. Обоснована необходимость придерживания этических норм управления должностными лицами органов публичной власти с целью противодействия коррупции (на примере Польши). Приведены практические рекомендации по разработке и внедрению этического кодекса должностных лиц местного самоуправления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)012:Ю7 + Ю751.3

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Етика управління (менеджменту). Адміністративна етика

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю751.3 + Х819(4УКР)012.1:Ю7

Рубрики:

Етика управління (менеджменту). Адміністративна етика

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Видання зберігається у :

Висвітлено методолого-емпіричні основи розвитку місцевого самоврядування за сучасних умов трансформації України. Визначено наукові передумови удосконалення місцевого самоврядування на базі сучасної управлінської культури, джерела формування й особливості трудової ментальності населення. Розглянуто питання стратегічного управління як головний фактор культури цільового управління в органах місцевого самоврядування, підвищення управлінської культури керівників у системі місцевого самоврядування. Викладено концептуальні підходи до системи стратегічного планування в місцевому самоврядуванні. Описано технологію стратегічного планування в контексті формування культури цільового управління. Проаналізовано напрями формування сучасної управлінської культури в органах місцевого самоврядування.

Освещены методолого-эмпирические основы развития местного самоуправления в современных условиях трансформации Украины. Определены научные предпосылки усовершенствования местного самоуправления на базе современной управленческой культуры, источники формирования и особенности трудовой ментальности населения. Рассмотрены вопросы стратегического управления как главный фактор культуры целевого управления в органах местного самоуправления, повышения управленческой культуры руководителей в системе местного самоуправления. Изложены концептуальные подходы к системе стратегического планирования в местном самоуправлении. Представлена технология стратегического планирования в контексте формирования культуры целевого управления. Проанализированы направления формирования современной управленческой культуры в органах местного самоуправления.

Розглянуто питання організації та діяльності податкових інспекцій, а також інших державних установ, зокрема, Пенсійного фонду та податкової міліції, з контролю за сплатою податків і обов'язкових державних і місцевих зборів. Увагу приділено проблемам організаційної культи й етики взаємин менеджерів і бухгалтерів з податковими інспекторами, порядку оскарження дій податківців, соціальним аспектам сплати податків і зборів.

Рассмотрены вопросы организации и деятельности налоговых инспекций, а также других государственных учреждений, в частности, Пенсионного фонда и налоговой милиции, по контролю за оплатой налогов и обязательных государственных и местных сборов. Уделено внимание проблемам организационной культуры и этики взаимоотношений менеджеров и бухгалтеров с налоговыми инспекторами, порядку обжалования действий налоговиков, социальным аспектам оплаты налогов и сборов.

Розглянуто досвід Національної академії державного управління при Президентові України щодо ефективності підготовки вищих державних службовців.

Проаналізовано морально-психологічний потенціал державних службовців. Досліджено чинники та механізми його формування за сучасних умов. Розглянуто узагальнені підходи щодо даного питання. Виявлено малодосліджені аспекти формування морально-психологічного потенціалу. Запропоновано модель співвідношення потенціалу управління та його морально-психологічного компонента. Значну увагу приділено питанням створення умов реалізації морально-психологічного потенціалу державних службовців - кадровому моніторингу ефективності діяльності та її морально-психологічного забезпечення.

Удосконалено методологічну модель, що дозволяє екстраполювати на площину етики, які не завжди відкрито виявляють свою етичну природу та пропонувати етичні шляхи вирішення соціальних, економічних та інших проблем. Проаналізовано вплив соціально-етичного потенціалу державної служби на процеси розбудови державності. Визначено роль морального самовдосконалення державних службовців як носіїв державної служби у процесах державотворення. Обгрунтовано значення моральних параметрів державної служби України у підвищенні ефективності її функціонування.

У соціально-філософському контексті висвітлено становлення та розвиток адміністративної субкультури в Україні на межі XX - XXI ст. Запропоновано тезу, що адміністративна субкультура - це знання, традиції, звичаї, менталітет, правова, політична, моральна свідомість як специфічна підсистема загальної культури народу. Зауважено, що особливого значення дана субкультура має як соціально-духовна умова розвитку української державності та демократизації сучасного суспільства. Досліджено генезу поняття адміністративної субкультури в історії соціальної філософії з використанням методів структурного функціоналізму та концепції соціальної дії Т.Парсона та М.Вебера. Визначено структуру особистих якостей, життєвих сеансів, експектацій державних службовців, співвідношення в їх діяльності конформістських, бюрократичних та інноваційних компонентів, що дозволяє здійснювати розробку диференційованих ефективних систем морального та матеріального стимулювання їх діяльності, спрямованої на підвищення добробуту народу. Розкрито регулятивну функцію адміністративної субкультури як механізму соціалізації службовців. Виявлено інваріантне ядро світової адміністративної субкультури, її специфічні та національно-регіональні відмінності, обгрунтовано ідею поєднання двох моделей соціальної дії - управлінських акцій "зверху" та самоорганізації виконавців "знизу" як необхідної умови успішного проведення адміністративної реформи. Проаналізовано основні напрямки та засоби "етизації" державної

Обгрунтовано правомірність виділення професійної етики службових осіб митних органів у відносно самостійний розділ етики як науки, що вивчає загальні й професійні норми моралі, властиві даній професійній групі. Виявлено й систематизовано професійно-етичні якості службовців-митників, виокремлено найвагоміші для цієї професії: громадянськість, толерантність, відповідальність, вимогливість до себе й інших, людяність, сумлінність та інші. Досліджено виховні можливості відповідних вищих навчальних закладів щодо формування професійно-етичних якостей курсантів. Розроблено й експериментально апробовано методику формування цих якостей, яка містить інформаційно-змістовний та організаційно-діяльнісний компонент та грунтується на структурі моральної якості, основними складовими якої є моральна свідомість і моральна поведінка, на механізмі переведення моральних норм і принципів у внутрішнє надбання особистості курсанта, виховних можливостях навчального процесу, використанні комплексу активних методів навчання.

Розглянуто політику та практику запобігання конфлікту інтересів у дев'яти країнах ЄС, проведено порівняльний огляд. Висвітлено контрольний список питань щодо змісту законодавства з державної служби (цілі, сфера діючого господарства, загальнодержавне управління, вторинне законодавство, фактори витрат, вступ до системи державної служби, обов'язки державних службовців, їх дисципліна та права тощо. Охарактеризовано принципи управління питаннями етичної поведінки на державній службі.

Розглянуто предмет етики державного службовця (ДС), показано її місце у системі наукового знання. Висвітлено основні вимоги до моральних якостей ДС, проведено етичний аналіз проблеми взаємоузгодження суспільних, групових і індивідуальних інтересів чиновника. Описано інституційні механізми підтримки адміністративної етики, виявлено фактори особистої реалізованості ДС у професійній діяльності. Охарактеризовано управлінський потенціал етичної інфраструктури державної служби. Проаналізовано українські культурні особливості етики ДС.

Рассмотрен предмет этики государственного служащего (ГС), показано ее место в системе научного знания. Освещены основные требования к моральным качествам ГС, проведен этический анализ проблемы взаимосогласования общественных, групповых и индивидуальных интересов чиновника. Описаны институционные механизмы поддержки административной этики, выявлены факторы личной реализованности ГС в профессиональной деятельности. Охарактеризован управленческий потенциал этической инфраструктуры государственной службы. Проанализированы украинские культурные особенности этики ГС.

Доведено необхідність взаємного доповнення принципів безособистісних та особистісних підходів на державній службі та вибудовування оновленої етики державного службовця, що ставить головні акценти на повазі до особистості громадянина та працівника, професійному покликанні, творчості, моральній і професійній відповідальності та реалізованості представників державної служби. Виявлено роль місії професії й обгрунтовано систему основних вимог щодо професійно-етичних якостей чиновника. Узагальнено сучасні демократичні тенденції становлення та функціонування етики державного службовця. Здійснено аналіз шляхів взаємного узгодження суспільних, групових та особистісних смислів його діяльності. Обгрунтовано обов'язковість гармонійного поєднання інституціональних впливів та особистісної моральнісної саморегуляції щодо підтримки етики державного службовця.

Розкрито організаційно-інституційні елементи формування етичної інфраструктури державного управління. Досліджено особливості світового досвіду її формування. Розглянуто стан етичної інфраструктури державного управління України та показано, що соціальна парадигма та кодекс поведінки - це базові елементи етичної інфраструктури державного управління. Розроблено методичні підходи до регулювання професійної етики в органах державного управління шляхом доповнення інтегрального показника державного управління індексом етичної інфраструктури. Обгрунтовано роль етичної експертизи у формуванні етичної інфраструктури державного управління. Запропоновано напрями її удосконалення за умов демократизації сучасної української держави та розбудови громадянського суспільства.

Досліджено значущість та роль українських культурних особливостей адміністративної етики у формуванні та реалізації ціннісних засад сучасної державної служби України. Акцентовано на необхідність розмежування рис, які є наслідком певного етапу суспільного розвитку, та тих особливостей, що мають глибинний характер і випливають із культури та національної ментальності народу. Виклад ілюстровано даними соціологічних досліджень із різних джерел. Особливості етики українського чиновництва охарактеризовано у світлі чотирьох критеріїв культурних розбіжностей із кроскультурної моделі Г. Хофстеда. Відзначено тенденцію до зниження в українській адміністративній культурі вагомості ієрархічних відносин і нарощування позицій надії на власні сили, ініціативності, бажання досягти успіху в професії. Запропоновано подальші розвідки щодо пошуку механізмів використання культурних особливостей для дієвого ствердження професійно-етичних засад державної служби України.

Обгрунтовано можливість розгляду професійної культури державного службовця як певної компетентності.