Встановлено загальні положення впливу страху на формування поведінки. Розглянуто проблему страху як засобу керування в системі побудови соціально-правових відносин. Визначено значимість впливу страху на організацію професійної діяльності суб'єктів правоохоронної діяльності. Розроблено методики оцінки емоційного стану страху. На основі ефекту "уникання - досягання" досліджено динаміку поведінки індивіда за дії небезпечного середовища. Застосовуючи методики оцінки індивідуальної норми, розробленої в дослідженнях Л.М.Балабанової, В.А.Друзя, В.М.Самсонкіна, встановлено зони оптимального впливу середовища. Виявлено, що якісна характеристика страху може бути пов'язана з острахом: упустити можливе, не зберегти досягнуте, не домогтися доступного, не зберегти те, що залишилося. Визначено відповідні варіанти можливої поведінки: агресивний напад, покірність, захист, миролюбна поведінка. Встановлено позитивну роль страху у побудові захисних механізмів в організації професійної діяльності. Зіставлено якісну характеристику прояву страху і кількісну його величину за умов конкретного впливу середовища на індивіда. Визначено межі прояву страху, після яких він набуває негативного впливу на координацію цілеспрямованої поведінки. Встановлено допустимі межі впливу середовища, за яких спостерігається найбільш ефективна адаптивна поведінка.

Уперше під ксенофобією як об'єктом адміністративно-правової протидії запропоновано розуміти комплексний інститут, спрямований на повернення до попереднього стану порушених прав і свобод громадян України та національних меншин, які проживають на території України суб'єктами адміністративно-правової протидії. Доведено необхідність розробки антиксенофобського законодавства як вагомого чинника підвищення ефективності протидії ксенофобії, яке зможе виконати відведену йому системотвірну роль і стане правовою основою для налагодження конструктивної взаємодії міліції та державних органів й громадських організацій. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Удосконалено розподіл виявів ксенофобії на види та форми. Покращено характеристику адміністративно-правового механізму протидії ксенофобії в Україні одного із видів державно-правового механізму, основні елементи якого врегульовані нормами адміністративного законодавства і який спрямований на уповільнення темпів зростання рівня ксенофобії, його зменшення, створення умов для розвитку толерантності серед населення, а також поновлення законних прав, свобод та інтересів осіб, у разі їх порушення. Набули подальшого розвитку методи і форми взаємодії міліції з державними органами та громадськими організаціями з проблем протидії ксенофобії, а також пропозиції постійно здійснювати моніторинг виявам ксенофобії для приведення його у відповідність до потреб сьогодення. Розвинено систему суб'єктів адміністративно-правової протидії ксенофобії, яку поділено на: міжнародні (загальної компетенції, спеціальної компетенції), національні (суб'єкти, наділені владними повноваженнями, а також інші суб’єкти, які не наділені владними повноваженнями).

Проаналізовано психологічні характеристики прояву тривожності у підлітків, які відбувають покарання у виправних установах. Розкрито вплив позбавлення різноманітності, яке є негативним фактором, що накладає істотний відбиток на функціонування психоемоційної сфери підлітків у колоніях і на всю їх життєдіяльність. Результати факторного аналізу наведені та включають в себе порівняння результатів дітей, що навчаються в школах пенітенціарних установ, і їх однолітків з повних сімей, які навчаються у загальноосвітніх закладах. Запропоновано методику ресоціалізації підлітків у колоніях.