Обгрунтовано науково-теоретичні засади професійної діяльності державних службовців (ДС) за умов євроінтеграції. Визначено поняття "психологічна готовність ДС до роботи за євроінтеграційних умов", розроблено шляхи її формування, вибудовано відповідну модель. Досліджено сучасний вітчизняний і зарубіжний досвід застосування компетенційного підходу у формуванні психологічної готовності ДС до виконання консультативно-дорадчих та організаційно-розпорядчих функцій. Обгрунтовано вплив європеїзації держуправління на виокремлення компетенцій на основі тривимірної психологічної структури особистості ДС і в такий спосіб, створення передумов для формування психологічної готовності до ефективного провадження європейської інтеграції.

Представлено результати розробки проблематики, що стосуються психологічних особливостей розвитку професійної кар'єри державних службовців. Викладено уявлення зарубіжних та вітчизняних учених про це явище. Особливості кар'єрного становлення особистості розглянуто у двох напрямах - структурному та процесуальному. Виокремлено й описано стадії кар'єрного становлення фахівця: адаптаційну, інтернальну та стагнаційну. Презентовано модель стадій професійного становлення державних службовців центрів зайнятості. Виявлено, що на державній службі темпи кар'єрного розвитку спеціалістів відрізняються від темпів професійного становлення працівників у підприємницьких структурах. До того ж аналіз посадового підвищення свідчить про стихійність кар'єрного зростання державних службовців, нерівномірність стажу перебування на посаді, утворення так званих кар'єрних тупиків або швидкісних десантних кар'єр. Ці кар'єрні аномалії негативно впливають на стимулювання трудової й фахової віддачі від державних службовців, підтримку сприятливого соціально-психологічного мікроклімату в їх середовищі. Негативним явищем, хоча й типовим для вітчизняної державної служби, є швидкісна кар'єра. Її зміст полягає в стрімкому підвищенні по службі або прийнятті на державні посади (часто дуже високого рівня) осіб без відповідної практики й професійного досвіду. На практиці ж державний службовець перед призначенням на високу посаду повинен пройти всі щаблі, що їй передують. Ця вимога диктується інтересами суспільства, ураховуючи підтримку високого авторитету держави й повагу до її законів.