З огляду на сучасні тенденції розвитку науково-технічних рішень щодо забезпечення довгострокової безпеки при геологічному захороненні високоактивних радіоактивних відходів (ВРВ) включно з відпрацьованим ядерним паливом, розглянуто наявні в Україні проблеми, які необхідно враховувати при створенні геологічного сховища. Відзначено необхідність інтенсифікації розробки та реалізації програм і стратегій поводження з відпрацьованим ядерним паливом і ВРВ із періодом планування до 100 - 150 років. Основою програм створення геологічного сховища мають стати результати опрацювання реєстру ВАВ і концептуальні рішення з геологічного захоронення, а самі програми та стратегії повинні відповідати вимогам відкритості та публічного обговорення науковою спільнотою. Наразі настає час законодавчого визначення - який саме ядерний паливний цикл: відкритий (без переробки відпрацьованого ядерного палива) чи закритий більше відповідатиме економічним, екологічним цілям і можливостям України. З огляду на зміни в законодавстві, підкреслено необхідність визначитися з очікуваними обсягами РВ, що можуть бути захоронені в геологічному сховищі, та для яких саме відходів необхідно створювати національне геологічне сховище. Значна невизначеність щодо об'ємів і строків надходження на захоронення притаманна відходам від переробки відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР-1000 на Красноярському гірничо-хімічному комбінаті. Оцінка обсягів відпрацьованого ядерного палива нових енергоблоків АЕС і термінів, протягом якого вони будуть утворюватися, має враховувати різні варіанти стратегії розвитку енергетичного комплексу України. Зазначено, що виключення з Концепції нової Загальнодержавної програми поводження з ВРВ питань щодо майбутнього захоронення відпрацьованого ядерного палива не відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції з питань, що стосуються сфери безпеки використання ядерної енергії.