Розглянуто дослідження, здійснені українськими та зарубіжними науковцями з комплексу питань свободи та/або несвободи людини. Узагальнено головні точки зору вітчизняних дослідників на процес становлення та розвитку системи відчуження. Проаналізовано головні напрями та методи діяльності з модернізації економіки та суспільства за умов наявності відчуження як форми економічної соціалізації особистості людини. Аргументовано висновок про те, що створення ефективної мотивації розвитку суспільства без трансформацій у базовій сфері життєдіяльності - трудової - неможливо.

Проаналізовано сучасні наукові підходи класифікаційного структурування інституту власності, розкрито авторське бачення методологічних аспектів виділення типу, підтипу, виду і форми власності в контексті системно-формаційного бачення закономірностей трансформації інституту власності. Розкрито специфічний зміст соціально-деспотичної форми власності, особливості її трансформації у номенклатурно-бюрократичну форму в процесі "побудови соціалізму", а також виявлено інституціональні передумови і специфічні особливості реставрації капіталістичної власності шляхом приватизації її державно-номенклатурної форми.

Досліджено різні підходи до визначення понять "ризик" і "соціальний ризик". Наведено авторську інтерпретацію ризиків у соціально-трудових відносинах. Розглянуто систему договірного регулювання ризиків у сфері соціально-трудових відносин. Визначено форми взаємодії соціальних партнерів. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід договірного регулювання ризиків у соціально-трудових відносинах.

Розширено сферу застосування теорії інституційних пасток на прикладі торгівельної галузі. Ідентифіковані та описані специфічні пастки, які утворилися в роздрібній торгівлі України. Визначено особливості пасток, фундаментальні причини їх вкорінення, а також окреслено методологічні орієнтири для виходу з пасток.

Проаналізовано виграші та програші економічних суб'єктів після ухвалення законів, норм, їх змін. Переможці та ті, хто програють, з'являються внаслідок впровадження норм конкурентного законодавства, стандартів якості, змін у законодавстві про мінімальну зарплату тощо. Ці гравці: виробники, споживачі, наймані працівники, роботодавці, платники податків. Обговорено різні форми виграшів та програшів: у доходах, зайнятості, людському капіталі і т.д. Підкреслено значення аналізу коротко-, середньо- та довгострокових наслідків впровадження норм. Виграші, програші після впровадження правових норм регулюють поведінку економічних суб'єктів. Деякі норми Закону України "Про зайнятість населення" визначають обмін виграшами, санкціями між учасниками соціально-трудових відносин. Існують прямі на непрямі канали впливу змін у нормах на розподіл виграшів/програшів. Різні санкції можуть використовуватися щодо тих, хто не дотримується норм. Впровадження норми може змінити гнучкість економічного суб'єкта і через це продукувати виграші/програші. Підкреслено значення трансформації змін в нормах на економічні виграші/програші через макроекономічні зміни. Наведено підходи до виміру виграшів/програшів внаслідок введення норм. Законодавці мають враховувати виграші/програші економічних суб'єктів під час ухвалення норм.

Розглянуто проблеми сутності та структури корупції як інституту, що має абсолютну антисуспільну спрямованість. Розкрито форми об'єкта та надано характеристика суб'єктів корупції, показані особливості формування і соціально-економічні витоки існування корупції. На засадах узагальнення світового досвіду (передусім США) запропонована для впровадження у вітчизняну практику система економіко-правових та фінансово-організаційних заходів і механізми подолання корупції.