На підставі аналізу державницьких засад у фармацевтичному законодавстві 28-ми країн світу виокремлено дві групи критеріїв класифікації фармацевтичних систем державного управління: за ступенем централізації функцій і повноважень органів державної влади в галузі, а також за характером і рівнем впливу державного та суспільного регулювання фармацевтичної діяльності. Визначено базові країни (Франція, Данія, Швейцарія, Польща) за запропонованими класифікаційними ознаками та проведено змістовний аналіз принципових засад і повноважень органів державного управління фармацією в цих країнах. Згідно з об'єктивними тенденціями розвитку галузі встановлено, що ефективність національних систем державного управління фармацевтичною галуззю потребує обгрунтованого поєднання принципів централізму, децентралізму та раціонального впливу державного та суспільного регулювання фармацевтичної діяльності.

В результате анализа государственных основ в фармацевтическом законодательстве 28-ми стран мира выделены две группы критериев классификации фармацевтических систем государственного управления: по степени централизации функций и полномочий органов государственной власти в отрасли, а также по характеру и уровню влияния государственного и общественного регулирования фармацевтической деятельности. Определены базовые страны (Франция, Дания, Швейцария, Польша) по предложенным классификационным признакам и проведен содержательный анализ принципиальных основ и полномочий органов государственного управления фармацией в этих странах. Согласно объективным тенденциям развития отрасли установлено, что эффективность национальных систем государственного управления фармацевтической отрасли нуждается в обоснованном сочетании принципов централизма и децентрализма, а также рационального влияния государственного и общественного регулирования фармацевтической деятельности.

On the basis of analysis of state bases in the pharmaceutical legislation of 28 countries of the world two groups of criteria have been selected for classification of the state management pharmaceutical systems: by the degree of centralization of functions and plenary powers of the state authorities in industry, as well as the character and the level of influencing of the governmental and public control of the pharmaceutical activity. The basic countries (France, Denmark, Switzerland and Poland) havebeen determined according to the classification features and the content analysis of the principal bases and plenary powers of the state management organs in pharmacy in these countries have been conducted. According to the objective progress trends of industry, it has been shown that the efficiency of the national state control systems of the pharmaceutical branch needs the grounded combination of the principles of centralism and decentralism, as well as the rational influencing of the governmental andpublic control of the pharmaceutical activity.

Вивчено об'єктивний стан працевлаштування 163 клінічних провізорів, які закінчили Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, встановлено, що 11 % фахівців тимчасово не працюють або працюють не за фахом, а отже становлять незадіяний кадровий ресурс. Найбільш поширеним місцем праці клінічних провізорів виявилися аптечні заклади, де виконують свої професійні обов'язки 65,2 % опитаних спеціалістів, які працюють за фахом, що свідчить про актуальність створення наукового підгрунтя та нормативно-правового регулювання їх практичної діяльності за умов аптеки. Виникає потреба у створенні наукового підгрунтя та нормативно-правового регулювання їх практичної діяльності відповідно до принципів клінічної фармації, а також методичного супроводу організації та впровадження клініко-фармацевтичної служби в аптечних закладах України. Проведення аналізу чинної нормативно-правової бази дозволило визначити діяльність клінічних провізорів у стаціонарних закладах охорони здоров'я як один із пріоритетних напрямів, однак реалії їх працевлаштування свідчать про необхідність державної підтримки цієї моделі.