Проаналізовано передумови та процес змін кількості постійних комісій Верховної Ради Української РСР упродовж одинадцяти скликань (1938 - 1990). Акакцентовано увагу на тенденції збільшення депутатських комісій парламенту УРСР у досліджений період. Доведено, що під час створення постійних комісій враховувалися компетенція і обсяг роботи Верховної Ради, структура економіки та система керівництва народним господарством і соціально-культурним будівництвом, досвід роботи комісій попередніх скликань.

Розглянуто основні аспекти взаємодії судової гілки влади з Президентом України і законодавчою владою в період з 1991 по 2004 рр. Увагу приділено аналізу взаємодії Конституційного Суду з Президентом України і парламентом. Охарактеризовано діяльність Представника Президента та Верховної Ради у Конституційному Суді.

Проаналізовано хід виборчої кампанії 2012 року в Запорізькій області. Заропоновано власне бачення змістовного наповнення компанії. Надано стислий огляд основних положень виборчих програм політичних партій та кандидатів в народні депутати. Розглянуто механізми застосування адміністративного тиску та прихованого підкупу виборців. Зроблено висновок про ідентичність процесів в області загальнодержавним. Наголошено на важливості місцевого рівня партійної роботи.

Досліджено причини визнання канцлером Отто фон Бісмарком необхідності активізації колоніальної політики Німецької імперії в 1879 - 1880 рр. Увагу приділено поглядам рейхсканцлера на колоніальну політику. Розглянуто ставлення представників промислових і банківських кіл до активізації колоніальної експансії Німеччини. Охарактеризовано дискусію в німецькому суспільстві щодо Самоанського законопроекту та перспектив придбання заокеанських колоній. Висвітлено причини провалу цього законопроекту в рейхстазі.

На базі матеріалів стенограм дебатів у палаті общин та палати лордів, засідань комітетів обох палат парламенту Великої Британії розглянуто позицію парламентарів щодо питання участі Німеччини в НАТО, вирішення проблеми кордонів, основних умов об'єднання між ФРН та НДР. Висловлено думку про надання підтримки парламентарями курсу Форін офісу відносно об'єднання Німеччини на противагу курсу М. Тетчер.

Проаналізовано українсько-грузинські відносини в контексті взаємодії двох держав на міжнародній арені, а саме в рамках міжнародних організацій та спільної зовнішньополітичної мети - інтеграції до Європейського Союзу. Виокремлено та проаналізовано найбільш суттєві аспекти співпраці України та Грузії в рамках СНД, ГУАМ, ОЧЕС, ООН, ОБСЄ, Рада Європи. Виділено три основних виміри українсько-грузинського співробітництва у міжнародному контексті.

На основі архівних матеріалів проаналізовано діяльність органів окупаційної влади на території Київської та Полтавської областей в 1941 - 1944 рр., розкрито правові норми та соціально-трудову сферу цієї проблеми.

Проаналізовано законодавче втручання держав у регулювання історичних питань. Надано "меморіальні закони" як один з механізмів реалізації політики пам'яті, що проводять країни Європи на сучасному етапі трансформації.

Висвітлено дії органів цивільного судочинства Російської імперії на окупованих російською армією західноукраїнських землях в роки Першої світової війни. Підкреслено спрямованість таких дій на боротьбу з "антидержавною діяльністю" представників українського національно-визвольного руху в Галичині.

Виявлено наслідки Міжнародного арбітражу по місту Брчко та створення на території Боснії і Герцеговині, після завершення війни, третьої адміністративної одиниці - "округу Брчко". Розглянуто зміни в політичній структурі Боснії і Герцеговині, непередбачені Дейтонськими мирними угодами.

Проаналізовано відносини між Україною та Грузією в політичній та дипломатичній сферах, виокремивши найбільш вагомі аспекти зазначеного співробітництва. Охарактеризовано існуючі проблеми в українсько-грузинських відносинах та окреслено подальші перспективи розвитку взаємодії між двома країнами.

Проведено наукову реконструкцію процесу підготовки вітчизняного законодавства, що регламентувало реалізацію етносами України прав на культуру, громадського виміру національного відродження. Виявлено як здобутки, так і прорахунки в цій справі, а також з'ясовано міру відповідності норм законів аналогічним міжнародним документам. Проаналізовано участь у розбудові етнокультурного розмаїття України, органів державної влади, а також міжнародних структур.

Розглянуто вплив суду на формування громадянина у Давній Греції. Судову владу проаналізовано як виразник цінностей полісу. Звернуто увагу на такі неформальні чинники впливу на громадянина, як суспільна похвала та осуд. Категорію справедливості визначено як одну з основ функціонування колективу громадян полісу. Суд представлено як інститут правового та етичного виховання громадян. Зауважено, що звернення до особистих чеснот та заслуг громадянина під час судових процесів визначало загальновизнаний ідеал громадянина полісу.

Проаналізовано особливості становлення, основні етапи розвитку та специфіку функціонування інституту королівського секретаря у структурі польської дипломатичної служби першої половини XVI ст. Здійснено реконструкцію персонального складу королівського дипломатичного корпусу на основі матеріалів документальних джерел. Охарактеризовано дипломатичну діяльність королівських секретарів Сигізмунда і Ягеллона, визначено їх практичний внесок у формування ключових рис польської дипломатії раннього Нового часу.

Рассмотрена внешнеполитическая проблематика во время ратификации Конституции 1787 г. в штате Пенсильвания. Выявлены и проанализированы специфические положения взглядов федералистов и антифедералистов, которые были опубликованы в периодических изданиях штата. Проведен сравнительный анализ позиций сторонников и противников ратификации Конституции на заседаниях конвента по внешнеполитической проблематике. Освещен вопрос о внешнеполитической проблематике в общественно-политическом развитии штата от ратификации Конституции до проведения первых федеральных выборов в Конгресс.

Розглянуто витоки словенської державотворчої ідеї, проаналізовано партійну палітру словенської політики y 1918 - 1929 рр., охарактеризовано клерикальний, ліберальний та соціалістичний політичні табори та їх розподіл на напрями югославізму та словенства, впорядковано їх програмні державотворчі погляди у боротьбі за політичну реформу в Королівстві СХС, розглянуто фактори розвитку політичного католицизму в Словенії, розроблено періодизацію його державотворчої діяльності.

Досліджено формування концепції прав людини у зовнішній політиці США та механізми її реалізації у 70-ті рр. ХХ ст. Моральний зміст зовнішньополітичної стратегії на основі прав людини, запроваджений президентом Дж. Картером, мав відновити міжнародні моральні позиції Америки та забезпечити консенсус усередині країни. У практичному втіленні правозахисна проблематика перетворилася на ресурс зовнішньополітичного впливу.

Рассмотрен один из самых спорных вопросов, которые поднимались во время работы над проектом Конституции Республики Беларусь 15 марта 1994 г. - местном управлении и самоуправлении. Особое внимание акцентировано на то, что в процессе создания конституционного проекта шла борьба различных группировок, отстаивающих советскую систему местного управления и ратующих за ее кардинальное изменение.

Проаналізовано посередництво у врегулюванні конфліктів як окремий напрямок сучасної зовнішньої політики Турецької Республіки. Розглянуто місце цього напряму в загальній зовнішньополітичній концепції Туреччини, інституційне забезпечення посередницької діяльності, принципи та методологію посередництва на прикладі турецького досвіду, ініціативи щодо забезпечення миру та врегулювання конфліктів у межах міжнародних організацій.

Розглянуто імміграційну політику Франції, зокрема, проаналізовано зміни на законодавчому рівні під час президентства Франсуа Міттерана, Жака Ширака, Ніколя Саркозі та розглянуто можливі зміни в імміграційній політиці новообраним Франсуа Олландом. Міграція - складний багатоетапний процес. В епоху глобалізації та науково-технічного процесу зважена міграційна політика є запорукою успіху країни на міжнародній арені. Як і на початку XIX століття, Франція залишається однією з найбільш витребуваних країн для мігрантів. Однак, незважаючи на беззаперечний досвід Республіки, її політика в даній сфері сприймається неоднозначно.