Розглянуто можливості виховного впливу на майбутніх фахівців-юристів засобами німецької мови. Визначено моральний потенціал, що його містить у собі як зміст іншомовного тексту (літературні уривки, прислів’я, крилаті вислови), так і форма проведення заняття (комунікативні вправи, парна та групова робота, рольова гра).

Рассмотрены возможности воспитательного воздействия на будущих специалистов-юристов средствами немецкого языка. Показан нравственный потенциал, который включает в себя как содержание иноязычного текста (литературные отрывки, пословицы, крылатые выражения), так и форма проведения занятия (коммуникативные упражнения, парная и групповая работа, ролевая игра).

The article deals with the possibilities of educational influence on future legal professionals by means of German languauge. The author emphasizes the moral potential which includes the content of foreign language training (literary extracts, proverbs, phrases) as well as the form of the lesson (communicative exercises, pair and group work, role-playing games).

Показано, що завданням духовно-просвітницької, аматорської, художньо-творчої діяльності курсантів ВНЗ МВС України в позааудиторний час є їх духовний розвиток, а також практична підготовка до здійснення ними професійної та виховної роботи у правоохоронній діяльності.

Показано, что заданием духовно-просветительной, аматорской, художественно-творческой деятельности курсантов ВУЗ МВД Украины во внеаудиторное время является их духовное развитие, а также практическая подготовка к осуществлению ними как профессиональной, так и воспитательной работы в сфере правоохранительной деятельности.

The task of the spiritual, instructive, amateur, artistic and creative activity of the cadets at the higher educational establishments of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine after classes is not only the spiritual development, but also their practical training to carry out the professional and the educative work in the sphere of the law enforcement activity.

Визначено особливості впливу інформатичної підготовки майбутніх юристів у ВНЗ на становлення та розвиток професійної Я-концепції.

Определены особенности влияния информатической подготовки будущих юристов в ВУЗ на становление и развитие професиональной Я-концепции.

The peculiarities of influence of informational preparation of the future lawyers in higher educational establishment for the establishment and development professional self-concept are determined in the article.

Здійснено характеристику основних понять дослідження, а саме: дефініції щодо професійного складника підготовки майбутніх юристів до професійної діяльності у пенітенціарній системі України. Зазначено, що підготовка майбутніх юристів до професійної діяльності у пенітенціарній системі України є новим напрямом вищої освіти в Україні. Поняття "пенітенціарна система" є центральним, фундаментальним у понятійній системі підготовки юристів до професійної діяльності у пенітенціарній системі. Уточнено теоретичний зміст поняття "підготовка майбутніх юристів до професійної діяльності у пенітенціарній системі України".

Представлена характеристика основных понятий исследования, а именно: дефиниции относительно профессиональной составляющей части подготовки будущих юристов к профессиональной деятельности в пенитенциарной системе Украины. Отмечено, что подготовка будущих юристов к профессиональной деятельности в пенитенциарной системе Украины является новым направлением высшего образования в Украине. Понятие "пенитенциарная система" является центральным, фундаментальным в понятийной системе подготовки юристов к профессиональной деятельности в пенитенциарной системе. Уточнено теоретическое содержание понятия "подготовка будущих юристов к профессиональной деятельности в пенитенциарной системе Украины".

The article analyzes the basic concepts which characterize preparation of future legal specialists for professional activity in the Ukrainian penitentiary system. Preparation of future legal specialists for professional activity in the Ukrainian penitentiary system is the new trend of higher education in Ukraine. The concept of the "penitentiary system" is the central, fundamental in the conceptual system of preparation of future legal specialists for professional activity in the penitentiary system.

Розглянуто проблему післядипломної професійної освіти співробітників правоохоронних органів. Показано значущість післядипломної професійної освіти для вирішення актуальних проблем сьогодення. Визначено завдання, які вирішує післядипломна освіта у сучасному світі. Окреслено роль Болонського процесу у розвитку післядипломної професійної освіти. Розглянуто питання мотивації працівників до додаткового професійного навчання. Висвітлено зміст, форми післядипломної освіти у провідних країнах світу. Описано зарубіжний досвід післядипломної освіти співробітників правоохоронних органів. Визначено завдання й основні напрями такої підготовки.

Освещены проблемы последипломного профессионального образования сотрудников правоохранительных органов. Показана значимость последипломного профессионального образования для решения актуальных проблем современности. Определены задачи, которые сегодня решает последипломное образование в современном мире. Показана роль Болонского процесса в развитии последипломного профессионального образования. Рассмотрены вопросы мотивации работников к дополнительному профессиональному образованию. Раскрыты содержание, формы последипломного образования в ведущих странах мира. Описан зарубежный опыт последипломного образования сотрудников правоохранительных органов. Определены задачи и основные направления такой подготовки.

The article deals with the problem of postgraduate professional education, including postgraduate education of law enforcement officers. It shows the importance of postgraduate professional education for solving urgent problems of our time. The tasks that are now being solved by postgraduate education in the modern world are determined. The role of the Bologna process in the development of postgraduate professional education is shown.

Розглянуто вплив Болонського процесу на професійну підготовку юристів в Україні з метою підвищення її якості й ефективності. Охарактеризовано нормативно-правове забезпечення впровадження Болонського процесу в Україні. Визначено шляхи вдосконалення професійної підготовки юристів. Аргументовано необхідність прийняття стандартів юридичної освіти відповідно до європейських стандартів, перехід на двоступеневу систему: бакалавр, магістр. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що вища юридична освіта потребує реформування відповідно до вимог Болонського процесу.

Рассмотрено влияние Болонского процесса на профессиональную подготовку юристов в Украине с целью повышения ее эффективности. Дана характеристика нормативно-правового обеспечения внедрения Болонского процесса в Украине. Определены пути совершенствования профессиональной подготовки юристов. Аргументирована необходимость принятия стандартов юридического образования в соответствии к европейским стандартам, переход на двухступенчатую систему: бакалавр, магистр. На основе проведенного анализ сделан вывод о том, что юридическое образование требует реформирования соответственно к требованиям Болонского процесса.

The article considers the effect of Bologna Process on the professional education of lawyers in Ukraine aimed at improvement of it quality and effectiveness. Legal maintenance of implementation of Bologna Process in Ukraine is characterized. The ways of improvement of the professional education of lawyers are defined. The necessity of acceptance of legal educational standards in accordance with European standards, transition into double leveled system: a Bachelor, a Master is argued.

Проаналізовано малодосліджену проблему морального виховання студентської молоді і, зокрема майбутніх юристів за умов ВНЗ. Вивчення сукупності праць видатних філософів, педагогів та правників, історико-педагогічної та юридичної літератури, публікацій і наукових досліджень, творів відомих письменників та поетів надало змогу обгрунтувати проблему формування моральної культури та професійно необхідних якостей фахівців у галузі права.

Проанализирована малоизученная проблема нравственного воспитания студенческой молодежи и, в частности, будущих юристов в условиях ВУЗ. Изучение совокупности трудов выдающихся философов, педагогов и юристов, историко-педагогической и юридической литературы, публикаций и научных исследований, произведений известных писателей и поэтов дало возможность обосновать проблему формирования моральной культуры и профессионально необходимых качеств правоведов.

Insufficiently known problem of moral training of students and, in particular, future lawyers, under the conditions of higher educational establishment has been analyzed in the article. Study of the complex of works of outstanding philosophers, pedagogues and lawyers, historic-pedagogical and juridical literature, publications and scientific researches, works of famous writers and poets, allowed us to ground the problem of formation of moral culture and professionally necessary qualities of legal scholars.

Визначено специфіку методики навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей, охарактеризовано основні підходи до відбору методів, засобів та організаційних форм навчання правознавства, що відповідають його цілям і змісту. На основі компетентнісного підходу конкретизовано зміст поняття «методика навчання правознавства» та визначено її складові. Наголошено на важливості етапу цілепокладання у навчанні та визначено, щозагальною метою навчання правознавства є формування у студентів правового досвіду, системи вмінь і навичок, зокрема й тих, що пов’язані з нормативним регулюванням майбутньої професійної діяльності. Зроблено висновки, що методика навчання правознавства є динамічною наукою, адже змінюється законодавство, розвивається юриспруденція, трансформується рівень правової культури суспільства. Сформульовано ключові критерії вибору методів навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей.

Определена специфика методики обучения правоведению студентов неюридических специальностей, охарактеризованы основные подходы к отбору методов, средств и организационных форм обучения правоведению, что соответствуют его целям и содержанию. На основе компетентностного подхода конкретизировано содержание понятия «методика обучения правоведения» и определены ее составляющие. Подчеркнута важность этапа целеполагания в обучении и определено, что общей целью обучения правоведения является формирование у студентов правового опыта, системы умений и навыков, в том числе и тех, которые связаны с нормативным регулированием будущей профессиональной деятельности. Сделаны выводы, что методика обучения правоведению является динамичной наукой, ведь меняется законодательство, развивается юриспруденция, трансформируется уровень правовой культуры общества. Сформулированы ключевые критерии выбора методов обучения правоведению студентов неюридических

The specificity of law teaching methods students of non-legal professions has been defined, and the basic approaches to the selection of methods, means and organizational forms of teaching the science of law to meet its objectives and content have been characterized. On the basis of the competence approach the meaning of the term «law teaching methods» has been specified and its components have been specified. The importance of the aims giving phase in the law teaching has been emphasized and it also has been defined, that the main goal of the law teaching is to form the legal experience, and to give to students the system of skills, particularly those, that related to the normative regulation of their professional activity.

Розглянуто сутність і структуру поняття «правова компетентність». Виокремлено складові правової компетентності, зокрема: ціннісно-орієнтаційна, регулятивно-поведінкова, комунікативна компетентність. Наведено рівні правової компетентності, а саме:повсякденний рівень (первинний), що виявляється у вчинках, діях згідно з логікою своєї правової компетенції, практичне застосування знань у правовому просторі та теоретичний рівень. Умовами формування правової компетентності майбутнього спеціаліста визначено пріоритетні цінності, мотиваційні настанови, правова культура держави, рівень правової освіти студентів, законність і правопорядок у сфері соціального оточення особистості. Виокремлено такі ключові якості, що входять до правової компетентності: адаптивну (що дозволяє адаптуватися в певному правовому просторі); комунікативну (здібність узгодження питань професійної діяльності з існуючим законодавством і правом); мовленнєву (означає здібність передавати і виражати інформацію у правовому аспекті); юридичну (формування умінь оперувати юридичними категоріями); соціокультурну (знання історії розвитку правової свідомості, права, закономірностей їх розвитку, зв’язки з іншими формами суспільної свідомості, особливості функціонування); прогностичну (здібність передбачати розвиток конкретної ситуації, бачити проблеми, що виникають, наслідки, і знаходити їх правильне рішення з точки зору законодавства); компенсаторну (вміння знаходити вихід із ситуації, відносно якої відсутні закони, які її визначають); навчально-пізнавальну (удосконалення загальнонавчальних навичок: працювати з книгою, учнями, документами, розуміти сенс законів, знати юридичну термінологію і вміти нею користуватися).

Выделены составляющие правовой компетентности, а именно: ценностно-ориентационная, регулятивно- поведенческая, коммуникативная компетенция. Перечислены уровни правовой компетентности: повседневный уровень (первичный), который проявляется в поступках, действиях согласно с логикой своей правовой компетентности, практическое использование знаний в правовом пространстве и теоретический уровень. Условиями формирования правовой компетентности будущего специалиста являются приоритетные ценности, мотивационные установки, правовая культура государства, уровень правового образования студентов, законность и правопорядок в сфере социального окружения личности. Выделены ключевые качества, которые относятся к правовой компетентности: адаптивная (что позволяет адаптироваться в определённом правовом пространстве); коммуникационная (способность согласовывать вопросы профессиональной деятельности со существующим законодательством и правом); речевая (означает способность передавать и выражать информацию в правовом аспекте); юридическая (формирование умений оперировать юридическими категориями); социокультурная (знание истории развития правового сознания, права, закономерностей их развития, связи с другими формами общественного сознания, особенности фукционирования); социокультурная прогностическая (умение предвидеть развитие конкретной ситуации, видеть проблемы, которые появляются, последствия, и находить правильное их решение с точки зрения законодательства).

Essence and structure of concept «Law competence» are examined in the article. The components of lawcompetence are outlined, in particular: value-orientation, communicative competence. The level of legal competence is shown, namely the everyday level (primary) that appears in the actions, actions in accordance with the logics of their legal competence, the practical application of knowledge in the law space and theoretical level. The conditions of formation of legal competence of the future specialist are the priority values, motivational guidelines, the law culture of the state, the level of law education of students, legality and law and order in the sphere of social environment of the individual. Such key qualities that belong to legal competence are highlighted: adaptive (that allows to adapt in certain legal space); communication (process matching matters of professional activity with existing legislation and law); law (impotent operate law categories); socio-cultural (knowledge of the history of consciousness, law, laws of their development, links with other forms of public consciousness, peculiarities of functioning); predictive (ability to foresee the development of a specific situation, see the problems that occur, the consequences, and finding them the right decision from the point of view of legislation).

Розглянуто організацію процесу здійснення постпенітенціарного патронату в Російській імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. Простежується процес переходу від тюремної благодійності (турботи про стан тюрем в цілому) до виникнення безпосередньо патронажних товариств (супровід колишніх в’язнів). Аналізується діяльність товариств патронату, зокрема види їх роботи, кількість опікуваних. Виявлено, що серед видів допомоги переважало забезпечення звільнених одягом і взуттям, грошова допомога, влаштування на роботу, розміщення дітей ув’язнених до притулків тощо. Товариства опікувалися звільненими після відбуття покарання (як після першого ув’язнення, так і рецидивістами), достроково та умовно звільненими, їх сім’ями; повнолітніми та неповнолітніми обох статей. Приділено увагу аналізу законодавчого підґрунтя, труднощам функціонування товариств патронату.

Рассмотрена организация процесса осуществления постпенитенциарного патроната в Российской империи в XIX - начале ХХ в. Прослеживается процесс перехода от тюремнойблаготворительности (заботы о состоянии тюрем в целом) к возникновению непосредственно патронажных обществ (сопровождение бывших узников). Анализируется деятельность обществ патроната, в частности виды их работы, количество опекаемых. Выявленo, что среди видов помощи преобладало обеспечение освобожденных одеждой и обувью, денежная помощь, устройство на работу, размещение детей заключенных в приюты, и т.п. Общества опекали освобожденных после отбытия наказания (как после первого заключения, так и рецидивистов), досрочно и условно освобожденных, их семьи; совершеннолетних и несовершеннолетних обоих полов.

The article deals with the organization of the process of the post-penitentiary patronage in the Russian Empire in the nineteenth - early twentieth century. The process of evolution from prison charity (a care about the state of prisons in general) to patronage societies (a support of ex-prisoners) is traced. The activity of patronage societies, including types of their work, the number of wards is analyzed. It is revealed that among the types of assistance provision clothing and footwearing, a financial aid, an employment, putting children of prisoners into the shelters, etc. were prevailed. The societies engaged released persons after serving the sentence (after the first sentence, and repeated offenders), parole and probation people, and their families; adults and juveniles of both sexes.