Розглянуто особливості внутрішньої структури Європейського парламенту як законодавчого органу Європейського Союзу. Зосереджено увагу на його повноваженнях і визначено особливості діяльності в інституційній системі Європейського Союзу. Проаналізовано вплив діяльності партійних груп на політику ЄС і міжнародній арені загалом.

Висвітлено деякі аспекти відносин Україна - НАТО, аналізу яких приділяється помітна увага з боку вітчизняних науковців.

Проаналізовано зміст, стратегії та напрями сучасної політики в сфері збереження здоров'я населення на національному та глобальному рівнях. Визначено основні проблеми державного управління розвитком системи охорони здоров'я в Україні за умов лібералізації та глобалізації.

Проаналізовано особливості проведення виборів до Європейського парламенту 2014 р. Розглянуто основні фактори, які вплинули на результати виборів і мотивували громадян держав-членів Європейського Союзу (ЄС) віддати свій голос за ту чи іншу політичну силу. Визначено вплив діяльності партійних груп на зовнішню та внутрішню політику ЄС.

Розглянуто сутність поняття територіальної громади, як суб'єкта місцевого самоврядування. Важливе місце в даному дослідженні посідає аналіз основних проблем і перспектив розвитку територіальної громади в Україні. Запропоновано практичні рекомендації щодо особливостей функціонування територіальної громади на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Досліджено політичну участь, описано процеси реформування місцевого самоврядування та децентралізації, що розпочалися після революції гідності, які потребують підвищення рівня залученості громадян. Зазначено, що місцеве самоврядування виступає як спосіб здійснення народом належної йому влади, як форми народовладдя (що випливає із ст. 5 Основного Закону України) і є однією з підвалин сучасної демократичної системи управління, забезпечує можливість самостійного функціонування, без втручання органів державної влади, спираючись на самоорганізацію та самофінансування. Досліджено роль місцевого самоврядування як ключової ланки громадянського суспільства, яке не мислиться без компетентної, відповідальної участі громадян у прийнятті та реалізації управлінських рішень.

Розглянуто проблему реалізації політичних прав і свобод людини та громадянина в Україні. Визначено основні нагальні проблеми сучасного українського суспільства, пов'язані з захистом прав і свобод людини та громадянина. Запропоновано найбільш дієві шляхи вирішення та усунення наслідків цих проблем, а також причини їх прояву, фактори впливу на реалізацію та захист прав в Україні.

Розглянуто виникнення, становлення та функціонування інституту президентства в Україні. На основі кількісних і, особливо, якісних показників здійснено політологічний аналіз вітчизняної президентури в контексті еволюційних етапів її становлення та проведено індексне оцінювання обсягу президентських повноважень. До уваги взято теоретичні напрацювання західних дослідників М. Шугарта і Дж. Кері, А. Сіароффа, А. Кроувела, та вітчизняних вчених А. Кудряченка, Ю. Сурганової, М. Зелінської і А. Романюка. З'ясовано вплив форми республіканського правління на еволюцію статусно-функціональних особливостей глави держави, роль і місце інституту президентства в політичній системі України. Виокремлено позитивні та проблемні аспекти становлення і функціонування вітчизняної президентури.

Проаналізовано особливості української національної конституційної моделі політико-правового інституту місцевого референдуму. Висловлено міркування про правові підстави та політичну доцільність оновлення конституційних норм і приписів, щодо безпосереднього здійснення муніципальної влади територіальною громадою та сформульовано конкретні пропозиції про внесення відповідних змін до чинної Конституції України.

Проаналізовано особливості діяльності Організації Об'єд-наних Націй (ООН) та розглянуто питання про можливе введення на окуповану Росією територію Донбасу міжнародної миротворчої місії ООН. Проаналізовано всі плюси та ризики з якими може зіткнутись Україна у ході розгляду даного питання. Увагу приділено темі, що стосується мандату та чисельного складу місії. Зазначається, що українська держава повинна докласти максимум зусиль для того, щоб міжнародний миротворчий контингент став однією з ефективних ланок, що сприятиме відновленню суверенітету та територіальної цілісності України.

Зазначено, що Перша світова війна прискорила політичні зміни в Центральній і Східній Європі і виникнення українських державних утворень на Наддніпрянщині та в Галичині. Основним результатом законодавчої діяльності владних структур ЗУНР щодо національностей стало впровадження і вироблення базових нормативно-правових документів у таких сферах державного та суспільно-політичного життя, як формування органів державної влади та управління, правосуддя, Збройних Сил, соціальній, економічній, національно-культурній та освітній ділянках. Механізм державотворення і національної політики ЗУНР щодо неукраїнського населення базувався на демократичних традиціях парламентаризму колишньої Австро-Угорщини. Такі основоположні принципи національної політики надали можливість владним структурам спрямувати державне будівництво у демократичне русло, зробити його соціально-орієнтованим.