Здійснено загальнотеоретичне юридичне дослідження взаємозв'язку держави та права, який базується на концепції "симфонія влад". Запропоновано визначення "симфонії влад" як гармонійної взаємодії, але не з метою злиття світської та церковної влад на основі цінностей моралі, православ'я, права, а з метою досягнення суспільного миру, злагоди та благополуччя, відродження та утвердження духовності. Висвітлено основні моделі відносин християнської церкви та держави. Доведено, що "симфонія влад" є характерною тільки для православної цивілізації. Проаналізовано вітчизняну традицію втілення у життя концепції "симфонії влад", а також правові засади державно-церковних відносин держави та церкви у сучасній Україні.

Рассмотрены общетеоретические вопросы государства и права по таким направлениям как право- и государствоведение. Проанализированы концепции происхождения государства и права, современные подходы к особенностям генезиса права и государства. Акцентировано на особенностях функционирования современного права и современного государства с выделением их специфики в Украине. Раскрыты основные понятия категориального аппарата юридической теории и практики, компоненты догмы права. Освещена сфера действия права и его механизм, показано использование правовых средств, а также выделены пути их влияния на поведение людей. Рассмотрена специфика статики и динамики государства, определено соотношение права, государства и цивилизации.

Приведены результаты общетеоретического исследования отношений государства и церкви, в основе которых лежит концепция "симфонии властей". Доказано, что симфоническая модель отношений является характерной только для государства и православной церкви. Раcскрыты концептуальные основы традиции воплощения в жизнь "симфонии властей". Обоснована необходимость использования концепции "симфонии властей" в реформировании отношений государства и церкви.

Висвітлено методологічні й інноваційні аспекти загальнотеоретичної юриспруденції. Увагу приділено розвитку міждисциплінарності та змішаних методологій юриспруденції. Окреслено предметне поле юридичної антропології. Розглянуто питання системності методів загальнотеоретичної юриспруденції. Розкрито явища агресії та толерантності як парні правові категорії. Визначено напрями інноватики загальнотеоретичної юриспруденції. Подано інформацію про субсидіарну відповідальність як категорію юриспруденції. Висвітлено комунікаційні й інформаційні засади функцій сучасного права. Розглянуто питання публічного та приватного делегування функцій сучасної держави.