Рассмотрены вопросы уголовно-правовой характеристики уклонений от уплаты налогов, квалифицирующие признаки, особенности их квалификации, порядка сбора первичных материалов о нарушениях в сфере налогообложения и возбуждения уголовного дела. Изложены особенности документальных проверок соблюдения юридическими и физическими лицами законодательства о налогах, проведения протокольной формы досудебной подготовки материалов.

В системном виде рассмотрены наиболее важные вопросы применения векселей в хозяйственных расчетах, функции и взаимодействие субъектов предпринимательской деятельности и коммерческих банков в процессе применения векселей в качестве средства платежа. Проанализировано влияние конкретных операций с векселями на экономические нормативы коммерческих банков, процесс опротестования векселей.

Раскрыта сущность понятия фиктивного субъекта предпринимательства. Проанализирована преступная деятельность данных субъектов предпринимательства по уклонению от уплаты налогов, мошенничеству, "отмыванию" денежных средств, полученных преступным путем. Рассмотрены меры, препятствующие осуществлению регистрации фиктивных фирм.

Освещена проблема создания и функционирования международной и национальной систем противодействия отмыванию "грязных" денег. С использованием системных подходов рассмотрены история и сущность данной проблемы, а также особенности национальных законодательств ряда стран и рекомендации международных организаций по созданию национальных систем противодействия легализации "грязных" денег. Проанализирована деятельность международных и национальных организаций по борьбе с данным явлением.

Проанализировано современное состояние и перспективы развития борьбы с международной преступностью, определены новые методы и методики преподавания дисциплин, дающие знания и практические навыки в данной сфере. Исследован процесс формирования научных школ в сфере налоговедения, приведена криминалистическая характеристика преступной деятельности с использованием возможностей фиктивных субъектов предпринимательства. Рассмотрена проблема установления ответственности за нарушение законодательства об охране культурного наследия. Показано место правоохранительных органов в борьбе с транснациональной организованной преступностью. Раскрыты причины низкой эффективности и определены перспективы совершенствования сотрудничества государств в борьбе с международным терроризмом. Проанализированы современные тенденции преступности в сфере экономики. Представлены международные стандарты исполнения наказаний и освещен процессуальный аспект сотрудничества правоохранительных органов различных государств в борьбе с преступностью.

Розглянуто питання про створення в Україні державної медичної автоматизованої інформаційної системи з метою впровадження медичного електронного паспорта громадянина України. Представлено основні принципи побудови системи, взаємодії її елементів, технічні вимоги, що висуваються до них, а також надано структурну схему системи. Акцентовано увагу на створенні комплексної системи захисту інформації, визначенні рівнів прав доступу до інформації, ідентифікації та аутентифікації в системі користувачів цієї інформації. Обгрунтовано необхідність забезпечення можливості взаємодії системи, що розробляється, з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти правової культури майбутнього вчителя у навчально-виховній діяльності вітчизняних педагогічних навчальних закладів у період 1917 - 2002 рр. На основі архівних, монографічних матеріалів, наукової літератури даного періоду, вивчено та систематизовано важливі теоретичні проблеми формування правової культури майбутнього вчителя. Розкрито взаємозв'язки правової та педагогічної культури в історії філософсько-педагогічної думки. Обгрунтовано теоретичні положення щодо формування правової культури майбутнього вчителя.

Раскрыты теоретические и практические аспекты правовой культуры будущего учителя в учебно-воспитательной деятельности отечественных педагогических учебных заведений в период 1917 - 2002 гг. На основе архивных, монографических материалов, научной литературы данного периода, изучены и систематизированы важные теоретические проблемы формирования правовой культуры будущего учителя. Раскрыты взаимосвязи правовой и педагогической культуры в истории философско-педагогической мысли. Обоснованы теоретические положения относительно формирования правовой культуры будущего учителя.

Дана общая характеристика хозяйственного права. Рассмотрено предпринимательство как средство осуществления хозяйственной деятельности. Раскрыты понятие и признаки отечественных предприятий и их объединений, предприятий с иностранными инвестициями и иностранных предприятий. Дана характеристика правового статуса хозяйственных обществ и некоммерческих субъектов хозяйственного права. Внимание уделено правовому регулированию банковской деятельности и кредитно-расчетных отношений, отношений собственности в Украине, банкротства, внешнеэкономической деятельности. Изложены правовые основы биржевой деятельности в Украине, безопасности хозяйственной деятельности, ограничения монополизма в отечественной экономике, обеспечения качества продукции и защиты прав потребителей. Внимание уделено вопросам правовой защиты прав и законных интересов субъектов хозяйствования, хозяйственно-договорным обязательствам и такой же ответственности.

Исследованы предпосылки создания системы управления финансовыми потоками с использованием современных концепций менеджмента. Приведены механизмы стратегического управления финансовыми и информационными потоками МОНМСУ, определяющие потребности отрасли в финансировании, и обеспечивающие распределение выделенных финансовых ресурсов подведомственным экономическим объектам. Охарактеризованы методы оперативного планирования и распределения бюджетных денежных средств между получателями, рассмотрены подходы к организации и рационализации процесса принятия их отчетной документации. Рассмотрены также подходы к созданию информационно-аналитической системы поддержки принятия решений на уровне МОНМСУ, слагаемыми которой являются виртуальные образования отдельных процессов.

Вивчено проблеми кримінально-правової характеристики погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Захищено теоретичні положення, що стосуються кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. З нової точки зору сформулевано таку ознаку потерпілого від злочину, передбаченого статтею 350 КК України, як виконання громадського обов'язку. Стверджено необхідність уніфікації термінології в КК України, зокрема, запропоновано у відповідних статтях термін "близькі родичі" замінити на термін "близькі", як у статті 350 КК України, та авторське трактування терміна "близькі". Уточнено та по-новому сформульовано зміст поняття погрози щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Стверджено, що основними та загальними ознаками злочинного впливу на майно службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, є: втрата цим майном ціннісних властивостей, обмеження його використання за призначенням, неможливість відновлення. Проаналізовано проблемні питання співвідношення погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, з суміжними злочинами КК України. Запропоновано внесення змін до КК України з метою його удосконалення. Зокрема, запропоновано нову редакцію статті щодо погрози або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, у КК України та інші кримінально-правові норми.

Проведен обзор четырех основных моделей управления доступом. Рассмотрены принципы функционирования каждой модели. Также проведен краткий анализ возможных инсайдерских угроз. Представлено возможное разбиение основных сценариев на конкретные угрозы.

Мета роботи - проведення аналізу принципів судового процесу, оцінки їх відповідності європейським стандартам, практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Дослідження та оцінка принципів (основних засад) судового процесу, принципів - як системоутворюючих чинників. Сукупність цих властивостей утворює якість судового процесу. Принципи - це основні засади, загальні вимоги до побудови та діяльності (розвитку) того чи іншого об'єкту (системи), суттєві характеристики, що відповідають за правильне функціонування системи, без яких вона не виконувала б свого призначення. Сукупність принципів судового процесу утворюють, детермінують його якість. Обговорено забезпечення гарантій для виключення будь-якого обгрунтованого сумніву стосовно безсторонності суду потрібно, переходити до уніфікації судової практики, вводити (поступово) прецедентне право.

Комплексно проаналізовано особливості інтеграції правової системи України в Європейський простір. Розкрито питання обгрунтування філософсько-правових, концептуальних засад євроінтеграційного процесу та безпосередньої адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Висвітлено основні вектори зближення національної системи права із сучасною європейською системою права. Розглянуто процес формування й удосконалення системи законодавства шляхом її адаптації до європейського. Охарактеризовано етапи й основні напрями адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Увагу приділено становленню інституту європейського громадянства, системі гарантування конституційного ладу України. Розглянуто правовий статус Конституційного Суду України в контексті вітчизняної реформи правосуддя.

Теоретично обґрунтувано роль і функцій державної влади в процесі політичної модернізації суспільних відносин в Україні. З'ясовано змістовні ознаки поняття "державна влада". Визначено, що державна влада є багатогранним соціальним явищем, у межах якого зосереджена велика кількість суспільно-політичних смислових відбитків і навантажень. Cистематизовано змістовні ознаки державної влади як суспільно-політичного феномену, зокрема доведено, що державна влада, перш за все, виступає відповідним соціальним досвідом, який є результатом становлення та розвитку суспільних відносин. Теоретично обгрунтовано й доведено, що модернізація є частиною загального процесу трансформації, коли перетворення відбуваються в усіх основних компонентах соціальної системи, зокрема, економічній, правовій, політичній сферах.