Рассмотрены вопросы, определяющие эффективную работу аппарата управления в сложных административных системах. Обосновано понятие сложных административных систем, выделены особенности организации управления ними. Определены основные факторы, снижающие эффективность работы подобных систем: отсутствие единого внутреннего правового поля, обеспечивающего баланс полномочий, ответственности, интересов структурных подразделений; излишняя централизация подготовки и принятия решений, которая приводит к возникновению бюрократизма при их подготовке; отсутствие целенаправленной работы по профилактике отрицательных тенденций в управлении. Предложены механизмы профилактики, подавления бюрократических и других отрицательных тенденций, направления совершенствования правовой базы управления, а также методы экономической мотивации для этих целей.

На підставі досліджень вітчизняного та зарубіжного досвіду узагальнено сукупність організаційно-правових відносин, що формуються в процесі практичної діяльності складних адміністративних систем, розглянутих у політико-правовому контексті основних політичних, економічних і соціально-правових тенденцій українського державотворення на сучасному етапі розвитку країни. Проаналізовано сутність, структуру, організаційно-правові засади, принципи та закономірності функціонування складних адміністративних систем, а також забезпечення їх ефективної діяльності у межах здійснюваної в Україні державно-правової та адміністративної реформи.

Висвітлено конституційно-правові засади формування в Україні демократичної політичної системи у контексті загального концептуального аналізу сутності поняття демократичної політичної системи у сучасній правовій і політичній науці, а також нормативної характеристики чинного законодавства як фактора забезпечення процесів демократизації політичної системи в країні. Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи у дослідженні політичних систем, проаналізовано взаємовплив і взаємозв'язок процесів конституційного, правового та політичного розвитку держави.

Освещены конституционно-правовые основы формирования в Украине демократической политической системы в контексте общего концептуального анализа сущности понятия демократической политической системы в современной правовой и политической науке, а также нормативной характеристики действующего законодательства как фактора обеспечения процессов демократизации политической системы в стране. Рассмотрены основные теоретико-методологические подходы в исследовании политических систем, проанализированы взаимовлияние и взаимосвязь процессов конституционного, правового и политического развития государства.

Здійснено аналіз забезпечення конституційно-правового статусу людини та громадянина в Україні. Охарактеризовано основні елементи конституційно-правового статусу. Значну увагу приділено правам і свободам людини та громадянина, обов'язкам громадян, інститутові громадянства, гарантіям конституційно-правового статусу особи. Досліджено проблеми, що виникають у зв'язку з його забезпеченням у процесі діяльності державних органів різних гілок влади та недержавних організацій, які мають сприяти реалізації та забезпеченню прав і свобод людини та громадянина. Зазначені питання висвітлено на підставі аналізу Конституції та конституційного законодавства України у аспекті втілення принципів пріоритету прав людини та громадянина, верховенства Конституції, визнання прав і свобод людини найвищою соціальною цінністю. Запропоновано визначення поняття конституційно-правового статусу, здійснено систематизацію його принципів. Наведено рекомендації,спрямовані на забезпечення конституційно-правового статусу людини та громадянина в Україні, з метою підвищення ефективності діяльності органів державної влади, удосконалення чинного вітчизняного законодавства у галузі прав людини.

Комплексно досліджено організаційно-правові засади управління складними адміністративними системами та проблеми, пов'язані з забезпеченням їх ефективного функціонування. Визначено основні науково-методологічні, теоретичні, конституційні та адміністративно-правові підходи до вивчення процесів функціонування складних адміністративних систем, розкрито їх сутність. Проаналізовано правові, політичні, економічні, соціальні та організаційні чинники, що обумовлюють виникнення негативних ефектів бюрократизму в процесі управління. Особливу увагу акцентовано на зв'язку проблем наукового та правового забезпечення удосконалення управління складними адміністративними системами з питаннями політики, теорії та практики державотворчих процесів, державного управління, законодавчої та нормотворчої діяльності, розбудови в Україні правової, демократичної держави за умов ринкової економіки, забезпечення умов для ефективного розвитку інститутів державної влади в ході сучасної державно-правової та адміністративної реформи.

Проаналізовано періоди становлення (1939 - 1941 рр.) і відновлення (1944 - 1946 рр.) діяльності органів НКВС і Робітничо-селянської міліції на території Станіславської (з 1962 р. - Івано Франківської) області. Показано процеси організаційно-структурних змін, добору та підготовки їх кадрів. Охарактеризовано форми та методи організації роботи даних органів з охорони громадського порядку. Увагу приділено створенню добровільних громадських формувань з охорони порядку, їх участі у боротьбі зі злочинністю, дитячою бездоглядністю і безпритульністю, збройними формуваннями ОУН - УПА, а також участі у депортаційно-репресивних процесах. Проаналізовано соціально-матеріальні умови життя працівників міліції, причини порушення частиною з них законності та службової дисципліни.

Проанализированы периоды становления (1939 - 1941 гг.) и возобновления (1944 - 1946 гг.) деятельности органов НКВД и Рабоче-крестьянской милиции на территории Станиславской (с 1962 г. - Ивано Франковской) области. Показаны процессы организационно-структурных изменений, подбора и подготовки их кадров. Охарактеризованы формы и методы организации работы данных органов по охране общественного порядка. Уделено внимание созданию добровольных общественных формирований по охране порядка, их участию в борьбе с преступностью, детской беспризорностью и бездомностью, вооруженными формированиями ОУН - УПА, а также участию в депортационно-репрессивных процессах. Проанализированы социально-материальные условия жизни сотрудников милиции, причины нарушения частью из них законности и служебной дисциплины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х805 + Х809(4УКР)526 + Ф036

Рубрики:

Виборче право і виборчі системи.Референдум

Державне право окремих країн

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф023 + Х802

Рубрики:

Політична система та політичне життя суспільства

Суспільно-політичний устрій

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)-3 + Ф043.2

Рубрики:

Державне право окремих країн

Політична боротьба. Політичний конфлікт

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)2

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х805.26 + Ф032.21

Рубрики:

Організація, порядок і практика проведення виборів

Інституційні форми влади

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)32

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено правові основи формування в Україні демократичної політичної системи з погляду загального науково-юридичного аналізу поняття демократичної політичної системи та його тлумачення у сучасній науці теорії держави і права, а також норми чинного національного законодавства як фактор забезпечення процесів демократизації політичної системи в Україні. Подано характеристики основних теоретико-методологічних підходів в дослідженні політичних систем. Проаналізовано взаємовплив та взаємозв'язок процесів правового та політичного розвитку України, що включають в себе становлення конституціоналізму, удосконалення системи законодавства, підвищення рівня забезпеченості основних принципів демократичної і правової держави, розвиток ефективної партійної системи, зміцнення традицій парламентаризму та формування в Україні політичної системи демократичного типу.

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми адміністративно-правового регулювання (АПР) охорони праці в Україні. Визначено охорону праці як предмет регулювання адміністративного права, висвітлено історіографію становлення та розвитку АПР охорони праці. Розглянуто та проаналізовано мету та принципи державної політики у сфері охорони праці. Визначено поняття механізму АПР цього інституту, особливості його правового регулювання. Досліджено повноваження та правий статус суб'єктів публічної адміністрації у сфері охорони праці. Вивчено позитивний досвід АПР охорони праці в зарубіжних країнах і запропоновано використання окремих положень у національній правотворчій та правозастосовній практиці.

Розкрито зміст бікамералізму як предмета дослідження сучасної конституційно-правової науки, генезис бікамералізму в сучасних країнах Європи та світу. Розглянуто бікамералізм як принцип організації та діяльності двопалатних парламентів, як елемент системи стримувань і противаг. Проаналізовано бікамералізм із точки зору ідеї та конституційного принципу, інституту, об'єкта конституційно-правових досліджень. Запропоновано методологію дослідження феномену бікамералізму. Аргументовано, що публічне представництво у двопалатних парламентах має складну природу: окрім загальнонародного, соціально-політичне представництво забезпечується залежно від порядку формування верхніх палат, що складається історично (традиційно) та / або зумовлено потребами його оптимізації. Таким чином, бікамералізм забезпечує баланс соціальних, територіальних та інституційних складових політичної організації держави. Ця ключова функціональна роль бікамералізму і визначає його сутність та соціальне призначення. Запропоновано поняття бікамералізму як конституційно визначеної, структурно інтегрованої системи публічного представництва, уособленої у двопалатному законодавчому органі держави - парламенті. Розкрито політико-правові передумови й основні фактори утвердження бікамералізму, а також основні етапи становлення та розвитку бікамералізму у країнах Європи. Окремо увагу приділено розвитку ідеї бікамералізму в політико-правовій і конституційній думці України. Акцентовано, що розбудова в Україні демократичної і правової держави безпосередньо пов'язана з перспективами запровадження конституційно-правового режиму бікамералізму. Історико-правові традиції та практики бікамеральної організації парламентів європейських країн свідчать, що невід'ємною складовою є правові традиції українства та закономірність їх розвитку як правового явища, якому притаманні такі ознаки, як: характерність тяжіння нації до самоідентифікації, стійкість, повторюваність, наступність, ментальність. Аргументовано, що зміст бікамералізму як конституційно-правового принципу організації діяльності двопалатних парламентів найбільш повно розкривається у порядку організації і діяльності двопалатної структури парламентів. Досліджено місце й роль двопалатних парламентів у системі поділу влади та механізмі стримувань і противаг, у тому числі взаємодію двопалатного парламенту та глави держави в європейських монархіях і республіках, особливості взаємодії бікамерального парламенту з урядом та іншими органами виконавчої влади в зарубіжних країнах. Доведено, що сучасний бікамералізм є одним з найбільш значущих інституційних механізмів забезпечення розподілу влади. Світова практика функціонування двопалатних парламентів свідчить, що основними ролями бікамерального парламенту є: створення механізму стримувань і противаг у системі державної влади, забезпечення політичної стабільності, захист прав регіонів, політичний арбітраж, покращення якості законотворчого процесу, утвердження верховенства права та демократії.

Визначено стан дослідженості примусового виконання судових рішень та виокремлено методологічну основу наукового дослідження його теоретико-правових, аспектів. Зазначено, що в юридичній науці поняття "примусове виконання судових рішень" має дискусійний характер розуміння, з'ясовано його сутність, наслідком чого стало удосконалення його категоріального визначення. Розкрито функціональне призначення примусового виконання судових рішень, узагальнено визначення поняття "принципи діяльності органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень", удосконалено їх класифікацію. Обґрунтовано, що примусове виконання судових рішень як правове явище характеризується особливостями його правового забезпечення, тому здійснено періодизацію історії зародження та розвитку правового забезпечення діяльності суб'єктів примусового виконання судових рішень на українських землях кін. XI - поч. XX ст., встановлено особливості правового забезпечення їх діяльності в радянський період та в період незалежності України. Виокремлено, за допомогою порівняльного аналізу зарубіжних систем примусового виконання судових рішень, їх спільні ознаки та відмінності, а також визначено переваги запровадження в Україні змішаної (публічно-приватної) моделі системи виконання судових рішень. Представлено шляхи вдосконалення функціонування примусового виконання судових рішень в Україні на підставі встановлених факторів, що визначають його сучасний стан.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.5

Рубрики:

Норми права. Тлумачення і застосування норм права. Юридичний процес

Шифр НБУВ: РА437845 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :