З використанням системного підходу досліджено стан сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим (АРК), її функціонування за ринкових умов, державне управління цією сферою в період становлення української державності у разі переходу від адміністративно-командної системи до ринкових відносин. Розкрито суть понять рекреації, рекреаційної діяльності, туризму, туристичної діяльності, сфери рекреаційного обслуговування, державного управління, державного управління сферою рекреаційного обслуговування за умов використання єдиного рекреаційного потенціалу. Висвітлено організаційно-правові форми і процесуальні аспекти державного управління розвитком сфери рекреаційного обслуговування в АРК. Визначено сукупності гарантій громадян як суб'єктів та об'єктів управління даною сферою на підставі сформованої в Україні нормативно-правової бази. Обгрунтовано структуру та механізм процесу формування управлінських рішень у системі державного управління сферою рекреаційного обслуговування. Запропоновано шляхи його вдосконалення в АРК на інтеграційній і оптимізаційній основі, а також на підставі обгрунтування зворотного зв'язку з використанням функції контролю за процесами функціонування й розвитку дослідженої сфери та керування ними органами державного управління. Розроблено механізм формування сукупності якостей, специфічних для управлінської діяльності керівників даних органів.

Висвітлено поняття, предмет, метод конституційного права, його місце та роль у системі національного права України. Викладено основні положення теорії конституціоналізму. Надано загальну характеристику Конституції України, описано порядок внесення змін до неї. Розкрито поняття, ознаки та зміст конституційного ладу України, його співвідношення з державним ладом. Розглянуто конституційні права, свободи й обов'язки людини та громадянина, види референдумів, конституційну систему органів державної влади. Охарактеризовано конституційно-правовий статус Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України, а також інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Увагу приділено конституційним засадам і системі територіального устрою країни, формам здійснення народовладдя, повноваженням державних органів і посадових осіб щодо вирішення громадянства України, відповідальності за порушення виборчих прав громадян.

Висвітлено поняття, предмет і метод конституційного права, показано його місце та роль в системі національного права України. Розглянуто види конституцій, основні положення теорії конституціоналізму, історію конституційного розвитку України. Наведено загальну характеристику Конституції України та порядок внесення змін до неї. Охарактеризовано конституційно-правовий статус людини та громадянина, форми безпосереднього народовладдя, види виборів і референдумів. Увагу приділено особливостям територіального устрою України, конституційно-правовим засадам судової системи й органів прокуратури в Україні, формам роботи та сфері компетенції органів місцевого самоврядування. Подано інформацію про конституційно-правовий статус Верховної Ради України, Президента та Кабінета Міністрів України.

Розглянуто потенційні наслідки одностороннього підвищення ставок ввізного мита для окремих товарів походженням з України у торгівлі в рамках ЗВТ СНД після створення ЗВТ між ЄС та Україною, в тому числі оцінено втрати експортного виторгу вітчизняних експортерів за різними сценаріями зміни тарифних режимів та виявлено товари, експорт яких до Російської Федерації / МС припиниться після підвищення ними ввізного мита до рівня ставок тарифу режиму найбільшого сприяння Російської Федерації в СОТ. Зроблено висновки щодо недоцільності підвищення Україною ввізного мита до рівня ставок її тарифу РНС в СОТ у торгівлі з країнами МС у рамках ЗВТ СНД.

Висвітлено проблемні питання віднесення процесуальних правовідносин до предмета права соціального забезпечення. Викладено деякі аспекти пенсійного забезпечення військовослужбовців у разі настання інвалідності. Проаналізовано досягнення європейських соціальних стандартів в Україні. Досліджено проблеми бідності в Україні та шляхи їх подолання. Розкрито особливості надання житлових субсидій у 2015 р. Визначено шляхи подолання безробіття. Розглянуто деякі питання щодо переведення інваліда на іншу роботу. Увагу приділено реформуванню пенсійного віку в Україні.

Досліджено проблеми визначення меж здійснення суб'єктивного трудового права працівника. Обгрунтовано основні принципи соціального діалогу. Визначено основні напрями удосконалення трудового законодавства України та його гармонізацію з правом ЄС. Розглянуто участь профспілок у регулюванні трудових відносин. Увагу приділено проблемам гендерної рівності під час прийняття на роботу за законодавством України і зарубіжних країн. Визначено роль профспілок і трудових колективів у правовому регулюванні праці. Викладено теоретичні аспекти правового статусу роботодавця. Розкрито особливості кримінальної відповідальності роботодавця за трудовим правом. Проаналізовано причини та заходи запобіганню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Досліджено виникнення трудової правосуб'єктності працівника. Вивчено основні етапи формування трудового законодавства.

Висвітлено загальні положення щодо криміналістичних засобів розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Розглянуто засоби виявлення, пошуку, вимірювання, фіксації, вилучення та попереднього дослідження слідів та інших речових доказів. Акцентовано увагу на спеціальних технічних засобах. Охарактеризовано новітні технології програмного забезпечення розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Розкрито особливості застосування криміналістичних засобів під час виявлення, фіксації, вилучення та упаковки слідів рук. Викладено криміналістичні методи розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.

Уперше в науці конституційного права проведено комплексний аналіз теорії та практики доказування у конституційному судовому процесі, виявлено специфіку означених питань, обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення їх нормативного регулювання. Зокрема, вперше у вітчизняній науці конституційного права розроблено систему класифікації доказів у конституційному судовому процесі, в основу якої покладено філософсько-методологічний підхід щодо визначення ролі доказування для прийняття об'єктивного та обгрунтованого рішення у справі. Детально досліджено особливості доказування кожного виду конституційного судового процесу, виявлено їх загальні риси та відмінності у логічному, аксіологічному, онтологічному, епістемному й інших філософсько-правових вимірах. Внесено пропозиції щодо докорінного реформування законодавства, яким врегульовано діяльність Конституційного суду України (КСУ), з метою підвищення його ролі у загальнодержавному механізмі захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Зазначено, що питання доказування у конституційному судовому процесі потребують нагального законодавчого врегулювання, оскільки суворе дотримання процесуальної процедури під час дослідження судових доказів має глибокий сенс: воно покликане гарантувати отримання якісного доказового матеріалу на підставі якого Суд може дійти безпомилкових висновків про існування чи відсутність певних фактів у справі, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну та припинення прав і обов'язків. Запропоновано впровадження сучасної системи законодавчого забезпечення діяльності вітчизняного органу конституційної юрисдикції за схемою, яку умовно можна визначити як "Конституція - закони про КСУ - інші закони та кодекси". Зокрема, запропоновано розробити та прийняти окремі закони з питань: статусу конституційної юрисдикції та суддів КСУ, повноважень Суду та порядку звернення до нього, конституційного судового процесу.

Досліджено правові стимули у податкових відносинах. Проаналізовано податкові правовідносини як сферу застосування стимулів, виявлено їх змістові характеристики та класифіковано за різними підставами. Розглянуто структуру податкових відносин, аргументовано підхід до необхідності віднесення до змісту вищенаведених відносин законних інтересів відповідних суб’єктів, нарівні із суб’єктивними правами та юридичними обов’язками. Проведено співвідношення категорій «правовий режим», «податково-правовий режим», «загальний податковий режим», «спеціальний податковий режим», на підставі якого зроблено висновок, що «режим» є інституційною категорією, що означає порядок регулювання відповідних суспільних відносин за допомогою певних засобів, методів та способів. Підкреслено, що обрання платником податків спеціального податкового режиму (єдиного податку) замість загальної системи оподаткування породжує не лише його сплату, а й спрощений порядок обліку і звітності. Разом із тим, суттєвою відмінністю вищевказаного виду податкових стимулів є відсутність традиційного підходу до визначення та закріплення його елементів. На основі теоретичних та практичних висновків, зроблених в результаті дослідження, а також з урахуванням іноземного досвіду, сформульовано рекомендації стосовно подальшого удосконалення податкового законодавства України.

Увагу присвячено дослідженню філософсько-правових засад і процесуальних вимог щодо формування доказової бази при розгляді справ з питань, що віднесені до юрисдикції конституційного судочинства як форми захисту прав і свобод людини та громадянина. Розкрито сутність, зміст і світоглядні основи дослідження феномену доказування у конституційному судовому процесі. Проаналізовано гносеологічний зміст судового пізнання, враховуючи специфіку діяльності органу конституційної юрисдикції. Охарактеризовано теоретико-методологічний та практичний рівні доказування як форми юридичного пізнання в судовому конституційному процесі. Розкрито сутність філософсько-правових засад доказування в європейських і міжнародних судах при здійсненні наднаціональної юрисдикції. Досліджено коло джерел доказів і визначено їх епістемологічно-правові характеристики як основи доказування у конституційному судовому процесі. За результатами дослідження зроблено висновки про необхідність суттєвого удосконалення наукової та законодавчої бази діяльності Конституційного Суду України.