Наведено результати дослідження кримінально-правової характеристики незаконного збагачення. Висвітлено проблеми становлення та розвитку норми, що передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, а також проаналізовано особливості зарубіжного і чинного вітчизняного законодавства. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього складу злочину, особливу увагу приділено дослідженню проблемних і суперечливих питань. Зазначено, що під одержанням неправомірної вигоди як проявом незаконного збагачення слід розуміти не лише процес цієї дії, а й її результат - наявність одержаної неправомірної вигоди у значних розмірах. Констатовано, що використане законодавцем у разі вказівки на другу (альтернативну) форму незаконного збагачення формулювання "передача нею" свідчить про необхідність доведення спочатку факту одержання службовою особою неправомірної вигоди та подальшого надання її своїм близьким родичам. Запропоновано критерії відмежування незаконного збагачення від адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-5 КУпАП, та одержання хабара (ст. 368 КК України). Удосконалено класифікацію ознак службової особи в контексті теорії кримінального права. На основі застосування наукових розробок вітчизняних і зарубіжних вчених-кримінологів проаналізовано загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання незаконному збагаченню. Запропоновано вдосконалення правозастосовної практики та кримінального законодавства України, яке передбачає відповідальність особи за незаконне збагачення.

The paper suggests a set of functions (to be developed) and analyzes reform potential (to be exploited) of civil society organizations in Ukraine with regard to anti-corruption policies. The priorities and tasks, implementation of which is crucial for civil society organizations' transformation into full-fledged anti-corruption drivers in Ukraine, are identified as well.

Розглянуто державну антикорупційну політику як механізм мінімізації корупції в економічній системі. Зокрема, з метою вироблення успішної концепції стратегії з попередження корупції виокремлено складові боротьби з корупцією, а також здійснено систематизацію емпіричних даних по окремим антикорупційним програмам, що можуть мати важливе значення для вироблення дієвої антикорупційної політики в Україні.

Досліджено стан формування та реалізації антикорупційної політики в Україні. На основі низки показників проаналізовано ефективність державної антикорупційної політики та доведено, що в Україні створено достатні організаційні та законодавчі підвалини для протидії корупції. Запропоновано способи вдосконалення державної антикорупційної політики.

Досліджено проблему протидії корупційній злочинності в Україні як одну з найбільш небезпечних загроз національній безпеці держави. Проаналізовано розвиток антикорупційного законодавства незалежної України. Охарактеризовано сучасний стан корупції в правоохоронних органах та органах судової влади в Україні. Висвітлено основні проблеми протидії корупційній злочинності за сучасних умов. Акцентовано увагу на проблемах корупційної злочинності в окремих сферах суспільного життя України. Приділено увагу вдосконаленню заходів протидії корупції на державній службі в Україні. Визначено основні шляхи протидії корупційній злочинності в державі.

Розкрито історичні витоки та соціальні передумови виникнення корупції. Відображено світовий досвід боротьби з цим явищем. Подано тематичну добірку нормативно-правових актів із питань запобігання та протидії корупції. Наведено приклади судової практики у вирішенні справ про корупційні діяння. Розкрито сутність таких понять, як неправомірна вигода, обмежена осудність, предикатний злочин, цивільно-військові відносини, військовий правопорядок. Розроблено тестові завдання та навчально-правові задачі для контролю та підготовки особового складу щодо знання законодавства в сфері боротьби з корупцією, зокрема юридичної відповідальності військовослужбовців.

Сформульовано поняття та здійснено кримінально-правову характеристику злочинів корупційної спрямованості в Державній кримінально-виконавчій службі (ДКВС) України. Визначено поняття корупційної злочинності у ДКВС України. Здійснено аналіз кількісно-якісних показників злочинів корупційної спрямованості в ДКВС України. Виокремлено причини й умови вчинення злочинів корупційної спрямованості в ДКВС України. Досліджено особу, яка вчиняє злочин корупційної спрямованості у ДКВС України, сформульовано її кримінологічний портрет. Здійснено аналіз загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів запобігання злочинам корупційної спрямованості у ДКВС України. Розроблено пропозиції з удосконалення діяльності Державної пенітенціарної служби України щодо запобігання злочинам корупційної спрямованості.

Исследована роль бизнеса в преодолении коррупции. Исходя из проведенного анализа условий ведения предпринимательской деятельности в Украине, доказана необходимость разработки и внедрения в практическую деятельность современных антикоррупционных методов превентивного характера с активным участием бизнеса и гражданского общества. Предложено на законодательном уровне регламентировать порядок создания и функционирования комплаенс-практики в национальной бизнес-среде.

Досліджено становлення запобігання та протидії корупції в органах виконавчої влади (ОВВ) України. Розроблено систему напрямів запобігання та протидії корупції в цих органах. Доведено доцільність запровадження відповідальності особи або відповідного уповноваженого органу, що проводить спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави, за порушення порядку та строку проведення такої перевірки. Досліджено організаційні, особистісні та фінансові напрями запобігання та протидії корупції. Зосереджено увагу на участі громадськості у запобіганні та протидії корупції в ОВВ шляхом визначення специфічних форм такої участі. Установлено порядок та доведено доцільність вжиття примусових заходів до осіб, які вчиняють корупційні діяння, що полягають у виявленні, розслідуванні та розкритті корупційних діянь і притягненні винних осіб до відповідальності та повідомленні в ЗМІ про таких осіб. Запропоновано шляхи вдосконалення програм боротьби з корупцією у сфері державної служби в контексті узагальнення світового досвіду запобігання та протидії корупції в ОВВ, а також внесення відповідних змін до законодавства України у цій сфері.

Проаналізовано закордонний досвід у сфері боротьбі з корупцією в секторі безпеки і оборони та розроблено пропозиції щодо його застосування в Україні. Мета роботи - розглянути особливості боротьби з корупцією в секторі безпеки і оборони, дослідити специфіку застосування міжнародних антикорупційних правових актів, виокремити позитивний іноземний досвід у цій сфері, а також запропонувати механізми його адаптації в Україні. Завдяки здійсненому аналізу міжнародних правових актів з питань антикорупційної боротьби та передових світових практик запропоновано комплекс принципів протидії корупції в секторі безпеки і оборони, який має всі підстави бути реалізованим у нашій країні. Спираючись на міжнародний досвід, обгрунтовано принципи вдосконалення антикорупційної стратегії, ведення постійного антикорупційного моніторингу, запровадження найсуворішого покарання за корупційні злочини, максимально широкого оприлюднення, прозорості та комп'ютеризації процесів ухвалення управлінських господарських рішень у секторі безпеки і оборони, а також поширення в силових структурах ідеології патріотизму, морально-етичної поведінки та несприйняття корупції.

Увагу приділено системному дослідженню корупції на основі аналізу кримінологічної обстановки, пов'язаної з корупційною злочинністю, теоретичного узагальнення закономірностей і визначальних тенденцій прояву її внутрішніх і зовнішніх загроз та обгрунтування на підставі цього кримінологічних засад і концептуальних положень моделювання стратегії та розробки методико-прикладних рекомендацій щодо визначення і реалізації системи заходів запобігання та протидії корупції. Розкрито сутність корупції як загрози кримінологічній безпеці в контексті національної безпеки країни. Проведено кримінологічний аналіз стану корупційної злочинності в Україні та визначено проблеми оцінки безпеки від корупції. Встановлено та надано характеристику внутрішніх і зовнішніх загроз корупції відповідно до джерела їх походження, сфер, специфіки й інтенсивності проявів. Доведено, що зовнішні корупційні загрози є або джерелом, або каталізатором прояву відповідних внутрішніх корупційних загроз. Проаналізовано правові засади механізму запобігання та протидії корупції. Надано поняття та досліджено структуру механізму запобігання і протидії корупції. Побудовано систему суб'єктів запобігання та протидії корупції. Визначено систему заходів запобігання та протидії корупції.

На основі культурологічно-репресивного підходу досліджено кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупційній злочинності в Україні в контексті сучасної антикорупційної стратегії. Розглянуто генезис поняття "протидія корупції", характеристику сучасного стану протидії корупційній злочинності в Україні, політику держави з цього напряму в сучасний період. Досліджено рівень корупційної злочинності в Україні в окремих сферах життєдіяльності суспільства. Проведено порівняльний аналіз антикорупційних стратегій держав Центральної та Східної Європи. Сформульовано пропозиції кримінологічного та кримінально-правового характеру, спрямовані на вдосконалення заходів протидії корупційній злочинності в Україні та українського антикорупційного законодавства. Запропоновано концепцію протидії корупційній злочинності в Україні, яка є науковою характеристикою єдності ідей, які забезпечують спрямованість стратегії на формування особистості, її якості та компонентів, позбавленої корупційного світогляду.

Розглянуто проблеми становлення корупційних відносин в Україні. Визначено причини та умови виникнення корупції в державному механізмі. Висвітлено питання прозорості та відкритості державного управління як базовий міжнародно-правовий стандарт протидії корупції. Викладено окремі аспекти реалізації права на справедливий суд у провадженні в справах про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією. Досліджено проблеми визначення поняття та правового статусу викривачів у антикорупційній діяльності.

Розглянуто сучасні підходи до досліджень корупційних ризиків. Ключовим елементом попередження та нейтралізації корупційних ризиків є їх своєчасне виявлення та оцінювання реальних загроз. Подальших наукових досліджень потребує розробка регулятивно-управлінських засад здійснення ефективної антикорупційної політики.

Висвітлено зарубіжний досвід у сфері протидії корупції та оцінено можливості його використання на теренах України. Показано, що проблема боротьби з корупцією не може бути вирішена лише за рахунок створення нових організаційних форм, надзвичайних і каральних заходів; потрібне усвідомлення цього явища як такого, що має економічну, політичну, етичну, управлінську та правову ознаки.

Освещен зарубежный опыт в сфере противодействия коррупции. Oценены возможности его использования в Украине. Показано, что проблема борьбы с коррупцией не может быть решена только за счет создания новых организационных форм, чрезвычайных и карательных мер; необходимо осознание этого явления как такого, которое имеет экономические, политические, этические, управленческие и правовые признаки.

Investigation of the international experience in the sphere of combating of corruption is conducted in the article. The possibilities of its use in Ukraine are assessed t. It is shown that the problem of fighting with corruption cannot be solved only by creating of new organizational forms, extraordinary and punitive measures. Thus, its necessary to form of understand of such a phenomena with economic, political, ethical, legal and management features.

Проаналізовано основні теоретичні підходи до проблем корупції та тіньових практик. Створено нормативну модель роботи сучасної державної податкової служби. Наведено результати типологічного аналізу підприємців малого та середнього бізнесу, які застосовують корупційні практики в процесі одержання податкових послуг. Досліджено сферу податкових послуг як комунікативний простір. Систематизовано інформацію про досвід використання соціальних технологій, що підвищують ефективність надання податкових послуг органами державної податкової служби. Охарактеризовано специфіку взаємодії працівників податкових органів і представників малого та середнього бізнесу.

Відображено основні підходи до визначення понять та ознак корупційних діянь, закріплених в міжнародних нормативно-правових актах, а також законодавстві деяких країн світу, що досягли значних результатів у питанні боротьби з даним видом злочинних діянь. Проаналізовано можливість подальшого застосування відповідних політологічних методик та законодавчих конструкцій в українських реаліях.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми корумпованості українського суспільства, що є однією з основних перешкод на шляху до справжньої інтеграції України до Європейського простору. Зазначено, що економічна корупція на сьогодні є основною з найактуальніших соціально-політичних проблем сучасності, вона не лише негативно впливає на темпи розвитку економіки держави, а й руйнує саму систему державного управління, суспільні відносини в цілому. Розроблено теоретико-методологічні засади формування антикорупційної системи з прогресивними методами та формами протидії. Обгрунтовано підходи до їх упровадження з урахуванням сучасних досягнень науки, техніки та позитивного світового досвіду. Досліджено позитивний досвід зарубіжних країн, творчо його трансформовано у суспільне буття сучасної України з урахуванням трансформаційних процесів євроінтеграції.

Наведено переклад проекту закону № 4038а "Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам" англійською мовою та переклад українською Blueprint Principles for Whistleblower Protection, які акумулюють найкращі стандарти захисту викривачів. Розкрито правову природу інституту викривачів, обгрунтовано необхідність їх правового захисту в Україні.

Досліджено нормативно-правове регулювання антикорупційної діяльності в Україні та країнах ЄС. Розглянуто історичні витоки корупції, заходи боротьби з нею. Встановлено передумови та чинники, що сприяють корупції. Визначено елементи конституційно-правового механізму боротьби з корупцією в Україні. Розглянуто законодавчі гарантії та основні механізми виконання інститутами громадянського суспільства функцій суб'єктів запобігання корупції. Досліджено особливості дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних діянь, а також розглянуто корупцію як злочин за законодавством України. Розкрито деякі особливості міжнародного досвіду боротьби з корупцією.