Розглянуто та проаналізовано сучасні медико-юридичні, клінічні та біоетичні аспекти поняття та практики еутаназії як штучного завершення життя людини, що страждає на важкі невиліковні хвороби. Відтворено історичні корені терміну, етимологію і сучасне трактування поняття "еутаназія", наведено її різновиди. З огляду на легітимізацію практики еутаназії у деяких країнах, особливу увагу автора приділено правовій кваліфікація еутаназії у сучасному світі та в Україні. Наведено та проаналізовано основні міжнародні та національні правові акти, спрямовані проти еутаназії. Наголошено, що паліативна і хоспісна допомога невиліковно хворим пацієнтам у термінальній період життя є сучасною цивілізованою альтернативою еутаназії. Розглянуто соціальні та юридичні аспекти еутаназії у контексті загального та медичного права у світі та в Україні.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що система соціального захисту є однією з важливих у контексті державного управління, адже вона охоплює фактично все населення будь-якої країни. Разом із тим, враховуючи те, що наразі світ стає все більш і більш глобалізованим, процеси глобалізації викликають кардинальні зміни у світовій економіці, у політичному, економічному, соціальному, культурному складниках життя сучасного суспільства. Відбувається процес формування єдиного економічного простору у світовому масштабі. Через це ті чи інші сфери суспільного буття стають важливими не лише окремо для тієї чи іншої держави, але й глобально, на міжнародному рівні. Це стосується і сфери соціального захисту населення. Зважаючи на те, що наявні певні наукові напрацювання в досліджуваній проблематиці, все ж можна констатувати про досить побіжний аналіз співвідношення та специфіки глобального і локального в соціальному захисті як пріоритету системи публічного управління. Мета роботи - висвітлення особливості глобального і локального в розумінні соціального захисту як пріоритету системи публічного управління та їх визначення у працях українських та зарубіжних дослідників. У результаті здійсненого грунтовного аналізу, розкривши забезпечення соціального захисту як один із ключових пріоритетів системи публічного управління, було доведено, що в сучасному світі соціальний захист в основі своїй має два ключових аспекти: глобальний і локальний. Глобальність даного пріоритету полягає в тому, що через функціонування різного роду міжнародних гуманітарних і політичних організацій мають місце такі явища, як наднаціональний перерозподіл доходів і наднаціональне правове регулювання соціальним захистом. Встановлено, що локальність пріоритету публічного управління у сфері соціального захисту зумовлюється тим, що в результаті ефективної її побудови і функціонування знижуються, а інколи - зникають різного роду соціальні проблеми, які можуть стати основою для дестабілізації, конфліктогенності в певній державі.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що система соціального захисту є однією з важливих у контексті державного управління, адже вона охоплює фактично все населення будь-якої країни. Разом із тим, враховуючи те, що наразі світ стає все більш і більш глобалізованим, процеси глобалізації викликають кардинальні зміни у світовій економіці, у політичному, економічному, соціальному, культурному складниках життя сучасного суспільства. Відбувається процес формування єдиного економічного простору у світовому масштабі. Через це ті чи інші сфери суспільного буття стають важливими не лише окремо для тієї чи іншої держави, але й глобально, на міжнародному рівні. Це стосується і сфери соціального захисту населення. Зважаючи на те, що наявні певні наукові напрацювання в досліджуваній проблематиці, все ж можна констатувати про досить побіжний аналіз співвідношення та специфіки глобального і локального в соціальному захисті як пріоритету системи публічного управління. Мета роботи - висвітлення особливості глобального і локального в розумінні соціального захисту як пріоритету системи публічного управління та їх визначення у працях українських та зарубіжних дослідників. У результаті здійсненого грунтовного аналізу, розкривши забезпечення соціального захисту як один із ключових пріоритетів системи публічного управління, було доведено, що в сучасному світі соціальний захист в основі своїй має два ключових аспекти: глобальний і локальний. Глобальність даного пріоритету полягає в тому, що через функціонування різного роду міжнародних гуманітарних і політичних організацій мають місце такі явища, як наднаціональний перерозподіл доходів і наднаціональне правове регулювання соціальним захистом. Встановлено, що локальність пріоритету публічного управління у сфері соціального захисту зумовлюється тим, що в результаті ефективної її побудови і функціонування знижуються, а інколи - зникають різного роду соціальні проблеми, які можуть стати основою для дестабілізації, конфліктогенності в певній державі.

Мета дослідження - осмислення та означення змістовних відмінностей понять та явищ правового нормотворення і правової нормотворчості. Методика дослідження представлена сукупністю філософських та загальнонаукових методів. Визначальними серед яких є порівняльний та герменевтичний, а також соціокультурний та аксіологічний підходи. Результати. Показано, що понятійно-термінологічна точність правових розвідок є однією із підвалин проведення якісних досліджень. Доводиться, що строгість та чіткість у застосуванні понятійного апарату у правових дослідженнях сприяє більш повному розкриттю специфіки правових феноменів, а також є показником рівня філософської і загальної культури дослідника. Таким чином, проведене дослідження буде сприяти удосконаленню понятійно-термінологічного апарату теорії права та філософії права. Наукова новизна. В роботі доводиться, що поняття "правове нормотворення" та "правова нормотворчість" не є тотожними, а позначають різні, за своєю сутті, процеси формування правових норм. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших філософсько- та теоретико-правових наукових розвідках, підготовці спецкурсів.

Проведено аналіз і порівняльну характеристику правового регулювання захисту персональних даних (ЗПД) у вигляді європейського та американського актів - General Data Protection Regulation (Regulation (EU) 2016/679) (GDPR) і California Consumer Privacy Act (CCPA). Проналізовано: збирання, обробку та продаж персональних даних за відповідними нормативно-правовими актами; сфера діяльності правових актів розрізняється за 3-ма традиційними критеріями: колом осіб, предметом регулювання та територією застосування. Порушено питання ЗПД юридичними засобами під час їх збирання, обробки та продажі в інформаційних системах. Досліджено тенденції розвитку інституту ЗПД у контексті США та Європи, а також сутність поняття та загальні засади розвитку персональних даних. Вивчено розвиток законодавства ЄС у сфері ЗПД та основи його практичної реалізації. Надано пропозиції з імплементації законодавства України та ЄС. Здійснено грунтовний аналіз американських та європейських законодавчих основ і принципів ЗПД, які становлять основу сучасної практики в цій сфері. Поставлено питання особливості підстав, за якими можна здійснювати законну обробку персональних даних суб'єкта відповідно до GDPR та CCPA. Здійснено порівняння поняття суб'єкта даних, GDPR і CCPA GDPR встановлює 6 таких підстав. Ключову позицію посідає згода суб'єкта даних на їх обробку. Увагу приділено вивченню питання "чутливих даних" у GDPR. Під таким поняттям даних розуміється інформація, яка розкриває расову, етнічну або релігійну приналежність; релігійні чи філософські вірування; політичні погляди та переконання; опрацювання біометричних і генетичних даних для єдиної ідентифікації фізичної особи, а також про її здоров'я, статеве життя чи сексуальну орієнтацію. На противагу цьому CCPA не встановлює жодних обмежень чи режимів збору та обробки відповідних категорій персональних даних.

Концептуалізовано поняття регіональної ідентичності та розкрито характер взаємин і векторів розвитку регіональної ідентичності та національної держави в країнах Європи. Розглянуто структуру, функції та місце регіональної ідентичності в сучасному політичному процесі та з'ясовано змістовне поле регіональної vs національної ідентичності. Обґрунтовано роль політики пам'яті та символічної політики як інструментальних практик конструювання регіональної ідентичності. Дано оцінку значенню регіональної ідентичності в політичних процесах сучасної Європи. З'ясовано рівень загрози безпеці сучасного європейського простору за наявності конфліктів ідентичностей. Обґрунтовано основні технології попередження та врегулювання конфліктів ідентичностей, які є викликом сучасним країнам Європи. Встановлено особливості феномену регіонального націоналізму на прикладі Іспанії крізь призму трьох регіонів (Галісія, Каталонія та Країна Басків), що викликають регіональний дисбаланс та ведуть до дестабілізації соціально-політичного життя в країні. Досліджено особливості формування регіональних ідентичностей у Великій Британії на основі аналізу ефективності асиметричної моделі деволюції. Визначено регіональні диспропорції в Італії та охарактеризовано специфіку конфліктних взаємин регіонів, їх причини, характер та шляхи врегулювання.