Висвітлено сучасні методологічні підходи щодо вивчення прав жінок та способів їх реалізації за різних політико-правових доктрин. Здійснено поглиблений аналіз стану дослідження даної наукової проблеми у вітчизняній історіографії. Охарактеризовано положення української радянської Конституції 1919 р., 1929 р., 1937 р. та 1978 р. як базові норми розвитку основних прав і свобод жінок. Проаналізовано законодавчі акти 1917 - 1991 рр. щодо нормування політичних, шлюбно-сімейних, трудових та освітніх прав жінок. Розглянуто процес формування міжнародного співробітництва та охарактеризовано міжнародно-правові зобов'язання України як члена ООН у сфері захисту прав жінок, набутих державою у 1945 - 1991 рр. Оцінено ефективність здійснюваної в УРСР державної політики щодо законодавчого забезпечення прав жінок.

Зроблено спробу визначити основні ідеологічні та правові механізми формування гендерного паритету в СРСР. Вказано на шляхи соціалізації жінок через правову систему, а саме формування законодавчої бази, що дозволила жінкам стати повноправними членами суспільства, мати доступ до участі в управлінні тощо. Досліджено особливості ідеологічного впливу на процес емансипації та гендерного паритету в суспільстві. Показано зміни в поведінці представниць різних соціальних груп.