Пропонується концепція значимості соціально-правової держави Німеччини у стабілізації суспільства перехідного типу. Робиться висновок про те, що стабільність політичної системи Німеччини, стійкість сприйняття нею нових реальностей обумовлюється насамперед демократичним соціально-правовим характером держави, значимість ролі якої визначається історичною традиційністю сильної державної влади і специфічністю повоєнного періоду, зокрема, впливом зовнішньополітичного та економічного чинників. Соціальна державність стала головною умовою прогресу німецького суспільства повоєнного періоду, а також основою модернізаційних процесів кінця ХХ ст.

Наведено доповіді правників, об'єднані навколо проблематики ролі та значення інституту прямої демократії у сучасних державах: Німеччині, Україні, Казахстані, Узбекистані, Швейцарії, Угорщині, Польщі тощо. Проаналізовано окремі аспекти функціонування названого інституту, зокрема питання організації та проведення референдумів, здійснення громадського контролю та народних ініціатив.