Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)112.011-95 + Х916.8(4Укр)

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Міжнародноправове співробітництво держав з правових питань

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проведено комплексне дослідження адміністративно-правових заходів забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються у діяльності міліції. Розроблено положення та рекомендації, спрямовані на удосконалення чинного законодавства України та поліпшення організації системи управління у зазначеній сфері за умов реформування українського суспільства. Розкрито зміст екологічної безпеки та ефективності її забезпечення. З'ясовано, що екологічна безпека є одним зі змістових елементів екологічної функції держави та як соціально-правове явище знаходиться у співвідношенні з громадським порядком, правопорядком, законністю, суспільною та державною безпекою, особистою безпекою громадян та благоустроєм. Встановлено, що правова концепція екологічної безпеки містить систему нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють дані відносини. Удосконалено систему засобів адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються у діяльності міліції. Виявлено фактори, що сприяють підвищенню ефективності діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення екологічної безпеки та запропоновано шляхи її поліпшення. Обгрунтовано доцільність прийняття Закону України "Про екологічну безпеку в Україні", внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та внесення до чинного законодавства, що регулює відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки, положень щодо встановлення відповідальності за екологічні правопорушення.

Проаналізовано методологічні, теоретико-правові та прикладні проблеми забезпечення правових гарантій прав і свобод людини та громадянина у сфері діяльності міліції. Визначено основні критерії класифікації правових гарантій прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано правові засади діяльності міліції, що забезпечують відповідні гарантії. Досліджено міжнародно-правові документи про встановлення основних правових гарантій існування людини, забезпечення її прав і свобод. Обгрунтовано необхідність систематизації вітчизняного законодавства в галузі прав людини відповідно до міжнародних стандартів.

Розглянуто та проаналізовано існуючі світоглядні уявлення, точки зору, наукове ставлення й адміністративне законодавство у сфері запобігання та протидії корупції. Вдосконалено категорію запобігання та протидії корупції як об'єкта адміністративно-правового регулювання в контексті дій фізичних осіб, адміністративної діяльності міліції України щодо недопущення, відвернення корупційних діянь або скеровування зусиль проти будь-яких розпочатих корупційних проявів засобами адміністративного права. Сформульовано поняття механізму адміністративно-правового запобігання та протидії корупції як системи адміністративно-правових засобів, які спрямовані на врегулювання суспільних відносин у процесі запобігання та протидії корупції, що є процесом, який містить визначені стадії реалізації та елементи. Розроблено принципи та заходи адміністративного права у сфері запобігання та протидії корупції. Узагальнено міжнародний досвід в аналізованій сфері. Викладено теоретичні висновки, обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо зваженого й ефективного запобігання та протидії корупції міліцією в Україні.

Досліджено державний контроль за діяльністю міліції. Розглянуто історію розвитку та порядок здійснення державного контролю за діяльністю міліції, його стан на сучасному етапі розвитку України. Виділено та проаналізовано також принципи державного контролю за діяльністю міліції. Увагу в роботі присвячено суб'єктам здійснення державного контролю за діяльністю міліції. Визначено види державного контролю за діяльністю міліції. Сформульовано пропозиції для внесення змін і доповнень до законодавства України, що регулює державний контроль за діяльністю міліції.

Розглянуто проблеми забезпечення права власності в діяльності підрозділів ОВС України. Розкрито основні завдання й обов'язки міліції, що прямо чи опосередковано стосуються забезпечення (дотримання) права власності. Подано інформацію про структуру, правові засади діяльності й особливості фінансування міліції. Увагу приділено проблемам протиправного заволодіння співробітниками міліції власністю громадян, зокрема, порушенням права власності в результаті здійснення кримінальних і адміністративних процедур, протиправним стягненням платежів під час здійснення адміністративних і дозвільних процедур, фальсифікації матеріалів адміністративних проваджень. Запропоновано шляхи усунення причин і умов, що сприяють порушенням права власності в діяльності ОВС України.

Проведено аналіз існуючих у юридичній літературі понять правозастосовної помилки та встановлено наявність трьох основних підходів до розуміння поняття такого роду помилок у професійній діяльності міліції. Встановлено критерії класифікації правозастосовних помилок і проаналізовано їх основні види. Розглянуто особливості виникнення, виявлення й усунення помилок у застосуванні норм права працівниками міліції. З'ясовано й охарактеризовано основні напрями мінімізації випадків допущення правозастосовних помилок у діяльності працівників міліції.

Визначено особливості участі МВС України у речово-правових і зобов'язально-правових відносинах, які, зокрема, пов'язуються з можливістю закріплення майна за окремими юридичними особами системи МВС України як на праві оперативного управління, так і на праві повного господарського відання. Проведено аналіз порядку укладення та виконання договорів за участю МВС України, а також особливостей його цивільно-правової відповідальності, що пов'язано з його подвійним правовим статусом (правовою природою зобов'язань). На підставі аналізу норм чинного законодавства і наукових праць розроблено пропозиції щодо внесення змін до ч. 2 п. 30 ст. 10 Закону України "Про міліцію" та п. 20 розд. 4 Положення про МВС України, спрямовані на підвищення ефективності правового регулювання питань участі МВС України у зобов'язаннях, передбачених гл. 80 ЦК України, що має назву "Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи".

На підставі аналізу законодавства щодо відповідальності за корупційні діяння розглянуто основні засади адміністративної відповідальності за їх здійснення як засіб адміністративної діяльності міліції щодо запобігання і протидії корупції.

На основі аналізу чинних нормативно-правових актів і практики їх реалізації, теоретичних здобутків учених різних галузей права визначено сутність, значення та зміст принципу гуманізму, виявлено специфіку його прояву та проблеми реалізації в адміністративній діяльності міліції України. Проведено системно-структурний аналіз адміністративної діяльності міліції України, розкрито її зміст і роль у забезпеченні безпеки громадян, захисті їх прав і свобод за сучасних умов. Уточнено поняття "форми адміністративної діяльності міліції" та здійснено їх класифікацію. Досліджено систему методів адміністративної діяльності, що використовуються міліцією України. Розкрито правову природу принципів, проаналізовано стан їх нормативно-правового закріплення. Визначено місце та роль принципу гуманізму в системі принципів адміністративної діяльності міліції України. Розкрито структуру та зміст механізму реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду втілення міжнародних стандартів і принципів-цінностей в діяльність правоохоронних органів. Висвітлено реалізацію принципу гуманізму в діяльності поліції країн ЄС. Окреслено шляхи підвищення ефективності реалізації принципу гуманізму в адміністративній діяльності міліції України. Надано пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення національного законодавства та практики його застосування у зазначеній сфері.

Розглянуто конституційний принцип презумпції невинуватості та його реалізацію в діяльності міліції України й поліцейських підрозділів зарубіжних країн. Розкрито поняття, ознаки, зміст, гарантії конституційного принципу, аспекти його нормативного регулювання та реалізації міліцією України, її функції, форми та методи діяльності. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та практики забезпечення ефективної реалізації конституційного принципу презумпції невинуватості.

Надано психолого-правову характеристику професійної поведінки в ситуаціях ризику загалом та розкрито юридико-психологічні особливості професійного ризику працівників міліції зокрема. Проведено порівняльний кримінально-правовий аналіз законодавств країн світу стосовно таких діянь, висвітлено особливості сприйняття інституту ризику громадянами в сучасній Україні. Запропоновано визначення поняття ризику як комплексного поведінкового феномену, реалізація якого потребує залучення ресурсів усіх структурних елементів особистості: пізнавального (оцінка ситуації, прогнозування наслідків, прийняття рішення), емоційно-вольового (переживання стресу чи фрустрації, мобілізація на подолання труднощів) та мотиваційного (значущість досягнення визначеної мети). Обгрунтовано специфічність ризику в діяльності працівників міліції та виокремлено чинники ризиконебезпечності професійної діяльності працівника міліції. Запропоновано процедуру визначення коефіцієнта девіантності осіб, які створюють ризиконебезпечні ситуації, та надано її основні ознаки. Аргументовано наявність поведінкової асиметрії в екстремальній взаємодії правоохоронців з особами, які вчинюють протиправні дії. Визначено завдання, особливості та специфічність, методи та складові психологічної підготовки працівників міліції до дій у ситуації ризику.

Досліджено діяльність міліції за умов, що ускладнюють оперативну обстановку. Визначено поняття "оперативної обстановки" та охарактеризовано її види. Вивчено класифікацію обставин, що ускладнюють оперативну обстановку. Розглянуто особливості правового регулювання діяльності міліції за зазначених умов. Розкрито сутність та впорядковано систему основних завдань, функцій і принципів діяльності міліції за умов, що ускладнюють оперативну обстановку. Розглянуто організаційну структуру системи управління міліцією за таких умов, здійснено загальну характеристику її елементів. З'ясовано основні форми та методи діяльності міліції за умов, що ускладнюють оперативну обстановку. Акцентовано увагу на заходах переконання та адміністративного примусу, які застосовуються особовим складом за цих умов. Визначено та сформульовано основні напрями вдосконалення діяльності міліції за умов, що ускладнюють оперативну обстановку.

Увагу приділено теоретичним і практичним питанням забезпечення екологічної безпеки в Україні за допомогою адміністративної діяльності міліції (АДМ). Досліджено особливості такої діяльності щодо забезпечення екологічної безпеки в Україні, її нормативно-правове забезпечення, основні напрямки, організаційні засади АДМ щодо забезпечення екологічної безпеки, поняття і зміст даної діяльності, система її взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю. Проаналізовано матеріально-технічну та фінансову складову АДМ щодо забезпечення екологічної безпеки, а також досвід зарубіжних країн щодо забезпечення екологічної безпеки поліцією та жандармерією. Визначено нормативні й організаційні аспекти удосконалення АДМ щодо забезпечення екологічної безпеки, основні напрямки розвитку організаційно-правових засад цієї діяльності, заходів профілактики, попередження і припинення правопорушень у сфері екології. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства, що регулює АДМ щодо забезпечення екологічної безпеки.

Досліджено сучасні правові проблеми взаємодії міліції та Національної гвардії України у сфері охорони громадського порядку. З'ясовано сутність такої взаємодії, проаналізовано поняття громадського порядку як об'єкта впливу міліції та Національної гвардії України, висвітлено правову основу цього процесу. Досліджено сучасний стан взаємодії міліції та Національної гвардії України, а також роль та місце комплексного використання сил і засобів у цій взаємодії. Надано класифікацію форм і методів взаємодії міліції та Національної гвардії України у сфері охорони громадського порядку, здійснено їх характеристику, визначено особливості такої взаємодії в умовах ускладнення оперативної обстановки.

Досліджено основні напрями адміністративно-правового регулювання поліцейської діяльності в Україні. Визначено організаційні засади поліцейської діяльності. Надано оцінку взаємодії органів публічного адміністрування у сфері забезпечення публічної безпеки. Сформульовано нові підходи щодо громадського та державного контролю за діяльністю правоохоронних органів. Вироблено основні критерії впровадження позитивного досвіду поліцейської діяльності за кордоном в аналогічну діяльність в Україні.

Висвітлено діяльність з протидії оперативними підрозділами захисту економіки Національної поліції України розкраданню лісосировини. Охарактеризовано сучасний стан лісової галузі. Розглянуто стан правового регулювання відносин лісокористування та правових заходів з охорони лісу в Україні. Проаналізовано організацію оперативного обслуговування об'єктів лісової галузі. Узагальнено профілактичні заходи щодо розкрадань лісодеревини. Встановлено причини, умови та обставини, що спричиняють розкрадання лісу. Досліджено організацію та тактику викриття розкрадань лісоматеріалів. З'ясовано порядок оперативного документування розкрадання лісодеревени на об'єктах лісового господарства.

Встановлено концептуально-методологічні засади надання послуг Національною поліцією України. Запропоновано методологічне підгрунтя наукового пізнання надання послуг поліцією. Установлено комплекс принципів, методів і концепцій, що надають змогу всебічно, об'єктивно дослідити послуги, які надаються населенню, та правові засади надання послуг поліцією. Систематизовано методологічний інструментарій, що надає змогу вивчити перспективи формування поліції як сервісного органу держави.

Досліджено проблеми організації діяльності органів Національної поліції України у боротьбі з рейдерством, зосереджується увага на основних підрозділах органів Національної поліції, їх функціях та повноваженнях у сфері незаконного захоплення майна, визначається система взаємовідносин цих підрозділів, а також забезпечення належного використання потенціалу підрозділів поліції під час проведення відповідних заходів у вказаній сфері.

Комплексно досліджено сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення державної інформаційної політики органами Національної поліції України. Проаналізовано методологічні засади забезпечення державної інформаційної політики органами Національної поліції України. Досліджено особливості адміністративно-правового статусу органів поліції як суб'єктів забезпечення державної інформаційної політики. Увагу приділено аналізу організаційно-правових засад забезпечення державної інформаційної політики органами Національної поліції України. Сформульовано пропозиції щодо оптимізації адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки в органах Національної поліції України. Визначено особливості взаємодії органів поліції з іншими суб'єктами забезпечення інформаційної політики та розроблено практичні рекомендації щодо її оптимізації.