Обгрунтовано концепцію тлумачення актів цивільного законодавства, яка має використовуватися у разі правозастосування, а також під час опрацювання доповнень до Цивільного кодексу України, якими повинна унормовуватися діяльність щодо тлумачення актів цивільного законодавства. В контексті тлумачення актів цивільного законодавства запропоновано враховувати певну обставину, а саме: правові приписи встановлюються у таких актах прямо і непрямо. Обгрунтовано шляхи подолання колізій між правовими нормами, що встановлюються прямо, зумовлені змістом актів законодавства прямо та непрямо.