Розглянуто нормативно-правове супроводження питань зберігання та використання земельних ресурсів.

Рассмотрено нормативно-правовое сопровождение вопросов сбережения и использования земельных ресурсов.

Normative-legal support of questions of the savings and use of ground resources is considered.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)119

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено проблеми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації. На підставі узагальнення практичного досвіду, а також критичного аналізу наукових досягнень і законодавчих актів розглянуто питання створення нормативної системи запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них. З урахуванням положень Законів України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про аварійно-рятувальні служби" розкрито суть поняття надзвичайної екологічної ситуації (НЕС). Проаналізовано особливості міжнародно-правового регулювання захисту населення та територій від НЕС.

Освещены проблемы по предупреждению чрезвычайных ситуаций и их ликвидации. С учетом обобщения практического опыта, а также критического анализа научных достижений и законодательных актов рассмотрены вопросы о создании нормативной системы предупреждения чрезвычайных ситуаций и реагирования на них. С учетом положений Законов Украины "О зоне чрезвычайной экологической ситуации", "Об охране окружающей природной среды", "Об аварийно-спасательных службах" раскрыто содержание понятия чрезвычайной экологической ситуации (ЧЭС). Проанализированы особенности международно-правового регулирования защиты населения и территорий от ЧЭС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)119 + У9(4УКР)320-51-28

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Видання зберігається у :

Комплексно досліджено матеріальні та процесуальні аспекти адміністративної відповідальності за адміністративні проступки в галузі земельного законодавства. Розкрито суть поняття й особливості цих проступків. Визначено недоліки правового регулювання адміністративної відповідальності за їх вчинення. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративних проступків у галузі земельного законодавства. Проаналізовано процесуальні норми, що встановлюють порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення. Наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення адміністративних матеріальних і процесуальних норм законодавства України з питань притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних проступків у галузі земельного законодавства.

Комплексно досліджено теоретичні та правові засади регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин. Наведено характеристику земельних відносин, етапи їх становлення через закріплення в нормативно-правових актах і реформу органів управління. Встановлено адміністративні проступки, що вчиняються у сфері земельних відносин, як підстави адміністративної відповідальності, визначено їх головні ознаки та склад. Запропоновано відповідні зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Земельного кодексу України.

Науково обгрунтовано поняття деградації земель сільськогосподарського призначення, тобто втрати придатності цих земель для використання їх за цільовим призначенням внаслідок дії стихійних природних явищ і в результаті антропогенної діяльності людини. Досліджено особливості правових форм щодо запобігання деградації земель, запропоновано їх перелік і класифікацію. Визначено, що такими правовими формами є сукупність правових заходів, що регулюють суспільні відносини, які виникають внаслідок здійснення заходів щодо запобігання деградаційним процесам під час використання земельних ділянок, які встановлюються відповідними державними органами. Розвинуто положення, що правові заходи запобігання деградації сільськогосподарських земель визначають галузеву структуру інституту раціонального використання та охорони цих земель. Розроблено конкретні положення регіональної програми використання та охорони земель щодо проведення даних заходів. Доведено необхідність безпосереднього закріплення обов'язку власників і користувачів стосовно великих земельних ділянок для розробки на плановій підставі заходів щодо запобігання деградації земель.

Проаналізовано сучасний стан правового регулювання відносин у сфері запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та ліквідації їх наслідків. Розглянуто екологічні зони за ступенем безпеки території, з урахуванням техногенних і природних факторів, що призвело до змін у довкіллі, небезпечних для людини, рослинного та тваринного світу. Обгрунтовано доцільність прийняття нового Закону України "Про правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації", який має усунути дублювання, неузгодженість у регулюванні суспільних відносин. Удосконалено організаційну систему регулювання та управління в галузі попередження та ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій. Розроблено заходи щодо посилення ефективності економіко-правового забезпечення екологічної безпеки територій та населення у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій. Наведено положення спеціального закону про екологічне страхування, який дає можливість ефективніше вирішувати питання відшкодування шкоди потерпілим від надзвичайних ситуацій із небезпечними для життя, здоров'я людини та стану довкілля екологічними наслідками.

Досліджено правову природу, понятійний апарат охорони земель України від забруднення та псування. За результатами проведеного дослідження визначено основні ознаки поняття правової охорони земель від забруднення та псування. Проведено історико-правовий аналіз етапів формування відповідного законодавства України. Проаналізовано сучасний стан чинного законодавства України у сфері охорони якісного стану земель. Наведено пропозиції щодо його подальшого вдосконалення. Досліджено зміст категорій "забруднення" та "псування" земель. Визначено співвідношення зазначених категорій. Проаналізовано розуміння правових форм охорони земель в Україні від забруднення та псування. Розкрито теоретичне трактування відповідальності у даній сфері. Запропоновано визначення юридичної відповідальності щодо порушення якісного стану земель.

Досліджено розмежування понять службової та посадової особи та визначення останньої як спеціального суб'єкта адміністративної відповідальності у галузі земельних ресурсів. Визначено потребу запровадження чіткого механізму здійснення посадовими особами своїх владних повноважень у галузі земельних ресурсів з метою уникнення сприятливих умов для хабарництва, зловживання владою або службовим становищем. Обгрунтовано роль і значення контролю, що здійснено через адміністративну юстицію та встановлення персональної відповідальності посадової особи керівника державного підприємства, установи, організації за неприйняте рішення. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду правового регулювання земельних відносин і визначено чинники, які ускладнюють ситуацію правового регулювання у галузі земельних ресурсів в Україні. Обгрунтовано та запропоновано деякі шляхи вдосконалення чинного законодавства з питань адміністративної відповідальності за службові провопорушення у галузі земельних ресурсів.

Досліджено сутність та особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності як складової адміністративної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель. Розкрито роль останнього як носія державно-владних функцій та повноважень. Охарактеризовано підстави, зміст і процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель. Сформульовано та запропоновано напрями вдосконалення її правового регулювання та практичного здійснення, конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до ЗК України та кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты экономической преступности. Проведен криминалистический анализ характерных типов экономических преступлений на территории Украины, в частности Донецкой области. Уделено внимание денежной оценке земли, учету земельных участков, администрированию арендной платы за земельные участки государственной и коммунальной собственности, преступным схемам отчуждения земли сельхозназначения. Предложены направления защиты информации и обеспечения коммерческой тайны в данной сфере. Описан механизм банкротства предприятий, а также средства, формы и механизмы их оздоровления. Изложены методики документального контроля, выявления и предупреждения преступлений в сфере хозяйственной деятельности. Приведены фактические схемы осуществления экономических преступлений на уровне региональных предприятий и в масштабе всей страны.

Проаналізовано особливості провадження по земельним спорам за участю суб'єктів публічної адміністрації в порядку адміністративного судочинства. Визначено юрисдикційні повноваження судів щодо розгляду адміністративних спорів, пов'язаних з землею. Розроблено класифікацію земельних спорів як предмету розгляду справ у порядку адміністративного судочинства. Розглянуто розвиток законодавства з питань вирішення земельних спорів. Досліджено стадії розгляду земельних спорів за участю суб'єктів публічної адміністрації в порядку адміністративного судочинства, особливості участі суб'єктів владних повноважень у справах адміністративної юрисдикції у ході вирішення земельних спорів, особливості доказу в справах з земельних спорів за участю суб'єктів публічної адміністрації в адміністративному судочинстві. Розглянуто особливості виконання судових рішень у справах з земельних спорів за участю суб'єктів публічної адміністрації в адміністративному судочинстві та порядок розгляду земельних спорів за участю суб'єктів публічної адміністрації за законодавством зарубіжних країн. Сформульовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регулює порядок розгляду та вирішення спорів, які виникають у сфері земельних правовідносин за участю суб'єктів публічної адміністрації в Україні.

Розкрито проблеми, пов'язані з визначенням і реалізацією комплексу правових норм щодо охорони земель в Україні. Наведено загальну характеристику інституту правової охорони земель, вивчено питання управлінської діяльності в охоронній галузі. Визначено систему охорони земель, її функції, суб'єкти, об'єкти, підстави й умови забезпечення, а також міжнародно-правові вимоги щодо неї. Проаналізовано зміст і види загроз земельним ресурсам України.

Раскрыты проблемы, связанные с определением и реализацией комплекса правовых норм по охране земель в Украине. Дана общая характеристика института правовой охраны земель, изучены вопросы управленческой деятельности в данной сфере. Определены система охраны земель, ее функции, субъекты, объекты, основания и условия обеспечения, а также международно-правовые требования к ней. Проанализированы содержание и виды угроз земельным ресурсам Украины.

Розкрито проблеми забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні. Проаналізовано правову природу, юридичні ознаки, функції та різновиди даних вимог, розглянуто питання правового регулювання їх забезпечення, а також юридичну відповідальність за правопорушення в даній сфері. Визначено особливості вимог екологічної безпеки, що повинні бути забезпечені в процесі приватизації земель в країні, як правової категорії, та наведено її юридичну дефініцію. Вивчено інституційно-функціональне та нормативно-правове забезпечення відповідних вимог на рівні національного законодавства. Запропоновано зміни та доповнення до чинного законодавства щодо запровадження дієвого механізму забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель.

Висвітлено правові аспекти охорони та використання особливо цінних земель (ОЦЗ). Виявлено правові ознаки та запропоновано правове визначення ОЦЗ, розкрито критерії віднесення земель до особливо цінних. Узагальнено спільні риси правового регулювання окремих складових ОЦЗ, уточнено склад ОЦЗ. Досліджено правові форми охорони даних земель. Визначено правові аспекти збереження та відтворення родючості ОЦЗ сільськогосподарського призначення. Висвітлено особливості здійснення державного контролю за цими землями. Наведено пропозиції з удосконалення чинного законодавства щодо порядку формування складу ОЦЗ, уточнення переліку змісту та цілей вилучення (викупу) ОЦЗ.

Вивчено проблеми правового регулювання моніторингу грунтів в Україні. Наведено авторську дефініцію поняття "моніторинг грунтів". Розглянуто правові норми, що регламентують суспільні відносини у сфері його проведення як складник інституту екологічного моніторингу земель. Проведено історико-правовий аналіз розвитку законодавства в царині проведення моніторингу грунтів, вивчено його організаційно-правове забезпечення як елемента екологічного моніторингу. Досліджено земельне й екологічне законодавство, що стосується розвитку правовідносин, які виникають під час проведення моніторингу грунтів.

Описано юридичну природу правової охорони земель (ОЗ) від забруднення в Україні. Проведено історико-правовий аналіз формування вітчизняного законодавства (ВЗ) щодо ОЗ від забруднення. Розглянуто питання законодавчого забезпечення та основні правові форми ОЗ від забруднення за ВЗ. Визначено особливості та види юридичної відповідальності за порушення вимог щодо ОЗ від забруднення.

Описана юридическая природа правовой охраны земель (ОЗ) от загрязнения в Украине. Проведен историко-правовой анализ формирования отечественного законодательства по ОЗ от загрязнения. Рассмотрены вопросы законодательного обеспечения и основные правовые формы ОЗ от загрязнения по законодательству Украины. Определены особенности и виды юридической ответственности за нарушения требований по ОЗ от загрязнения.

Розглянуто проблеми протидії правопорушенням, що учиняються у сфері земельних відносин. В цьому разі найбільш ефективним способом протидії земельним правопорушенням є ліквідація умов.

Досліджено правові проблеми охорони земель від забруднення або псування засобами кримінально-правового впливу. Розглянуто існуючі засоби кримінально-правової охорони земель від забруднення або псування. Встановлено, що найбільш дійовим виступає кримінальна відповідальність за злочин, передбачений статтею 239 Кримінального кодексу України. Детально проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочинного забруднення або псування земель. Особливу увагу приділено характеристиці землі як предмету злочину. Розглянуто кваліфікуючі ознаки злочину та напрями вдосконалення законодавчої бази.