Викладено основні поняття та визначення з проблем трудового права України. Увагу приділено питанням трудового процесу, індивідуального та колективного трудового права. Розкрито сутність таких понять, як адаптація професійна, арбітраж трудовий, винагородження праці внутрішнє, випадок страховий, заробітна плата номінальна, страйк попереджувальний. Подано інформацію про види загальноправових гарантій трудових прав, відмінності дисциплінарної та матеріальної відповідальності, класифікацію джерел трудового права.

Висвітлено сучасний стан науки трудового права, її проблеми та здобутки на шляху становлення в системі правових знань і перспективи її розвитку. Показано, що трудове право сьогодні зазнає істотного оновлення свого змісту під впливом євроінтеграційних прагнень України, цивілізаційних викликів щодо розбудови правової держави, формування правової системи суспільства на засадах поваги до прав людини та принципу верховенства права. Визначено, що предметом трудового права є не будь-яка праця, а лише суспільна форма праці, трудове право наділяє учасників суспільної праці суб’єктивними правами та юридичними обов’язками, дотримання яких забезпечується примусовими заходами. Особливу увагу приділено питанням формування національної правової системи та сучасної системи законодавства, його реформування й підвищення ефективності, правового захисту державного суверенітету, розвитку демократичних основ функціонування державних інститутів. Запропоновано загальнотеоретичні терміни, що становлять основу понятійного апарату юридичної науки. Зазначено, що понятійний апарат трудового права покликан слугувати формуванню правового світогляду та наукових засад професійної культури як тих, хто вивчає юриспруденцію в університетах, так і фахівців у різних галузях права, які займаються нормотворенням та застосуванням правових норм.

Запропоновано при викладанні профільних дисциплін здобувачам вищої освіти юридичних спеціальностей, що в свою чергу полегшить засвоєння основних правових понять майбутніми фахівцями. Вміщено найважливіші терміни, які широко використовуються в юридичній практиці. При розкритті понять використано нормативно-правові акти України, навчальні, навчально-методичні та наукові видання. Визнано, що в умовах соціально-економічних процесів, які відбуваються в державі значне місце посідає соціальна функція, яка в свою чергу полягає у гарантуванні державою соціальної безпеки громадян, створенні умов для повної реалізації прав на працю, достатній життєвий рівень, тому соціальний захист населення посідає провідне місце, оскільки він разом з показниками індексу людського розвитку є своєрідним індикатором соціального прогресу. Держава створює всі необхідні умови для реалізації громадянами права на працю, права на соціальне забезпечення та гарантує рівні можливості щодо їх реалізації. Порівнюючи трудове право та право соціального забезпечення з іншими галузями національного права доведено, що вони мають певні специфічні риси, це в свою чергу пов’язано з особливостями правовідносин, які вони регулюють. Термінологічний словник підготовлено з метою сприяння формування у здобувачів вищої освіти юридичних спеціальностей цілісного уявлення про сферу трудових відносин та відносин у сфері соціального забезпечення. До структури словника включено принципи трудового права та права соціального забезпечення, а також терміни, які використовуються у законодавстві та регулюють суспільні відносини.