Розглянуто проблему дисциплінарної відповідальності прокурорів на теоретичному та практичному рівнях. Запропоновано теоретичну модель дисциплінарного провадження з урахуванням діяльності дисциплінарних комісій, розкрито специфіку притягнення до відповідальності прокурорів. Зазначено, що дисципліна прокурорів регулюється не лише законами, а й підзаконними, відомчими актами та нормами моралі та звичаями.

Рассмотрена проблема дисциплинарной ответственности прокуроров на теоретическом и практическом уровнях. Предложена теоретическая модель дисциплинарного производства с учетом деятельности дисциплинарных комиссий, раскрыта специфика привлечения к ответственности прокуроров. Указано, что дисциплина прокуроров регулируется не только законами, а и подзаконными, ведомственными актами и нормами морали и нравов.

Досліджено суть і механізм реалізації дисциплінарної відповідальності прокурорів. Проаналізовано підстави даного виду юридичної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, розкрито зміст стадій дисциплінарного провадження. Значну увагу приділено особливостям відповідальності, гарантіям її обгрунтованого застосування та проблемам законодавчого регулювання. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке закріплює механізм реалізації дисциплінарної відповідальності прокурорів. Наголошено на необхідності створення колегіальних органів дисциплінарної юрисдикції в прокурорській системі - дисциплінарних комісій прокуратури.

Висвітлено результати дослідження організаційно-правових основ управління кадрами та проходження служби в органах прокуратури України. Розглянуто діяльність прокурорів і кадрового апарату з виховання працівників органів прокуратури з урахуванням вимог, передбачених у проекті нового Закону України "Про прокуратуру". Увагу приділено питанням кар'єри в органах прокуратури.

Розкрито систему основних понять зі сфери професійної комунікації та риторики. Подано інформацію про психологічні особливості спілкування (вербальної та невербальної комунікації, перцептивних процесів, бар'єрів у спілкуванні), конфліктології. Висвітлено поняття та складові загальної комунікативної компетентності взагалі та професійної прокурорської зокрема.

Досліджено організаційно-правові основи кадрової роботи в органах прокуратури України. Визначено теоретико-методологічні засади дослідження кадрової роботи в зазначених органах, зокрема місце кадрової роботи в функціональній структурі діяльності прокуратури, мету, завдання та принципи кадрової роботи в органах прокуратури, а також систему правового регулювання. Проаналізовано формування кадрового потенціалу органів прокуратури, а також шляхи оптимізації кадрових процесів під час проходження служби в органах прокуратури України. Увагу приділено процедурі оцінювання ефективності кадрової роботи в зазначених органах.

Досліджено проблеми правового регулювання заохочень працівників органів прокуратури в Україні. Сформульовано поняття та ознаки, а також окреслено історико-правовий генезис правового регулювання заохочень працівників органів прокуратури. Проаналізовано принципи та гарантії заохочень працівників органів прокуратури в Україні. Охарактеризовано підстави застосування заохочень за трудові досягнення працівників органів прокуратури та визначено основні види заохочень таких працівників. Висвітлено напрями вдосконалення та розроблено пропозиції щодо шляхів запозичення зарубіжного досвіду правового регулювання заохочень працівників органів прокуратури в Україні.

Надано список основних наукових праць, виданих з 1949 до 2015 рр., з актуальних питань кадрового забезпечення органів прокуратури: правових та організаційних засад роботи з кадрами, професійної підготовки, підбору та розстановки кадрів, організації професійного навчання прокурорів, дисциплінарної відповідальності праціників прокуратури, виховної роботи з прокурорами тощо. Джерела об'єднано за тематичним, алфавітним та хронологічним принципами.

Комплексно досліджено організаційно-правові аспекти підвищення кваліфікації (ПК) прокурорів. Розкрито сутність системи їх ПК. З'ясовано поняття підвищення кваліфікації прокурорів, підвищення їх професійної компетентності та безперервного професійного навчання прокурорів. Вивчено досвід зарубіжних країн щодо організації функціонування систем безперервного навчання прокурорів і запропоновано їх класифікацію. Охарактеризовано та визначено проблемні питання правової основи та функціональної структури єдиної системи ПК прокурорсько-слідчих працівників, а також функціонування Національної академії прокуратури України. Встановлено теоретичні засади й обгрунтовано мету, цілі та напрями вдосконалення системи ПК прокурорів. Запропоновано впровадження системи їх безперервного професійного навчання.

Проаналізовано правові та організаційні аспекти кадрового забезпечення органів прокуратури України за умов реформування. Висвітлено загальнотеоретичні питання кадрового забезпечення: його сутність, принципи, завдання, функції, мету, суб'єкти, об'єкти, основні напрями роботи, форми, методи і засоби. Визначено роль прокурорського самоврядування у кадровому забезпеченні органів прокуратури України. Розглянуто стандарти кадрового забезпечення в країнах зарубіжжя. Окреслено шляхи удосконалення кадрового забезпечення органів прокуратури України.

Розглянуто основні етапи розвитку дисциплінарної відповідальності прокурора в Україні та висвітлено зарубіжний досвід щодо притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Вивчено правову основу проведення дисциплінарного провадження та закріплених вимог етичної поведінки прокурора, визначених у міжнародних правових документах. Охарактеризовано нормативно-правове закріплення основних елементів адміністративно-правового статусу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Проаналізовано теоретико-методологічні засади виховної роботи в органах прокуратури України та встановлено правові основи оптимізації правового регулювання дисциплінарної відповідальності прокурора й удосконалення правового забезпечення функціонування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Проаналізовано стан наукових розробок та висвітлено методологію дослідження професійної етики прокурора. Висвітлено історію розвитку професійної етики прокурорів на теренах України. Досліджено поняття "професійна етика" та її зміст. Розглянуто етичні вимоги до спілкування прокурорів з громадянами (фізичними особами), суддями, журналістами та між самими прокурорами у власних колективах. Увагу приділено проблемам забезпечення органів прокуратури кадрами, які наділені належними моральними якостями, подоланню проявів професійної деформації у прокурорському середовищі, використанню заходів впливу за порушення норм професійної етики. Сформульовано основні положення і пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування, спрямовані на підвищення ролі прокуратури в суспільстві та довіри до неї з боку громадськості.

На основі науково-методологічного аналізу обгрунтовано психологічну структуру еколого-правової свідомості прокурорів, які здійснюють правотворчість, правозастосування у природоресурсній та природоохоронній сферах, природокористування та охорону навколишнього середовища. Визначено об'єктивні та суб'єктивні фактори розвитку еколого-правової свідомості працівників прокуратури. Сформульовано цілісну теоретичну концепцію психологічної структури еколого-правової свідомості працівників прокуратури. Вивчено роль еколого-правової свідомості прокурора у забезпечені ефективності його діяльності. Запропоновано алгоритм побудови прогнозування ефективності професійної діяльності прокурора на основі професійно-психологічного профілю працівників з високим рівнем еколого-правової свідомості.

Розкрито поняття, зміст та особливості проходження служби в органах прокуратури, висвітлено історичні передумови її становлення та розвитку, охарактеризовано нормативно-правову базу вказаного інституту. Проаналізовано питання прийняття на службу в органи прокуратури, умови її проходження та припинення службових відносин, атестації прокурорів, особливості призначення на посади в органах прокуратури в перехідний період. Значну увагу приділено організаційно-правовим аспектам проходження служби в органах прокуратури країн Європи. Запропоновано шляхи удосконалення правового регулювання проходження служби в органах прокуратури України.

Досліджено теоретико-прикладну проблему формування та розвитку комунікативної компетентності прокурора в системі первинної й постійної професійної підготовки. Визначено сутність і змістові характеристики комунікативної компетентності прокурора та методологічні аспекти її формування. Особливу увагу приділено психодіагностиці, критеріям, показникам і рівням розвитку комунікативної компетентності та особливостям його усвідомлення прокурорами. Розкрито прикладну складову дослідження як висвітлення змістовних, процедурних і методологічних положень психологічної програми з розвитку комунікативної компетентності прокурорів, наведено шляхи запровадження цієї програми у процес професійної підготовки прокурорів. Запропоновано методичні рекомендації щодо розвитку професійної комунікативної компетентності під час спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора.

Розглянуто організаційно-правові засади підвищення кваліфікації та формування професійної компетентності прокурорів. Розкрито поняття професійної компетентності, підвищення кваліфікації та безперервного професійного навчання прокурорів. Висвітлено досвід зарубіжних країн щодо організації функціонування систем безперервної підготовки прокурорів. Особливу увагу приділено розгляду правової основи, сутності, принципів і структури системи підвищення кваліфікації прокурорів. Окреслено шляхи та напрями вдосконалення системи підвищення професійної компетентності прокурорів. Запропоновано впровадження концептуальної моделі системи безперервної професійної підготовки прокурорів.

Зважаючи на особливості прокурорської практики та теоретичні здобутки науки, висвітлено психологічні аспекти прокурської діяльності. Охарактеризовано психологію управління в органах прокуратури, наголошено на ролі керівника в процесі управління. Проаналізовано комунікаційні стратегії конфліктної взаємодії у роботі прокурора та його комунікативну компетентність. Детально розглянуто основні аспекти та психологічні основи допиту, форми використання спеціальних психологічних знань, акцентовано на особливостях проведення судово-психологічної експертизи.

Розглянуто основні етапи розвитку дисциплінарної відповідальності прокурора в Україні та висвітлено зарубіжний досвід щодо притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Досліджено правову природу проведення дисциплінарного провадження та вимог до етичної поведінки прокурора, визначених у міжнародних правових документах. Охарактеризовано нормативно-правове закріплення основних елементів адміністративно-правового статусу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Особливу увагу приділено аналізу теоретико-методологічних засад виховної роботи в органах прокуратури України та встановленню правових основ оптимізації правового регулювання дисциплінарнорї відповідальності прокурора й удосконалення правового забезпечення функціонування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Проаналізовано моральну основу функціонування комплексного інституту присяги. Розкрито роль і місце деонтологічних кодексів у підвищенні ефективності їх реалізації та дотриманні присяги представниками юридичних професій.

Висвітлено питання нормативного регулювання носіння та застосування вогнепальної зброї, основи стрільби зі стрілецької зброї, заходів безпеки при поводженні зі зброєю, організації та проведення стрільб, психологічної підготовки, матеріальної частини стрілецької зброї та сучасного спорядження, надання першої долікарської медичної допомоги.

Обгрунтовано обумовленість морально-етичних вимог до прокурорів. Подано інформацію про етику спілкування, взаємовідносин прокурора з органами судової влади та іншими учасниками судочинства. Охарактеризовано етичні вимоги до обвинувачувальної промови прокурора. Приділено увагу етиці позасудової діяльності зазначеного фахівця. Розглянуто особливості дисциплінарної відповідальності прокурорів.