З нових позицій розкрито поняття та зміст категорії "негативних обставин" у кримінальному процесі та криміналістиці, визначено їх місце у системі об'єктів слідоутворення, природи механізму виникнення, прояву і зв'язку із розслідуваною подією тощо.

Досліджуються теоретичні та методологічні основи криміналістичного прогнозування. Докладно розглядаються ознаки, інформаційна база, головні завдання, функції, пріоритетні напрямки прогностико-криміналістичної діяльності, що дозволяє констатувати виникнення нового вчення - криміналістичної прогностики, яка має посісти належне місце в системі загальної теорії криміналістики.

Розглянуто сучасні методологічні проблеми криміналістичних досліджень, виникнення криміналістичних знань та їх періодизацію, функціональне навантаження науки за сучасних умов. Наведено диференціацію криміналістичних знань, особливості організації, планування і координації дисертаційних досліджень з криміналістики, оптимізації використання їх результатів у правоохоронній практиці, подальшому розвитку науки та навчальному процесі.

Рассмотрены основные методологические проблемы криминалистических исследований, возникновение криминалистических знаний и их периодизация, функциональная нагрузка науки в современных условиях. Приведена дифференциация криминалистических знаний, особенности организации, планирования и координации дисертационных исследований из криминалистики, оптимизации использования их результатов в правоохранной практике, дальнейшем развитии науки и учебном процессе.

Викладено методику криміналістичного аналізу злочину та злочинної діяльності. Визначено загальні та спеціальні завдання розслідування, проаналізовано пізнавальний, інформаційний та організаційно-управлінський аспекти слідчої діяльності. Обгрунтовано базові принципи розробки методики розслідування злочинів, розкрито роль слідчих ситуацій у даному процесі. Висвітлено теоретичні засади планування й організації розслідування злочинів, розглянуто питання програмування його початкового та наступного етапів. Викладено типові програми дослідження обставин злочину. Наведено методи криміналістичного аналізу первісної інформації, слідчих ситуацій і визначення тактичних завдань розслідування. Розкрито сутність, правові засади та форми організації взаємодії слідчого й органів дізнання.

Приведена методика криминалистического анализа преступления и преступной деятельности. Определены общие и специальные задания расследования, проанализированы познавательный, информационный и организационно-управленческий аспекты следственной деятельности. Обоснованы базовые принципы разработки методики расследования преступлений. Раскрыта роль следственных ситуаций в данном процессе. Освещены теоретические основы планирования и организации расследования преступлений, рассмотрены вопросы программирования его начального и последующего этапов. Разработаны типовые программы исследования обстоятельств преступления. Приведены методы криминалистического анализа первичной информации, следственных ситуаций и определения тактических задач расследования. Раскрыты сущность, правовые основы и формы организации взаимодействия следователя и органов дознания.

Визначено поняття, розкрито сутність, принципи, мету та завдання побудови позавидових методик розслідування. Розроблено, запропоновано й обгрунтовано нову класифікацію позавидових методик розслідування. Сформульовано й аргументовано соціально-економічну обумовленість побудови позавидових методик. Доведено, що основою побудови позавидових методик є аналіз криміналістичної інформації, отриманої відразу після скоєння злочину. Для кожної групи позавидових методик розроблено притаманні тільки їм типові слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування, та наведено напрями їх розв'язання і перелік необхідних слідчих дій для повного та всебічного розкриття, розслідування зазначених категорій злочинів та їх запобігання.

Досліджено питання, пов'язані з формуванням теоретичних та методологічних основ криміналістичного прогнозування. Докладно розглянуто поняття, ознаки, цілі, завдання, функції, інформаційну базу та методи криміналістичної прогностики, визначаються пріоритетні напрямки прогностико-криміналістичної діяльності. Обгрунтовується низка нових положень і висновків, що істотно збагачують понятійний апарат, зміст і структуру загальної теорії криміналістики. Подано пропозиції з ефективного використання положень криміналістичної прогностики щодо розширення пізнавальної сфери науки криміналістики, обрання оптимальних шляхів і напрямків наукового пошуку, активізації тактико-методичної, конструктивної діяльності співробітників правоохоронних органів у процесі розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Розкрито роль пізнавальної діяльності у кримінальному судочинстві. Проаналізовано співвідношення пізнання та доказування у процесі розслідування злочинів. Розглянуто загальнонаукові засади, принципи, методи, суб'єкти та завдання кримінально-процесуального пізнання. Розкрито зміст пізнавальної діяльності у контексті епістемологічних знань. Наведено результати аналізу практики пізнавальної діяльності слідчого під час розслідування злочинів, описано її форми та види. Розглянуто об'єкт, предмет, структуру й історію розвитку окремої криміналістичної теорії пізнавальної діяльності. Досліджено проблему методичного забезпечення й описано механізми організаційно-тактичного регулювання пізнавальної діяльності слідчого, обгрунтовано шляхи удосконалення його професійної підготовки.

Раскрыта роль познавательной деятельности в криминальном судопроизводстве. Проанализировано соотношение познания и доказывания в процессе расследования преступлений. Рассмотрены общенаучные основы, принципы, методы, субъекты и задачи криминально-процессуального познания. Раскрыто содержание познавательной деятельности в контексте эпистемологических знаний. Изложены результаты анализа практики познавательной деятельности следователя при расследывании преступлений, описаны ее формы и виды. Рассмотрены объект, предмет, структура и история развития отдельной криминалистической теории познавательной деятельности. Исследована проблема методического обеспечения и описаны механизмы организационно-тактического регулирования познавательной деятельности следователя, обоснованы пути усовершенствования качества его профессиональной подготовки.

Висвітлено сутність, види, структуру, функціональну спрямованість й особливості застосування криміналістичних методик (КМ). Розглянуто призначення та роль КМ в оптимізації досудового слідства. Досліджено прагматичну функцію криміналістичної характеристики злочинів. Увагу приділено питанням типізації та алгоритмізації в діяльності слідчого, створенню автоматизованих інформаційних систем, особливостям впровадження "Автоматизованого робочого місця слідчого (АРМ-слідчого)". Розкрито проблеми державної реєстрації КМ.

Подано визначення поняття окремої криміналістичної методики, уточнено предмет її дослідження, сферу реалізації, мету, завдання, принципи формування, структуру, зміст, форму. Запропоновано багаторівневий підхід до побудови криміналістичних методик, доведено доцільність запровадження базової, універсальної моделі методики. Розглянуто прагматичну, інструментальну функцію криміналістичної характеристики окремих видів злочинів, можливість виявлення та використання ймовірно-статистичних і кореляційних зв'язків між її елементами та здійснення на цій підставі побудови типових версій стосовно, передусім, особи злочинця. Обгрунтовано доцільність формалізації методико-криміналістичних рекомендацій, поступового відходу від "книжкового" варіанту їх викладання до відповідних програм розслідування й алгоритмічних схем дій слідчого, які реалізуються засобами комп'ютерної техніки. Запропоновано технологію створення самих криміналістичних методик, виходячи з їх класифікаційних рівнів, а також процедуру адаптації методико-криміналістичних рекомендацій за умов розслідування конкретного злочину.

Досліджено поняттєву основу понять "термін", "термінологія", "терміносистема" у криміналістиці як юридичній науці, уточнено поняття "номенклатурних назв" як особливих термінів, що співвідносяться з конкретними поняттями. Простежено розбіжність у тлумаченні поняття "термінологія" серед мовознавців.

Досліджено методологічні та наукознавчі питання становлення та розвитку криміналістичної науки. Проаналізовано теоретико-методологічні основи криміналістики та визначено її місце у системі наукового знання, розкрито сутність і механізм міжнаукової взаємодії. Встановлено тенденції криміналістики за сучасних умов і вплив на її розвиток різних чинників. Сформульовано новітні завдання криміналістики. Розглянуто криміналістику як навчальну дисципліну у системі сучасного навчального процесу. Наведено окремі аспекти розвитку наукових поглядів щодо природи криміналістики. Розглянуто злочинну діяльність як об'єкт пізнання у криміналістиці. Досліджено особливості діяльності учасників кримінального процесу, наділених владними повноваженнями, як один з об'єктів наукових досліджень у криміналістиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х894 в

Рубрики:

Криміналістика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ