Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.41 + Х910.11

Рубрики:

Державна влада. Суверенітет

Суверенітет держави

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито рівень адміністративно-правового забезпечення впровадження міжнародно-правових стандартів у діяльність органів міліції України. Наведено класифікацію даних стандартів, що забезпечуються органами міліції України. Розкрито зміст поняття забезпечення прав і свобод людини органами міліції України. Сформульовано базові науково-теоретичні положення організації їх діяльності щодо забезпечення прав і свобод людини. Висвітлено зміст міжнародно-правових стандартів етичної поведінки поліції зарубіжних країн у сфері забезпечення прав і свобод людини та визначено напрями реформування відомчої освіти відповідно до міжнародних стандартів підготовки поліцейських кадрів.

Систематизовано наукові дослідження конституційно-правового забезпечення європейської міждержавної інтеграції. Розглянуто онтологічні й аксіологічні проблеми визначення категорій "інтеграція" й "європейська міждержавна інтеграція" у вітчизняній та зарубіжній конституційно-правовій доктрині. Обгрунтовано теоретико-методологічне й аксіологічне визначення сучасного конституціоналізму в контексті його глобалізаційної парадигми та феномену міждержавної інтеграції. Уточнено конституційно-правові форми, засоби та механізм забезпечення міждержавної інтеграції згідно з принципом співробітництва держав, конституційно-правовими доктринами та стандартами міждержавної інтеграції.

Проаналізовано онтологічні й аксіологічні проблеми визначення категорій "інтеграція" та "європейська міждержавна інтеграція" у вітчизняній та зарубіжній конституційно-правовій доктрині. Висвітлено методологію дослідження конституційно-правового забезпечення міждержавних інтеграційних процесів у вітчизняній і зарубіжній науці конституційного права. Обгрунтовано теоретико-методологічне й аксіологічне визначення сучасного конституціоналізму у контексті глобалізаційної парадигми та міждержавної інтеграції. Розглянуто категорійно-понятійний апарат інтернаціоналізації конституційного права та конституціоналізації міжнародного правопорядку за умов міждержавних інтеграційних процесів. Охарактеризовано етапи розвитку доктрини суверенітету та її конституційного забезпечення у процесі європейської міждержавної інтеграції.

Проанализированы онтологические и аксиологические проблемы определения категорий "интеграция" и "европейская межгосударственная интеграция" в отечественной и зарубежной конституционно-правовой доктрине. Освещена методология исследования конституционно-правового обеспечения межгосударственных интеграционных процессов в отечественной и зарубежной науке конституционного права. Обоснованы теоретико-методологическое и аксиологическое определения современного конституционализма в контексте глобализационной парадигмы и межгосударсвенной интеграции. Рассмотрен категорийно-понятийный аппарат интернационализации конституционного права и конституционализации международного правопорядку в условиях межгосударственных интеграционных процессов. Охарактеризованы этапы развития доктрины суверенитета и ее конституционного обеспечения в процессе европейской межгосударственной интеграции.

Досліджено загальнотеоретичні проблеми становлення, розвитку та реалізації суверенітету за умов глобалізації й євроінтеграції в межах ЄС. Розглянуто правову природу державного суверенітету, співвідношення національного права держав-членів ЄС, країн-кандидатів на вступ і партнерів з правом ЄС і пов'язані з цим загрози для державного суверенітету. Проаналізовано вплив глобалізації й євроінтеграції в межах ЄС на роль держави у світі та модифікацію державного суверенітету через зміни у розумінні його складових елементів. Встановлено взаємообумовленість існування принципу "наднаціональності" та державного суверенітету.

Досліджено вплив глобалізації та міждисциплінарної науки глобалістики на теорію права. Визначено основні правові ознаки глобалізації. Проаналізовано співвідношення національного та міжнародного права за сучасних умов, а також взаємодію правової сфери із економічною та політичною сферами суспільного життя. Розкрито ключові напрями розвитку інституту забезпечення прав людини за умов глобалізації. Розглянуто основні тенденції розвитку правової системи України під впливом глобалізаційних процесів. Визначено місце правової системи України серед сучасних національних правових систем. Особливу увагу приділено таким складовим правової системи, як система права, правова культура та свідомість.

Проаналізовано сучасні підходи щодо визначення поняття державного суверенітету. Висвітлено питання співвідношення та пріоритету державного суверенітету та прав людини. Досліджено вплив взаємодії вищих органів державної влади на забезпечення державного суверенітету України. Розглянуто співвідношення форм безпосередньої та представницької демократії у процесі вирішення питань, пов'язаних з державним суверенітетом. Проаналізовано актуальні проблеми забезпечення державного суверенітету за умов глобалізації та формування наднаціональних організацій. Розкрито вплив рішень Європейського суду з прав людини на удосконалення національного судочинства України. Досліджено проблеми правового забезпечення й економічної безпеки стратегічних галузей промисловості. Обгрунтовано принципи субсидіарності та пропорційності як основні принципи формування демократичної держави. Показано значення виконання податкового обов'язку як однієї з підстав фінансової стабільності держави. Проаналізовано проблеми правового забезпечення інформаційної безпеки та захисту інформаційного суверенітету України. Обгрунтовано підходи щодо вирішення проблемних питань національної екологічної політики. Показано роль Конституційного Суду України у забезпеченні народного суверенітету.

Проанализированы современные подходы к определению понятия государственного суверенитета. Освещены вопросы соотношения и приоритета государственного суверенитета и прав человека. Исследовано влияние взаимодействия высших органов государственой власти на обеспечение государственного суверенитета Украины. Рассмотрено соотношение форм непосредственной и представительской демократии в процессе решения вопросов, связанных с государственным суверенитетом. Проанализированы актуальные проблемы обеспечения государственного суверенитета в условиях глобализации и формирования сверхнациональных организаций. Раскрыто влияние решений Европейского суда по правам человека на усовершенствование национального судопроизводства Украины. Исследованы проблемы правового обеспечения и экономической безопасности стратегических отраслей промышленности. Обоснованы принципы субсидиарности и пропорциональности как основные принципы формирования демократического государства. Показано значение выполнения налоговой обязанности как одного из основных факторов обеспечения финансовой стабильности государства. Проанализированы проблемы правового обеспечения информационной безопасности и защиты информационного суверенитета Украины. Обоснованы подходы к решению проблемных вопросов национальной экологической политики. Показана роль Конституционного Суда Украины в обеспечении народного суверенитета.

Зазначено, що в даний час наука міжнародного права розвивається здебільшого зусиллями дипломатів-практиків. Визначено історичні події, які найбільше вплинули на розвиток концепції суверенітету. Розглянуто окремі праці українських і російських вчених і надано їх ідеям наукову оцінку. Визначено їх вплив на генезис ідеї державного суверенітету. Проаналізовано погляди українських діячів-речників національної ідеї - на державний суверенітет. Розглянуто практичні кроки й акти, які прийняті для розбудови Української національної державності (початок XX ст.).

Висвітлено концепції та підходи до осмислення доктринально значущих характеристик міжнародного права (МП). Визначено фактори впливу на становлення ефективної системи МП. Розглянуто феномен суверенітету як внутрішній момент становлення МП, розкрито особливості еволюції принципу суверенітету держави в сучасному МП. Увагу приділено питанням відмежування юридичних аспектів становлення та розвитку МП від інших соціально-політичних чинників, що впливають на формування та функціонування цієї системи права.

Досліджено трансформацію державного суверенітету за умов глобалізаційних процесів. Охарактеризовано причини трансформації державного суверенітету у сучасній міжнародній системі. Наведено класифікацію держав М. Ільїна та прослідковано можливості різних за статусом держав реалізовувати свій суверенітет у міжнародній практиці.

Визначено, що соціологія права обрала шлях дослідження особливостей живого права. Звернено увагу на внутрішній плюралізм права, коли неприпустимим є плюралізм понять права у внутрішньому праві суверенної держави. Тільки державна сфера - це точка зіткнення і існування живого права. Про плюралізм понять права можна говорити тільки як про політичний ідеал, але не як про критерій права. Транснаціональний плюралізм права характерний тим, що суверенітет не може розкриватися шляхом передачі суверенних прав, тому що інакше національна держава втратить свою якість носія правопорядку.

Розглянуто проблеми правового забезпечення економічного суверенітету держави шляхом визначення економіко-правових важелів впливу на дане явище. Досліджено напрями трансформації державного суверенітету за умов поглиблення міжнародних інтеграційних процесів. Проведено оцінювання ризиків і надано пропозиції щодо їх уникнення під час укладання угод про створення зон вільної торгівлі із ЄС, СНД та окремими державами. Проаналізовано доцільність застосування механізмів валютної політики, технічного регулювання та потенціалу для самопосилення в окремих галузях економіки. Запропоновано засади системної діагностики впливу зовнішньої торгівлі на зміну рівня економічного суверенітету України.

Увагу приділено одній із актуальних проблем сучасного державотворення та конституційного права - суверенітету. Досліджено місце та роль ідеї суверенітету у функціонуванні держави та суспільства. Визначено родове та видові поняття суверенітету держави, народу та нації. Висвітлено питання конституційно-правових гарантій суверенітету України. Особливу увагу приділено з'ясуванню сутності та співвідношення державного, народного та національного суверенітету під кутом зору конституційного права України. Розглянуто розвиток вчення про суверенітет в українській та російській політико-правовій і конституційно-правовій думці XVI - XX ст.

Досліджено причини визнання канцлером Отто фон Бісмарком необхідності активізації колоніальної політики Німецької імперії в 1879 - 1880 рр. Увагу приділено поглядам рейхсканцлера на колоніальну політику. Розглянуто ставлення представників промислових і банківських кіл до активізації колоніальної експансії Німеччини. Охарактеризовано дискусію в німецькому суспільстві щодо Самоанського законопроекту та перспектив придбання заокеанських колоній. Висвітлено причини провалу цього законопроекту в рейхстазі.

Вивчено можливості застосування принципу субсидіарності (ПС) та побудови моделі субсидіарного врядування як такого, що забезпечує баланс глобальних, національних і локальних інтересів, виокремлено функції, повноваження та призначення кожного рівня багатошарового управління в контексті реалізації концепції субсидіарності (підпорядкування). ПС детерміновано як такий, що вимагає прийняття рішення на якомога більш наближеному до пересічних громадян рівні і означає на практиці втілення в життя моделі багаторівневого управління. У контексті ПС розглянуто досвід європейських країн. Зазначено, що ПС є офіційно визнаним в усіх чинних документах ЄС і чимало країн внесли правки до своїх конституцій (у зв'язку з переданням частини суверенітету на наднаціональний рівень та деволюцією на субнаціональний рівень, причому влада держави розподілилася в широкому інституціональному діапазоні), хоча головні питання зовнішньої політики й національної безпеки залишилися під контролем держави. Для забезпечення необхідного рівня самостійності та субсидіарної відповідальності регіональний та локальний рівні управління мають бути представлені виборною владою, що має більш-менш широку компетенцію, та наділені правовою, організаційною та фінансовою автономією, також важливу роль відіграють механізми контролю з боку центральної влади. Для подальших розвідок запропоновано розвідки щодо вдосконалення моделі субсидіарного самоврядування.

Изучены возможности применения принципа субсидиарности (ПС) и построения модели субсидиарного управления как обеспечивающего баланс глобальных, национальных и локальных интересов, выделены функции, полномочия и назначение каждого уровня многослойного управления в контексте реализации концепции субсидиарности (подчиненности). ПС детерминирован как требующий принятия решения на более приближенном к рядовым гражданам уровне и означает на практике воплощение в жизнь модели многоуровневого управления. В контексте ПС рассмотрен опыт европейских стран. Указано, что ПС является официально признанным во всех действующих документах ЕС и многие страны внесли правки в свои конституции (в связи с передачей части суверенитета на наднациональный уровень и деволюции на субнациональный уровень, причем власть государства распределилась в широком институциональном диапазоне), хотя главные вопросы внешней политики и национальной безопасности остались под контролем государства. Для обеспечения необходимого уровня самостоятельности и субсидиарной ответственности региональный и локальный уровни управления должны быть представлены выборной властью, которая имеет более или менее широкую компетенцию, и наделены правовой, организационной и финансовой автономией, также важную роль играют механизмы контроля со стороны центральной власти. Для дальнейших исследований предложены изыскания по совершенствованию модели субсидиарного самоуправления.

The possibilities of application of the subsidiary principle (SP) and constructing a model of subsidiary management as providing a balance of global, national and local interests, provided the functions, powers and appointment of each multi-level governance in the context of the concept of subsidiary. SP is determined as one that requires a decision on how to be closer to the ordinary citizen level, and means in practice, embodied in the life of a model of multilevel governance. In the context of SP examined the experience of European countries. Indicated that SP is an officially recognized in all existing documents of the EU and many countries have made changes to their constitution in connection with the transfer of sovereignty to the supranational level and the devolution to the subnational level, where state power was distributed in a wide range of institutional, although major foreign policy issues and national security remained under state control. Summed up, in order to ensure the necessary level of independence and the subsidiary responsibility of regional and local levels of government should be submitted to the electoral authority, which has more or less broad competence, and have the legal, institutional and financial autonomy of the important role played by mechanisms of control by the central government. For further research are proposed to improve the model to find a default government.

Розглянуто проблематику суверенітету держави і його роль у становленні конституційного ладу держав за умов глобалізації, феноменологію державного суверенітету. Охарактеризовано співвідношення та протиріччя суверенітету держави та європейської інтеграції, а також проблеми суверенітету у відносинах Європейського Союзу з державами-кандидатами та третіми країнами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.11

Рубрики:

Суверенітет держави

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х999.80 + Х910.112

Рубрики:

Порівняльно-правовий аналіз конституційного права окремих держав

Теорії заперечення суверенітету

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.41 + Х910.11

Рубрики:

Державна влада. Суверенітет

Суверенітет держави

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.11 + Х916.881

Рубрики:

Суверенітет держави

Міжнародна злочинність

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ