Висвітлено процеси, які відбувалися в галузі правничої термінології в 30 - 80-х роках XX ст., що увійшли в історію української літературної мови як період русифікації. Проаналізовано основні документи стосовно русифікації української термінології. Механізми русифікації термінів висвітлено на прикладі порівняльного аналізу словників правничої термінології періоду українізації та русифікації.

Комплексно досліджено українську правничу термінологію в XX ст. На матеріалі українського законодавства XX ст. (законодавчих актів Центральної Ради, Гетьманату, радянського законодавства, сучасного українського законодавства), юридичних термінографічних видань (довідкових і академічних словників юридичної термінології різних періодів кінця XIX - початку XX ст.) висвітлено основні тенденції добору термінів, а саме: джерела їх формування, особливості запозичень, проблему синонімії, місце терміна в словниковій статті. Увагу приділено опису галицького внеску в загальноукраїнській правничій термінології, механізмам русифікації термінології в 1930 - 1980-х рр., проблемним питанням розвитку української правничої термінології в період незалежної України.

Наведено результати дослідження граматичних явищ у взаємозв'язку з поняттєвою категорією модальності, зокрема щодо волевиявлення (наказовості, дієвості, приписування чинності, обов'язковості, можливості, достовірності, необхідності) на рівні цілісних одиниць висловлення - текстів кодексів (ТК) України. Розкрито комунікативний, жанрово-стильовий, функціонально-семантичний, логічні та мовні аспекти категорії вольової модальності (ВМ). Описано лексико-граматичні засоби вираження реальної та реально-потенційної ВМ у ТК України, визначено реально-індикативний тип ВМ, функціональну семантику дієслівних словосполучень об'єктивної модальності (ОМ), синтаксичні засоби вираження вольової ОМ, потенційність як передумову реальної імперативної модальності. Увагу приділено питанням членування речення як засобу вираження ВМ у ТК.

Розглянуто комунікативну компетентність працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) як основу правової культури. Наведено лексичні норми літературного мовлення в офіційно-діловому стилі, приклади порушення норм у ділових документах працівників ДСБЕЗ. Вміщено словник термінів бухгалтерського обліку й аудиту.

Висвітлено проблеми формування понятійно-категоріальної системи публічного управління та концептуальні підходи до формування понятійного апарату в даній сфері, значення понятійно-категоріального апарату для теорії та практики державного управління (ДУ). Розкрито сутність та тенденції розвитку термінологічної системи ДУ, історико-генетичну природу термінологічного забезпечення публічного адміністрування з джерел адміністративного права. Розглянуто питання формування інтегрованих систем публічного управління в контексті європейського вибору.

Розкрито сутність і правові засади судово-лінгвістичної експертизи, встановлено підстави для призначення та розглянуто порядок проведення даної процедури, визначено її місце у системі криміналістичних експертиз. Висвітлено історію становлення й охарактеризовано сучасний стан судово-лінгвістичної експертизи, досліджено особливості формування її понятійного апарату (експертної мови та термінологічних систем), розглянуто напрямки удосконалення. Розроблено систематизацію термінологічних систем судово-лінгвістичної експертизи, наведено загальну характеристику її видів (авторознавчої, семантичної, термінологічної), показано можливості їх використання у судовому процесі. Наведено рекомендації щодо обов'язкового унормування, систематизації та стандартизації мови судової експертизи та її термінологічних систем. Розроблено методику дослідження судово-лінгвістичної експертизи та її оцінювання у судочинстві. Розглянуто співвідношення категорій "поняття" та "термін" в експертній мові. Розкрито сутність таких судових процедур, як проведення допиту експерта слідчим (ст. 201 КПК України) та у суді (ст. 311 КПК України). Досліджено сучасний стан теорії та практики вирішення питань судової лінгвістичної експертизи. Запропоновано методику оцінювання висновків судово-лінгвістичної експертизи та використання її у судочинстві.

Розглянуто питання судових промов державного обвинувача й адвоката-захисника у судовому процесі, зокрема, наголошено на характерних рисах, структурі, засобах і прийомах побудови. Визначено ораторське мистецтво як складник професійних якостей судових риторів. Обгрунтовано та сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень КК та КПК України, спрямовані на вдосконалення професійної діяльності судових ораторів з метою зростання правових, мисленнєво-мовленнєвих, етичних тенденцій у кримінальному судочинстві України на рівні сучасних вимог.

Висвітлено проблеми термінології та порядку укладання тестаментів - актів киян середини XVI - першої половини XVII ст., що містять відомості з генеалогії, демографії, релігійності, давніх звичаїв тогочасного суспільства. Розглянуто питання ставлення тестаторів до смерті та поховання, розкрито їх соціальний статус, взаємовідносини з членами родини, обгрунтовано структуру та зміст документів. Увагу приділено 13-ти тестаментам киян, що зберігаються в архівах України, Росії та Білорусі.

Досліджено системну організацію української податкової термінології, лінгвальних та позалінгвальних особливостей її формування і функціонування, виокремлено тематичні групи. Простежено історію розвитку терміносистеми та з'ясовано основні етапи її встановлення. Охарактеризовано структурні типи термінів, особливості та моделі термінотворення, подано генетичну характеристику лексем, проаналізовано лексико-семантичні відношення між податковими номінаціями. Визначено основні тенденції поповнення цілісно сформованої терміносистеми оподаткування на сучасному етапі.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади нової міждисциплінарної галузі знань - правничої лінгвістики. Окреслено основні напрями практичного застосування цієї науки та навчальної дисципліни. Розглянуто мовну ситуацію, мовну політику та мовне законодавство України. Охарактеризовано мову права як окремий стильовий різновид української літературної мови, розкрито поняття юридичного тексту. Значну увагу приділено питанням мови та стилю документів, лінгвістичній експертизі законопроектів. Акцентовано на особливостях мови юридичної науки, питаннях юридичної лексикографії, юридичної термінології, юридичної герменевтики. Головні положення конкретизовано стосовно завдань професійної підготовки працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, передусім, управлінського персоналу.

Уперше в історії української літературної мови розглянуто унікальну юридичну пам'ятку "Конституція Пилипа Орлика 1710 року" крізь призму основних когнітивних термінів "конституція", "природне право", "права та вольності", історичних хоронімів "Мала Росія", "Україна", їх прикметникових похідних та інших етнонімів. Зазначені терміни використано як інструмент реконструкції мовомислення наших предків і джерела їх самоідентифікації та правосвідомості.

Исследован процесс формирования терминологических единиц путем десимволизации лексики. Рассмотрено функционирование этого способа и его значения для формирования юридической терминологии. Лексическую базу анализа составляет массив лексики украинской и русской юридических терминосистем.

Запропоновано українські еквіваленти термінів і словосполучень, що відображають основні поняття всіх галузей права та економіки і використовуються в сучасній правовій та економічній літературі. Обсяг словника - понад 23 000 слів і словосполучень.

Проаналізовано нормативні державні документи, посібники, ділові папери, підготовлені працівниками правоохоронних органів. Наведено приклади порушень мовних норм у юридичній сфері (неточність термінів, неоднозначні формулювання, що допускають різні тлумачення). Наголошено на необхідності підвищення мовленнєвої культури юристів.

Проанализированы нормативные государственные документы, пособия, деловые бумаги, составленные сотрудниками правоохранительных органов. Приведены примеры нарушений языковых норм в юридической сфере (неточность терминов, неоднозначные формулировки, допускающие различные толкования). Отмечена необходимость повышения речевой культуры юристов.

The article deals with rough violation of language norms in juridical sphere. The samples of underestimation of language aspect in professional activity have been taken from various sources - normative state documents, textbooks, business papers composed by the workers of the juridical institutions. Among language mistakes are misuse of terminology, polysemantic definitions which often imply different meanings. The idea of necessity of raising the lever of speech culture of legislative branch workershas been substantiated.

Визначено співвідношення українських понять "право" та "закон" з відповідними англомовними еквівалентами, з'ясуванню їх значень у контексті принципу верховенства права. Розкрито деякі тенденції, що мають місце у вітчизняних підходах до розуміння цього принципу в інших державах. Запропоновано впровадження нових для вітчизняної юридичної науки термінів "правотвір" і "праводавство", використання яких дозволить адекватно перекладати англомовні юридичні тексти без спотворення їх змісту.

Зазначено, що вдосконалення та модернізація навчання української мови як складової вселюдської культури та розвитку цивілізації у ВНЗ, зокрема системи МВС України є актуальною науково-освітньою проблемою.

Визначено поняття мовної та концептуальної картин світу. Розглянуто питання про корпус іншомовних запозичень у складі лексики української мови. Проаналізовано процеси функціонально-семантичної адаптації англомовних правничих запозичень до системи української юридичної термінології. Наведено спільні та відмінні риси англійського й українського законодавчого дискурсу. Розглянуто питання розвитку мовної освіти як необхідної умови формування комунікативної компетенції особи.

Розкрито основні поняття теорії мовної комунікації в контексті діяльності сил охорони правопорядку. Увагу приділено питанню про вимоги до комунікації, яке розглянуто в аспекті мовного спілкування у військовій сфері та спрямоване на практичний аспект мовної діяльності сучасного офіцера. Особливу увагу приділено питанням мовного впливу. Викладено види та функції мовного впливу в усній професійній комунікації військовослужбовців. Розглянуто особливості комунікативних стратегій створення іміджу сил охорони правопорядку.

Досліджено словотвірні особливості українських термінів конституційного права. Окреслено особливості суфіксального та префіксального способів творення термінів цієї галузі права на сучасному етапі. З'ясовано та проаналізовано продуктивність словотвірних моделей цих способів творення термінів конституційного права.

Розглянуто правничу термінологію як найдавніший пласт термінологічної лексики української мови. Проаналізовано основні особливості, узагальнено стан і перспективи сучасної термінології права. Розмежовано ідеології "термін", "поняття", "терміносистема".