В книзі представлені матеріали Слідчого відділу Комісаріату публічного звинувачення РСФРР у справі головнокомандуючого радянських військ в Україні М.А. Муравйова, що була порушена проти нього навесні 1918 р. Документи відтворюють невідомі епізоди війни радянської Росії проти УНР Центральної Ради взимку 1917 - навесні 1918 рр., розкривають специфіку соціальної психології та політичних настроїв муравйовських військ.

Кл.слова:
документ -- історичний матеріал -- кримінальна справа

Судебная практика в нашей стране является прямым продолжением того процессуально-следственного беспредела, что творится в Органах Внутренних Дел и Прокуратуры. За колючую проволоку неослабевающим потоком отправляются люди, чья виновность в совершении действительных преступлений вызывает сильные сомнения, слушание уголовных дел в судах больше напоминает сольное выступление обвинения, а не процесс по выявлению истины. По данным независимых источников, процент случайной и преднамеренной судебной ошибки колеблется в пределах от одной трети до половины об общего числа обвинительных приговоров. Из этого следует, то почти половина осужденных находится в местах лишения свободы либо незаконно, либо людям назначен неоправданно большой срок наказания на незначительные проступки. В комментариях к третьему разделу Уголовно-Процессуального Кодекса Российской Федерации даны практические советы по защите своих гражданских и общечеловеческих прав в уголовном суде и отстаиванию законных интересов гражданина вне зависимости от его процессуального статуса и особенностей отношения Государства к людям, волею судьбы обвиненных в преступлении

Кл.слова:
судова система -- помилкове звинувачення

Головні герої книжки молодого історика, викладачки Києво-Могилянської академії Катерини Диси – уявлення ранньомодерного українського населення Речі Посполитої про відьомство і чари, звинувачення у відьомстві, а також конфлікти, що призводили до таких звинувачень. На читачів чекає вельми захоплива інтелектуальна, а почасти й «детективна» екскурсія за лаштунки судових процесів, адже самі суди, доводить авторка, – то лише оболонка, а судові документи, які потрапити до рук історика, проходили кілька своєрідних фільтрів: слова відьми записував (власне, переказував і витлумачував) писар, тому запис не конче був тотожний відповіді на запитане; не завжди зрозуміло, який сенс вкладали в ті чи ті слова підсудні, свідки, судді, врешті, невідомо, яким тоном і з якою інтонацію вони ті слова вимовляли...

Кл.слова:
відьомство -- чари