Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено історичний контекст запису писця кириличного рукопису XVI ст., що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.. The article covers the historical background of the scriber’s record of the XVIth century Cyrillic manuscript, which is kept in the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine.. Исследовано исторический контекст записи писца кириллической рукописи XVI в., хранящейся в Институте рукописей Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На прикладі шести примірників збірки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського розглянуто водяні знаки Євангелія без сигнатур 1600 р. вільнюської друкарні Мамоничів. Дослідження дало можливість встановити кількість видів водяних знаків та їхній відсоток відносно тиражу, вивчити динаміку їх заміни та визначити їхнє походження. У виданні більш ніж наполовину представлений папір литовського виробництва, однак є велика кількість і привозного паперу, насамперед краківського походження. До дослідження долучено й водяні знаки двох фрагментів цього видання, а також примірників Бібліотеки Вільнюського університету та Національної бібліотеки Білорусі, що продемонстрували інші види водяних знаків порівняно з київськими. Було висловлено припущення про закупівлю паперу різної якості та комплектування для продажу більш та менш якісних примірників.. In the article watermarks of Gospel of 1600 without signatures from Vilnius Publishing House of Mamonichs are explored. As an example six copies from V. Vernadsky National Library of Ukraine holdings were chosen. The research enables us to determine the quantity of watermarks kinds and their percentage in circulation, to explore the dynamic of watermarks replacement and to define their origin. We have defined that more than half of paper used in the edition is produced in Lithuania but there also is a large amount of foreign paper, mostly of Cracow origin. The study also covers watermarks from two fragments of this edition, as well as those from copies held in the Library of Vilnius University and the National Library of Belarus. The kinds of filigrees at these copies differ from the filigrees at Kyiv copies. It was suggested that paper of different quality was purchased and more and less qualitative copies were batched for trading.. В статье на примере 6 экземпляров собрания Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского рассмотрены водяные знаки Евангелия без сигнатур 1600 г. вильнюсской типографии Мамоничей. Исследование позволило определить количество видов водяных знаков и их процентное соотношение, проследить за динамикой их смены и установить их происходжение. Было установлено, что в издании более чем наполовину использовалась бумага литовского производства, однако фиксируется и большое количество привозной бумаги преимущественно краковского происхождения. К исследованию привлечены водяные знаки двух фрагментов этого издания, а также экземпляров Библиотеки Вильнюсского университета и Национальной библиотеки Белоруси, которые продемонстрировали филиграни, отличные от киевских. Было высказано предположeние о закупке бумаги разного качества и комплектации для продажи экземпляров, напечатанных на более и менее качественной бумаге.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті на прикладі дослідження стану та характеру оздоблення оправи Євангелія-тетр 1631 р. зі збірки РНБ розглянуто коротку історію виникнення унікального типу оздоблення оправ, виконаних у техніці темперного та олійного живопису. За технікою оздоблення подібні оправи отримали назву малярських. Свій родовід оправи з малярськими зображеннями розпочинають від давніх коптських оправ. Вперше вони з’явилися у східному регіоні Середземноморського басейну і в подальшому, як унікальний вид інтролігаторства, побутували як у Західній, так і в Центрально-Східній Європі. Проаналізовано характер та особливості оздоблення малярських оправ у різних країнах. Особливу увагу приділено оправам, створеним на території сучасної України та Польщі. Розглядаючи історію побутування малярських оправ в Європі, побіжно визначено стан наукового вивчення оправ зазначеного виду в світовій історіографії.. In the article via examples of Tetra-Gospel of 1631 from the gathering of the RNL bindings decoration state and characteristics research we have examined the short history of appearance of the unique type of bindings decoration, performed in the technique of temper and oil painting. Due to the decoration technique such bindings were called picturesque. The bindings with picturesque images originate from ancient Coptic bindings. For the first time they had appeared in the Eastern region of the Mediterranean basin and subsequently prevailed as a unique kind of binding industry both in Western and Central-Eastern Europe. The author has emphasized the characteristics and specifications of artistic bindings decoration in different countries. The particular attention is paid to the bindings, created on the territories of contemporary Ukraine and Poland. While examining the history of picturesque bindings existence in Europe,the author has made a passing mention of the state of the mentioned kind of bindings scientific research in the world historiography.. В статье на примере исследования состояния и характера отделки переплётов Евангелия-тетр 1631 г. из собрания РНБ рассматривается краткая история возникновения уникального типа отделки переплётов, выполненной в технике темперной и масляной живописи. По технике отделки подобные переплёты получили название живописных. Свою родословную переплёты с живописными изображениями ведут от древних коптских переплётов. Впервые они появились в восточном регионе Средиземноморского бассейна и в дальнейшем, как уникальный вид переплётного дела, бытовали как в Западной, так и в Центрально-Восточной Европе. Автор останавливается на характере и особенностях отделки художественных переплётов в разных странах. Особое внимание уделяется переплётам, созданным на территории современной Украины и Польши. Рассматривая историю существования живописных переплётов в Европе, автор вскользь коснулся состояния научного изучения переплётов указанного вида в мировой историографии.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є уточнення атрибуції Лавришівського Євангелія апракоса (Польща, Національний музей у Кракові, бібліотека Музею Чарторийських, од. зб. 2097 IV), актуалізація проблеми визначення протографів, а також репрезентація новітніх кодикологічних та палеографічних (встановлення писців) фактів. Завданням також є виокремлення діалектних, передовсім звукових, особливостей та порівняння їх із відомими русько-українськими апракосами ХІІ–XIV ст. Методологія дослідження базується на застосуванні джерелознавчих, палеографічних, кодикологічних і лінгвістичних методів аналізу. Наукова новизна полягає в уточненні датування пам'ятки часом не раніше ХІV ст. Установлено п'ять писців із визначенням меж їхніх почерків. Одним із книжників-писців, натхненником і навчителем інших писців є преподобний Ієв (у тексті Єв). Доведено, що протографом, з яким працював перший писець до звороту аркуша 61, є Галицько-Волинське Євангеліє ХІІ–ХІІІ ст. із зібрання Третьяковської галереї К 5348 (Росія, Москва). Протографи, які слугували для переписування писцями інших частин кодексу, наразі встановити складніше. Комплекс виявлених діалектних рис пов'язує досліджуваний апракос з іншими євангеліями галицько-волинської писемної традиції. Аналіз почерків та художнього оздоблення дозволив запропонувати гіпотезу про те, що ця книга створювалась як своєрідний навчальний посібник для опанування початківцями-книжниками писарської й ілюмінаторської майстерністі. Висновки. Новітні дані надають підставу атрибутувати рукопис XIV ст., а використані при його написанні протографи локалізувати як галицько-волинські. У тексті не засвідчено особливості письма, орфографії, фонетики, характерні саме для кінця ХІІІ ст. Основним протографом виступає Євангеліє апракос ХІІ–ХІІІ ст., що зберігається в Третьяковській галереї. Комплекс виявлених діалектних ознак пов'язує досліджуваний апракос з іншими євангеліями ХІV ст. галицько-волинської писемної традиції; найбільше збіжностей засвідчено з Луцьким Євангелієм. Подальше встановлення протографів Лавришівського Євангелія є перспективним для джерелознавчих досліджень і важливим для вивчення історії української мови.. The aim of the work is to clarify the attribution of the Lavryszów Gospel of Aprakos (Poland, Kraków National Museum, Czartoryski Museum of Library, collection 2097 IV) and to update the problem of protograph's determining, as well as to present the latest codicological and palaeographic facts. The task is also to single out dialectal, especially phonetics, features and compare them with the famous Ruthenian-Ukrainian aprakos of the 12th–14th centuries. Methodology of the research is based on the use of source, paleographic, codicological and linguistic methods of analysis. Scientific novelty of the work lies in the dating of the monument to a time not earlier than the 14th century. There are five scribes with the boundaries of their handwriting. One of the scribes, other writers' inspirer and teacher was Saint Iieve (in the text – Ieve). It is proved that the protographer with whom the first scriber worked before the verso of 61st sheet is the Galician-Volyn Gospel of the 12th–13th centuries from the collection of the Tretyakov Gallery K 5348 (Russia, Moscow). Protographs that were used by scribes to rewrite other parts of the code are more difficult to establish now. The complex of identified dialectal features connects the studied aprakos with other gospels of the Galician-Volyn written tradition. The analysis of handwriting and artistic decoration allowed to suggest the hypothesis that this book was created as a kind of textbook for mastering novice scribes clerical and porthole skills. Conclusions. The latest data give grounds to attribute the manuscript of the 14th century, and the protographs used in its writing to localize them as Galician-Volyn. The text does not attest to the peculiarities of writing, spelling, phonetics, characteristic of the end of the 13th century. The main protograph is the Gospel of Aprakos of the 12th–13th centuries, which is kept in the Tretyakov Gallery. The complex of revealed dialectal features connects the studied aprakos with other gospels of the 14th century of the Galician-Volyn written tradition; most similarities are attested with the Lutsk Gospel. Further establishment of protographs of the Lavryshiv Gospel is promising for source studies and important for the study of the history of the Ukrainian language.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета статті. Напрацювання методики і спроба кодифікації джерельної бази, пов’язаної з книгою "Євангелія учительного" К. Транквіліона Ставровецького, в єдиному цільовому інформаційному просторі та визначення напрямів її прикладної спрямованості. Методологія дослідження ґрунтується на дедуктивній методиці наукового пізнання від загального до конкретного, використанні сукупності методів: описового, узагальнення й систематизації, джерелознавчого аналізу. Наукова новизна статті полягає в напрацюванні дедуктивної методики опанування інформаційною реальністю та у спробі кодифікації джерельної бази цільового інформаційного простору середньовічного стародруку "Євангелія учительного" К. Транквіліона Ставровецького як складової частини загального інформаційного простору й визначенні напрямів прикладної спрямованості цієї джерельної бази. Висновки. Сучасний світ функціонує в інформацій ній реальності. Для людини важливо сприйняти та пізнати багатогранну інформацію, а також оперувати нею. Шляхом дедуктивного аналізу у статті здійснено спробу виокремлення джерельної бази "Євангелія учительного" К. Транквіліона Ставровецького в системі загального інформаційного простору з метою оптимального її використання у практичній науковій роботі. Введено визначення інформаційного простору як родової філософської категорії, окреслено інфраструктуру цільового інформаційного простору аналізованого видання, наведено приклади інформаційних джерел за напрямами прикладних застосувань. Перспективи подальших досліджень пов’язані, по-перше, з формуванням цільових інформаційних просторів за тематикою інших видань, авторів, проблем на прецедентній, до цього аналізу, основі; по-друге, з фундаментальними прикладними науковими розвідками життя і творчості К. Транквіліона Ставровецького; по-третє, з прискоренням тенденції книжної онлайнізації, зокрема укладенням продовжуваних бібліографічних каталогів у створюваній Цифровій платформі книжної індустрії України.. The purpose of the article. Development of the methodology and an attempt to codify the source base related to the book “Teacher›s Gospel” by Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi, in a single target information space and determine the directions of its applied orientation. The research methodology is based on the deductive method of scientific knowledge from the general to the specific, using a set of methods: descriptive, generalization and systematization, source analysis. The scientific novelty of the articlelies in the development of a deductive methodology for mastering the information reality and an attempt to codify the source base of the target information space of the medieval old print “Yevanhelia uchitelnoho” by Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi as a component part of the general information space and to determine the directions of its applied orientation. Conclusions. The modern world functions in an informational reality. It is important for a person to perceive, learn and operate with multifaceted information. By means of a detective analysis, the article attempts to isolate the source base of “Teacher›s Gospel” by Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi in the system of the general information space in order to optimally use it in practical scientific work. The definition of information space as a generic philosophical category is introduced, the infrastructure of the target information space of the analyzed edition is outlined, examples of information sources are analyzed according to the directions of applied applications. Prospects for further research are connected, firstly, with the formation of targeted information spaces on the subject of other publications, authors, problems on the basis of precedent for this analysis, and secondly, with fundamental applied scientific investigations of the life and work of Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi, according to third, with the acceleration of the trend of book onlineization, in particular, the conclusion of continuing bibliographic catalogs in the newly created Digital Platform of the Book Industry of Ukraine.

Попередній перегляд: