Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Розгляд структури, змісту, текстологічних особливостей, супутніх записів грамоти, наданої в 1589 р. Вселенським патріархом Єремією ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині, критичне видання тексту з перекладом. Методологія дослідження передбачає комплексне використання порівняльного та емпіричного методів дослідження історичних документів із залученням спеціальних методів кодикології та палеографії. Наукова новизна. Вперше проведений детальний текстологічний аналіз грецької грамоти. Представлено відомості стосовно пізнішого втручання до первісного тексту, встановлено особу виконавця. Висловлено припущення щодо мети внесення змін, наведено й прокоментовано супутні записи, представлені ілюстрації, оригінальний текст і переклад. Висновки. Надана в 1589 р. Вселенським патріархом Єремією ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині фундаційна грамота була підписана й затверджена більшістю православних ієрархів Речі Посполитої. Пізніше, в 1616–1617 рр., грамота була використана вже за інших політичних обставин для подальшої оборони прав рогатинських братчиків. При цьому до тексту грамоти було внесено відповідні зміни рукою митрополита Монемвасійського Іоасафа, який залишив на грамоті свій підпис. Цей виправлений текст був пізніше ще раз підтверджений митрополитом Київським Петром Могилою.. The aim of the research is to consider the structure, contents and textual specifics of additional notes of the Charter issued by the Ecumenical Patriarch Jeremias II for the Rohatyn Orthodox Brotherhood of the Nativity of the Blessed Virgin Mary in 1589 as well as to provide the translation and review of the original text. The methodology of the research predefines complex application of comparative and empirical analysis of historical documents as well as use of specific methods of codicology and palaeography. The scientific novelty. The paper shows the results of the pilot profound research of the Greek Charter text. The data proving tempering with the document is presented and the personality of the person who altered the Charter is defined. The probable causes for editing the document are stipulated; the commentary on the additional notes is given; the illustrations, original text quotes and translations are provided. Conclusions. The Foundation Charter, that in 1589 was granted by The Ecumenical Patriarch Jeremias II to the Rohatyn Orthodox Brotherhood of the Nativity of the Blessed Virgin Mary, was signed and validated by the majority of Orthodox hierarches of the Polish–Lithuanian Commonwealth. Later in 1616–1617 the Charter was used as a tool for protection of the rights and freedoms of the members of the Brotherhood of Rohatyn within the new political agenda. That entailed the tempering with the document with introduction of new regulations by Joasaph, the Metropolitan of Monemvasia, who left his signature on the altered Charter. The latter altered version of the Charter was later endorsed by Petro Mohyla, the Metropolitan of Kyiv.. Цель работы. Рассмотрение структуры, содержания, текстологических особенностей и сопутствующих записей грамоты, данной в 1589 г. Вселенским патриархом Иеремией ІІ православному братству Рождества Пресвятой Богородицы в Рогатине, а также критическое издание текста и его перевода на украинский язык. Методология исследования включает комплексное использование сравнительного и эмпирического методов исследования исторических документов с привлечением специальных методов кодикологии и палеографии. Научная новизна. Впервые проведено текстологический анализ греческой грамоты, представлены сведения о позднейшем вмешательстве в первичный текст, установлена личность исполнителя. Высказаны предположения относительно цели внесения изменений, приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, оригинальный текст и перевод. Выводы. Выданная в 1589 г. Вселенским патриархом Иеремией ІІ православному братству Рождества Пресвятой Богородицы в Рогатине учредительная грамота была подписана и вскоре подтверджена большинством православных иерархов Речи Посполитой. Позднее, в 1616–1617 годах, грамота была использована для дальнейшей защиты прав рогатинских братчиков. В текст грамоты были внесены соответствующие измененения рукою бывшего митрополита Монемвасийского Иоасафа, представителя Вселенского патриархата, который оставил на грамоте свою подтвердительную подпись. Этот измененный текст был позднее еще раз подтвержден митрополитом Киевским Петром Могилой.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Дослідження надісланого у грудні 1644 року Константинопольським патріархом Парфенієм ІІ листа до українського православного єпископа Сильвестра Гулевича-Воютинського, з’ясування шляхів надходження документа до Києва, критичне видання грецького тексту з коментарем і перекладом українською мовою. Методологія дослідження передбачає використання порівняльно-історичного та емпіричного методів вивчення історичних документів із залученням спеціальних методів археографії, кодикології та палеографії. Наукова новизна. Уперше простежено шлях надходження документа до сучасного місця зберігання, проведено його текстологічне вивчення, представлена фотокопія, наведені оригінальний текст послання та його сучасний переклад. Висновки. Лист Константинопольського патріарха Парфенія ІІ Молодшого до перемишльського єпископа Сильвестра Гулевича-Воютинського надійшов до Києва у складі зібрання рукописів Почаївської лаври і зберігався в бібліотеці Київської духовної академії, яка згодом була передана до Бібліотеки Всеукраїнської академії наук (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Уперше описаний у 1991 р. як грецький рукопис. Текст укладено грецькою мовоюза підписами Вселенського патріарха і Священного собору Великої Константинопольської Церкви. Послання патріарха Парфенія ІІ було надісланодо перемишльського єпископа Сильвестра в межах організаційних і політичних завдань Вселенського престолу на теренах Речі Посполитої і гетьманської України. Головною метою послання було прохання про матеріальну допомогу. Разом з тим лист патріарха Парфенія ІІ віддзеркалює історію боротьби за владу під час обрання вселенських патріархів, їхні стосунки між собою, ставлення одиндо іншого, а також особливі зв’язки українських православних єпархій з Константинополем.. The goal of the research is the study of the letter sent in December 1644 by the Patriarch of Constantinople Parthenios II to the Ukrainian Orthodox Bishop Sylvestr Hulevych-Voyutynskyi, determining the ways the document arrived in Kyiv, critical edition of the Greek text with a commentary and its translation into Ukrainian. The research methodology includes the use of comparative historical and empirical methods for studying documents with the involvement of special methods of archaeography, codicology and paleography. Scientific novelty. For the first time, the path of the document's receipt to the current place of storage was traced, a textological study was carried out, a photocopy of the document was presented, the original Greek text and its modern translation were given. Conclusions. The letter of the Patriarch Parthenios II to the Peremyshl Bishop Sylvestr Hulevych-Voyutynskyi arrived in Kyiv as part of the collection of manuscripts of the Pochaiv Lavra and was kept in the library of the Kyiv Theological Academy, which was later transferred to the library of the All-Ukrainian Academy of Sciences (now the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine). For the first time, the letter was described in 1991 as a Greek manuscript. The text of the message was written in Greek and signed by Patriarch Parthenios II and members of the Holy Synod of the Great Church of Constantinople. The message was drawn up within the framework of the political and organizational goals of the Ecumenical Patriarchate on the territory of the Polish Commonwealth and Hetman Ukraine. The main purpose of the message was a request for financial assistance. The Epistle of Patriarch Parthenios II reflects the history of the power struggle during the election of the ecumenical patriarchs, their relationship, assessments of each other, as well as the special ties of the Ukrainian Orthodox dioceses with Constantinople.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Введення до наукового обігу раніше не опублікованого документа — копії "Декларації свободи совісті" англійського короля Якова ІІ, яка була віднайдена в листуванні львівського купця шотландського походження Артура Форбса (Центральний державний історичний архів України, місто Львів. Фонд 132, опис 1, справа 261). Аналіз політичної й релігійної ситуації, яка зробила цей документ актуальним для львівських купців-шотландців, з’ясування впливу копії "Декларації свободи совісті" на них. Методологія. Для зіставлення й аналізу тексту оригінальної "Декларації свободи совісті" та її копії в листі до Артура Форбса було використано порівняльний та дедуктивний методи. Системний метод було застосовано при поясненні контексту створення оригіналу та копії "Декларації свободи совісті". Наукова новизна. До наукового обігу вперше введено документ — копію "Декларації свободи совісті" з листування шотландського купця Артура Форбса, який мав власну торгову мережу із центром у Львові. Лист розглянуто в контексті міграції шотландців на територію Руського воєводства. Проаналізовано значення англійської релігійної політики для львівських купців-шотландців. Висновки. Однією з причин еміграції шотландців у XV—XVII ст. до європейських країн можна назвати внутрішні релігійні конфлікти. Через них значна частина шотландських католиків і протестантів полишили країну, а деякі з них оселилися на території Речі Посполитої, зокрема Руського воєводства та міста Львова. Найчастіше вони займалися торгівлею, яка стала не лише джерелом заробітку, а й забезпечила сталий контакт із батьківщиною. Прикладом такого зв’язку є листування шотландського купця Артура Форбса з другом і торговим партнером Ґотфрідом Бекером. У ньому знаходимо копію "Декларації свободи совісті" англійського короля Якова ІІ. Цей документ проголошував релігійну рівність та толерантність на території Англійського королівства, а тому був надзвичайно важливим для тих шотландців, які полишили свою країну через можливість релігійних переслідувань. На жаль, вони так і не змогли нею скористатися, оскільки дію "Декларації свободи совісті" було анульовано під час Славної революції в 1688 р.. The goal of the research. Introducing of an unpublished document — a copy of the "Declaration of Indulgence" by the English King James II, which was found in the correspondence of Lviv merchant of the Scottish origin Arthur Forbes (Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv — Fond 132, Inventory 1, File 261), into scientific circulation. Analysis of the political and religious situation that made this document relevant for the Lviv Scottish merchants, finding out the impact of the copy of the Declaration of Indulgence " on them. Methodology. Comparative and deductive methods were used to compare and analyze the original "Declaration of Indulgence" text and its copy in the letter to Arthur Forbes. The systemic method was applied to explain the context of the creation of the original and the "Declaration…" copy. Scientific novelty. For the first time, a document was introduced into scientific circulation — a copy of the "Declaration…" from the correspondence of the Scottish merchant Arthur Forbes, who had his own trading network centered in Lviv. The letter was considered in the context of Scottish migration to the territory of the Ruthenian Voivodeship. The significance of English religious policy for Scottish merchants in Lviv was analyzed. Conclusions. One of the reasons for the emigration of Scots to the European countries in the 15th-17th centuries could be internal religious conflicts. Due to them, a significant part of Scottish Catholics left the country, and some of them settled in the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth, in particular, the Ruthenian Voivodeship and the city of Lviv. Most often, they were engaged in trade, which became not only a source of income, but also provided a stable connection with their homeland. An example of such a connection is the correspondence of the Scottish merchant Arthur Forbes with his friend and trading partner. In it, we can find a copy of the "Declaration…" by the English King James II. This document declared religious equality and tolerance in the territory of the English Kingdom, and therefore was extremely important for those Scots who left their country due to the possibility of religious persecution. Unfortunately, they could not use it since the "Declaration…" was annulled during the Glorious Revolution in 1688.

Попередній перегляд: