Публікації випуска

Подано історію створення та встановлено три редакції літературно-фісторичної поетичної хроніки П. С. Морачевського "Чумаки, або Україна з 1768 року" - 1848 - 1849, 1852 та 1863 рр. Запропоновано публікацію невідомого дослідження В. П. Науменка "Хто такий був український писатель Хвилимон Галузенко?" ([1916 р.]), здійсненого вченим за рукописним текстом першої та третьої редакції "Чумаків".. The history of the creation of the literary-historical chronicle in verse of P. S. Moratschevsky “Choomaks, or Ukraine since 1768” is given in the article. The author finds out three redactions of the work – of 1848 – 1849, 1852 and 1863. An earlier unknown investigation of V. P. Naumenko “What was the Ukrainian writer Khvylymon Haluzenko?” ([1916]) carried out after the hand-written text of 1st and 2nd redaction of the “Choomaks” is submitted to publication.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомих рукописних текстів із білоруського медоситництва ХVІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах Великого князівства Литовського. Адже старопольські рецептури питних медів ХVІІ ст., збережені у шляхетських рукописних зібраннях, є доволі рідкісними археографічними джерелами, яким присвячуються студії не лише українських, а й білоруських, литовських, польських істориків. Методологія обґрунтована принципами публікації старопольських рукописних історичних джерел ХVІ–ХIX ст., а також визначенням старопольської фахової термінології ХVІІ–ХVIII ст. Наукова новизна роботи полягає в першій публікації двох старопольських рецептур питного меду ХVII ст. з білоруських земель Великого князівства Литовського та визначенні їхніх особливостей у порівнянні з іншими рецептурами з медоситництва в Речі Посполитій. У публікації до польських текстів рецептур надається їхній переклад українською мовою, також здійснений уперше. Водночас до рецептур, на підставі фахових та довідкових видань, укладений Словник старопольських кулінарних, господарсько-побутових і метрологічних термінів, а також доданий перелік латинських слів та виразів, які зустрічаються в тексті. Висновки. Інформативна цінність запропонованих до публікації рецептур полягає в тому, що вони віддзеркалюють регіональні традиції медоваріння, оскільки походять із північно-західної частини білоруських земель – з Міра та з Холопенич, що є істотним для вивчення історії медоситництва у Великому князівстві Литовському. Наявність рецептур питного меду ХVІІ ст. свідчить про практичну зацікавленість шляхтича Миколая Млечка, який застосовував досвід місцевих фахівців-медоварів у власному маєтку Холопеничі.. The aim of work is to introduce for scholarly circulation scarcely known manuscript texts in Belarusian mead manufacturing of the 17th century, and thus facilitate the study of historical culinary heritage on the terrain of the former Grand Duchy of Lithuania. Old Polish mead recipes of the 17th century, preserved in manuscript collections of the szlachta (nobility) are quite rare archaeographic sources that attract the studies of not only Ukrainian, but also Belarusian, Lithuanian, and Polish historians. The methodology is grounded on the principles of publication of old Polish manuscript historical sources of the 14th–19th centuries, as well as definition of the old Polish special terminology of the 17th–18th centuries. The scientific novelty of the work is in the first publication of two old Polish mead recipes of the 17th century from Belarusian lands of the Grand Duchy of Lithuania and definition of their peculiarities in comparison to other mead recipes in the Polish-Lithuanian Commonwealth. The publication of the Polish texts of the recipes provides the Ukrainian translation which has been done for the first time. In addition to the recipes, on the basis of professional and reference publications, the Glossary of the old Polish culinary, household, and metrological terms has been compiled, and the list of Latin words and phrases met in the text was supplemented. Conclusions. The informative value of the published recipes is in the fact that they represent the regional mead manufacturing traditions; they originate from the North-Western part of the Belarusian lands (from Mir and Khalopyenichy), and thus are essential for the research of the mead manufacturing history in the Great Duchy of Lithuania. The availability of the 17th century mead recipes might also demonstrate the practical interest of the nobleman Mykolai Mlechko who used the experience of local professional mead manufacturers in his own estate in Khalopyenichy.. Цель работы состоит во введении в научный оборот малоизвестных рукописных текстов по белорусскому медоварению ХVІІ в., что способствует изучению историко-кулинарного наследия на землях Великого княжества Литовского. Cтаропольские рецептуры питных медов ХVІІ в., сохранившиеся в шляхетских рукописных собраниях, являются достаточно редкими археографическими источниками, которым посвящаются исследования не только украинских, но и белорусских, литовских и польских историков. Методология основана на принципах публикации старопольских рукописных исторических источников ХVІ–ХIX вв., а также предусматривает определение старопольской специальной терминологии ХVІІ–ХVIII вв. Научная новизна работы предполагает публикацию двух старопольских рецептур питного меда ХVII в. из белорусских земель Великого княжества Литовского и определение их особенностей по сравнению с другими рецептурами медосытництва в Речи Посполитой. При публикации польских текстов рецептур приводится, соответственно, их перевод на украинский язык, также осуществленный впервые. На основе специальных и справочных изданий к рецептурам был составлен Словарь старопольских кулинарных, хозяйственно-бытовых и метрологических терминов, а также прилагается список латинских слов и выражений, встречающихся в тексте. Выводы. Информационная ценность опубликованных рецептур состоит в том, что они отражают региональные традиции медоварения, берущие начало в северо-западной части белорусских земель – в Мире и Холопеничах, что важно для изучения истории медосытництва в Великом княжестве Литовском. Тексты рецептур питного меда ХVІІ в. свидетельствуют о практическом подходе шляхтича Николая Млечко, применившего опыт местных медоваров в своем имении Холопеничи.

Попередній перегляд: