Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано донесення співробітника Оперативного штабу Розенберґа Олександра Гімпеля як історичні джерела щодо діяльності німецьких бібліотекарів в Україні під час окупації за часів Другої світової війни, охарактеризовано завдання та професійні інтереси німецьких бібліотекарів на службі в нацистських окупаційних структур, а також коротко висвітлено біографію О. Гімпеля та його діяльність в Україні в 1942 р. На основі донесень О. Гімпеля узагальнено зібрану ним інформацію стосовно основних бібліотек Харкова, Дніпропетровська та Маріуполя в 1942 р. Висвітлено засади політики місцевої влади відносно бібліотек, фактори, що на неї впливали, її результати, представлено пропозиції О. Гімпеля як бібліотечного фахівця про подальшу долю цих бібліотек. The article analyzes documented reports provided by the Einsatzstab’s Reichsleiter Rosenberg (Reichsleiter Rosenberg Taskforce or ERR) specialist Alexander Himpel as a historical source. They shed light on the activities of German librarians in Ukraine during the occupation of the Second World War times in relation to the general German policy regarding the book collections of occupied countries. In general, tasks and professional interests of German librarians in service of the occupational authorities have been characterized. Besides, A. Himpel’s biography and his activity in Ukraine in 1942 have been briefly overviewed. The information he collected about main libraries of Ukrainian cities Kharkiv, Dnipropetrovsk (now Dnipro) and Mariupol has been analyzed, primarily the information on the condition and volume of their book collections, the displacement of their library core holdings. The article sheds light on basic principles of the local authorities’ policy regarding the libraries and its results. The suggestions for further destiny of these libraries made by A. Himpel as a librarian have also been highlighted. В статье проанализированы донесения сотрудника Оперативного штаба Розенберга Александра Гимпеля как исторические источники, раскрывающие деятельность немецких библиотекарей в Украине во время оккупации времен Второй мировой войны на фоне немецкой политики в отношении книжных собраний оккупированных стран, в целом охарактеризованы задачи и профессиональные интересы немецких библиотекарей на службе у оккупационных структур, а также кратко освещена биография А. Гимпеля и его деятельность в Украине в 1942 г. На основании донесений А. Гимпеля обобщена собранная им информация об основных библиотеках Харькова, Днепропетровска и Мариуполя в 1942 г., прежде всего о состоянии и количестве их собраний, а также касательно перемещения библиотечных фондов. Освещены предпосылки политики местной власти касательно библиотек, ее результаты, представлены предложения А. Гимпеля как специалиста библиотечного дела относительно дальнейшей судьбы этих библиотек

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У статті здійснено дослідження книжкового руху в таборах полонених вояків-українців царської армії в таборах Німеччини (Раштат, Вецляр, Зальцведель) під час Першої світової війни, а також простежено його вплив на формування національно-державницького світогляду таборян. Методологія дослідження полягає в застосуванні проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів дослідження, поєднання яких дозволило найповніше розкрити особливості розгортання книжкового руху в таборах полонених українців. Наукова новизна полягає у встановленні внеску Союзу визволення України у процес організації книжкового руху в таборах полонених українців у Німеччині, а також у визначенні способів його активізації та поширення в позатаборовому просторі, зокрема в місцях перебування робітничих команд. Цю місію здійснювали уповноважені таборовими громадами довірені особи з числа українських активістів («мужі довір'я»), які привозили полоненим українські часописи та книжки для загального читання. Ефективною виявилась ідея «мандрівних бібліотечок», які передавалися з команди в команду, завдяки чому коло читачів української літератури суттєво збільшувалося. Висновки. Доведено, що українська книга в таборах полонених українців відігравала надзвичайно важливу роль у справі формування національної свідомості вояків. Беручи участь у просвітньому житті таборів, відвідуючи український народний театр та таборову бібліотеку, полонені пробуджувались до активного громадсько-політичного життя в Україні.. The aim of the research. The article researches the book movement at German camps (Rastatt, Wetzlar, Salzwedel), where Ukrainian prisoners of war (POWs) were located during the World War I, as well as traces the impact on forming POWs' mindset on the national and state issues. The research methodology is based on problemoriented, chronological, historical, comparative, and retrospective research methods, the combination of which allows to provide fundamental insights into the peculiarities of the book movement development at Ukrainian POWs camps. The scientific novelty lies in recognizing the contribution of the Union for the Liberation of Ukraine (ULU) to the organizational process of the book movement at the Ukrainian POWs camps in Germany along with determining the ways for its activation and popularization outside of the camps, particularly among workgroups. Chosen among Ukrainian activists, authorized delegates from camp communities ("trusted men") were responsible for this mission, especially by helping with the delivery of Ukrainian periodicals and books to Ukrainian POWs for public access for reading. The idea of the "travelling libraries" appeared to be particularly efficient as these libraries were transported from one workgroup to another, which contributed to the expansion of Ukrainian literature readers. Conclusions. The research proves the Ukrainian book concept to have played an essential role in the matter of POWs' national identity formation. Through participating in camp educational activities along with attending the Ukrainian national theatre and camp library, POWs were aroused and inspired to join active social and political life in Ukraine which required their efforts in national and state development.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: запровадження до наукового обігу досі невідомого документа часів Другої світової війни, що є історичним джерелом стосовно бібліотечної політики на окупованій території СРСР, його джерелознавчий аналіз, який може доповнити вже відому інформацію і представити нові дані відносно ролі бібліотек у культурній політиці нацистської влади, її подальших планів щодо книжкових зібрань, кадрової політики, значення бібліотек для нацистської пропаганди. Методологія дослідження репрезентована історико-порівняльним та історико-архівознавчим методами, методами джерелознавчого аналізу. Це дозволило проаналізувати документ як історичне джерело (авторство, час, мету й обставини його створення, призначення, місце в комплексі подібних документів німецьких окупаційних установ, що брали участь у вирішенні долі бібліотек) та в цілому документальний масив, створений нацистськими структурами на окупованій ними території СРСР, а також визначити можливості використання цього документа в історич-них студіях. Наукова новизна. Об’єктом дослідження є документ «Про значення бібліотек», створений співробітником зондерштабу «Бібліотечна справа» при Оперативному штабі Розенберґа в Україні Ф.-Й. Штарке у травні 1942 р., який ще не запроваджений до наукового обігу, але, на відміну від інших документів, висвітлює не стан бібліотек і долю їхніх фондів, а бачення нацистами місцевих бібліотек як однієї зі складових окупаційної політики. Висновки. Здійснений джерелознавчий аналіз документа в комплексі німецьких документів часів Другої світової війни з історії бібліотек під час окупації свідчить, що німецькі спеціалісти сприймали місцеві бібліотеки не лише як місця зосередження друкованих матеріалів, потрібних для управління, пропаганди чи сховища цінних колекцій, а як установи, що надаватимуть підтримку німецькій владі, тому вони приділяли увагу кадровим питанням, професійній освіті та фінансуванню. Але водночас документ відображає сприйняття бібліотек окупантами як додаткового ресурсу, передусім при освоєнні економічного і наукового потенціалу окупованих територій, наприклад, при організації місцевого виробництва та підготовки кадрів.. Purpose. The main purpose of this documentary publication is to introduce to a scientific community a previously unknown World War II document with the topic of the library policy in the occupied territory of the Union Of Soviet Socialist Republics (USSR) and to analyze it as a historical source that can supplement already known information and add new knowledge on the role of libraries in a Nazi cultural policy in Ukraine during the Second World War, Nazi plans for book collections, personnel policy, and the importance of libraries for Nazi propaganda. Methodology. The methodology of research is comprised of the historical-archival and historical-comparative research methods, as well as methods of source analysis. Document’s authorship, time, purpose, circumstances of its creation, its informational potential, and its place in an archival complex of similar documents of German occupation services involved in the determination of the fate of libraries, and its place in the documentary collections created by Nazi structures in the occupied territory of the USSR, as well as the potential of using this document in further historical research makes it possible to consider the document a historical resource. Scientific novelty of the research. The object of this study is the document "On the importance of libraries" created by the employee of the Sonderstab Bibliothekswesen (Special Staff “Library Science”) by the Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg (the Reichsleiter Rosenberg Taskforce or ERR) Fritz-Joachim Starke in occupied Ukraine in May 1942, which hadn’t been introduced to historians yet. But unlike other documents, this document covered not the state of libraries and the fate of their collections, but the Nazi vision of local libraries as part of the occupation policy. Conclusion. The analysis of this document in an archival complex of similar documents for the topic of the Nazi library policy in the occupied territory of the USSR shows us that German employees perceived local libraries not only as a place of the concentration of printed materials needed for public administration, or as a place of storage of valuable collections, but as institutions that would support the German authorities. At the same time, the document reflects the perception of libraries by the occupiers as an additional resource, especially in the development of the economic and scientific potential of the occupied territories, for example, in the organization of local production and training of local employees.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є оцінка передумов і аналіз особливостей створенняі функціонування друкованих видань української діаспори в різних країнах пострадянського простору. У роботі використано методи ретроспективного, порівняльного і системного аналізу для визначення ключових характеристик, конкретно-історичних передумов створення й опису друкованих видань української діаспори. Застосування методу комплексного підходу дозволило поєднати різні засоби наукового дослідження, не порушуючи принципів об’єктивного пізнання. Наукова новизна полягає у спробі заповнення прогалини в дослідженнях видавничої справи української діаспори пострадянських країн, що існує, незважаючи на доволі тривалу історію вивчення діаспорної преси і накопичений значний масив різнопланових праць. Висновки. Видання україномовних газет складало важливу частину діяльності української діаспори пострадянських країн, а створений масив друкованої продукції є цінним історико-культурним надбаннямі невід’ємним елементом загальноукраїнської етнічної ідентичності. Переважна більшість видань спрямовувала свою діяльність на задоволення інформаційно-культурних потреб діаспори, а деякі видання намагалися взяти на себе роль координуючого і консолідуючого органу. З огляду на хронічний брак фінансування, видання українських газет діаспори у кращому випадку тривало від одного до декількох років. Суттєвий вплив на україномовну пресу здійснює і політика країни проживання, яка в окремих випадках набуває характеру прямих утисків. Основною причиною поступового згортання українського друку в діаспорі є розвиток новинних і пошукових сервісів Інтернет, а також соціальних мереж, що виявили надпотужний консолідуючий потенціал. Українські товариства діаспори пострадянських країн з початку 2000-х років активно створюють Інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах і, таким чином, істотно розширюють власні інформаційно-культурні та комунікаційні можливості.. For decades history of Ukraine, first of all its tragic pages, was silenced and falsified. Before the Second World War, testimonies about the famine of 1932–1933 in Ukraine seldom penetrated through the through Soviet border despite informational blockade to the countries of Western Europe and Northern America. These testimonies were published in press, mostly in diasporic one. From summer of 1941, when after the German invasion Ukrainian lands were occupied, first during the years after the tragedy, sudden possibilities to openly tell the truth about the famine by survivors were opened. Main ground for revealing the facts of Stalin regime crimes was Ukrainian local legal occupation press. The goal of the research: to make revealing, comprehensive analysis and classification of oral history sources about the Holodomor on pages of legal Ukrainian press from the period of Nazi occupation. Methodology is based on usage of totality of general scientific (historical, structural-functional, comparative, analytical), as well as special methods of research (historical-bibliological, bibliographical). Scientific novelty consists in the declared task. Publications about oral history sources of the famine of 1932–1933 on pages of occupational press in Ukraine during the Second World War are absent. 184 testimonies from 184 newspaper issues are analyzed. The author, researching corresponding publications, separates five groups of oral history sources about the famine of 1932–1933. Conclusions. Survivors’ testimonies fit well into anti-Bolshevik ideological narrative of new regime. One has to take unto accout that survivors were allowed to talk loudly about physchological trauma and to tell horrible details about extermination of them with famine for the first time, almost 10 years after the famine. And occupational regime used this as full as it could. Topic of the famine is intertwined in various contexts, first of all – in repressed past on level of a village and a state, including collectivization, Ukrainization, dekulakization etc. On pages of occupational press the topic of the famine was presented in several types of publications – memoirs, articles, letters, art and folklore. With some corrections on style of material presentation, “occupational” narrative quite correlates with massive of the first testimonies of prewar period in terms of content.

Попередній перегляд: