Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі архівних і біблотечних фондів м. Києва здійснено огляд документів та періодичних видань єврейських партій, які брали участь в роботі Української Центральної Ради в 1917 - 1918 рр.. In the given article the researcher submits a review of the documents and periodicals of the Jewish parties that participated in the activities of the Ukrainian Central Rada in 1917 – 1918. Materials from Kyiv archives and library collections are involved.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто термінологічні проблеми, що виникають при описуванні середньовічних оправ рукописних книг для наукових каталогів та електронних баз даних. Обґрунтовано необхідність формування національного тезаурусу з ремісничої та професійної термінології в українській кодикології та бібліопегістиці. Визначено основні етапи укладання тезаурусу, зокрема збирання та складання переліку і картотеки фахових термінів; перекладу, редагування та уніфікації запозичених термінів; створення електронного візуального фахового словника. The article covers terminological problems which arise when medieval manuscripts’ bindings are described for scientific catalogs and electronic databases. The author attempts to analyze the causes of these problems and ways to overcome them. Reviewed are handwritten and printed sources, which contain the terms dealing with manuscripts production, and substantiated is the relevance of formation of the national craft and professional terminology thesaurus in Ukrainian codicology and bibliopegy. We have also defined the basic steps of the dictionary creation, which are the following: collecting special terms and creating a glossary and card index; translation, editing and unification of borrowed terms; creation of a digital visual dictionary. В статье рассматриваются терминологические проблемы, возникающие при описании средневековых переплётов рукописных книг для научных каталогов и электронных баз данных. Предпринята попытка проанализировать причины возникновения этих проблем и пути их преодоления. Рассмотрены рукописные и печатные источники, содержащие термины, посвящённые производству рукописных книг, и обоснована необходимость формирования национального тезауруса ремесленной и профессиональной терминологии в украинской кодикологии и библиопегистике. Определены основные этапы создания подобного словаря: собирание и создание словаря и картотеки специальных терминов; перевод, редактирование и унификация заимствованных терминов; создание электронного визуального словаря

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено історію рецензійної статті "Український Ренесанс. Роздуми історика над проблемами мистецтвознавства" відомої української вченої, доктора історичних наук Олени Станіславівни Компан, надрукованої в 1967 р. в газеті "Літературна Україна". До публікації пропонується протокол засідання відділу історії феодалізму Інституту історії АН УРСР, скликаного з метою засудити статтю О. С. Компан через ідейні та ідеологічні хиби. In the publication the author presents a meeting protocol of the Feudalism History Department of the AS of Ukrainian SSR of November 15, 1967). The Department meeting was held in order to discuss (practically, to denounce) an article of a Senior Research Fellow, Doctor of Historical Sciences Olena Kompan. The article entitled "UkrainianRenaissance. The historian’s refl ections on the issues of Art Studies", published in the newspaper "Literary Ukraine" (October 17, 1967) was a review of the first two volumes of the "History of Ukrainian Art". The article indeed was discussed on the meeting, however it was not crucified, as most of the meeting participants supported the reviewer. The colleagues of Olena Kompan, M. Braichevsky, O. Apanovych, K. Stetsiuk and D. Myshko expressed their opinions concerning her article. The publication preface contains the history of Olena Kompan’s article-review, main conclusions and provisions, as well as the feedback the article received from numerous readers, colleagues and party’s "academicians". К публикации представлена стенограмма заседания отдела истории феодализма Института истории АН УССР (от 15.11.1967 г.). Заседание отдела было собрано с целью обсуждения (фактически – осуждения) статьи старшего научного сотрудника, доктора исторических наук Елены Станиславовны Компан "Украинский Ренессанс. Размышления историка над проблемами искусствоведения". Статья, напечатанная в газете "Литературная Украина" (1967. – 17 октября), была рецензией на первые два тома "Истории украинского искусства". Формально обсуждение статьи на заседании отдела состоялось, но ожидаемого "разгрома" не было: большинство участников поддержали рецензентку. Свое мнение о статье высказали коллеги Елены Компан – М. Брайчевский, Е. Апанович, К. Стецюк и Д. Мишко.В предисловии к публикации освещается история статьи-рецензии Е. Компан, основные выводы и положения, а также реакция на статью широкого круга читателей, коллег и партийных "академиков"

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в узагальненні метафоричного образу богослужбового видання в книжковій культурі доби Бароко та виділенні чинників творення цього образу, зумовлених обставинами видавничого процесу. Методологія дослідження спирається, насамперед, на структуралістичний підхід до розгляду текстів присвят та передмов до львівських, київських, чернігівських та новгород-сіверських богослужбових видань XVII – першої половини XVIII ст., що дав змогу виокремити метафори, застосовані на позначення книги, та з’ясувати їх зв’язок зі змістовими та формальними особливостями відповідного видання. Компаративний аналіз семантики зафіксованих метафор дозволив сформулювати узагальнений образ української богослужбової книги доби Бароко. Комунікативно-прагматичний підхід сприяв встановленню смислових зв’язків цього образу з сучасною йому соціокультурною ситуацією. Наукова новизна визначається новаторською постановкою проблеми вивчення виражальних засобів стилю бароко, що дозволяє розширити уявлення про його вплив на українську книжкову культуру. Зокрема, показано високу продуктивність вербальної барокової метафори в наданні виразності художній структурі стародрукованої богослужбової книги. За художньою роллю у творенні книги як цілісного об’єкта мистецтва такі узагальнюючі метафоричні образи видання співмірні з графічними елементами художнього оформлення. Висновки. У присвятах та передмовах до українських стародруків образ богослужбової книги реалізується через множинність метафоричних уподібнень, в основі яких лежить уявлення про книгу як дар. Залежно від адресата тексту присвяти/передмови книгу представлено як офіру небесному адресатові, вдячний подарунок потенційному чи дійсному меценату, коштовний подарунок читачеві. В реалізації образу цієї «подарункової» книги набули продуктивності розгорнуті метафори, в основі яких асоціативне співвіднесення з адресатом, назвою, змістом, структурними особливостями, історією видавничого осередку або загальним значенням видання в книжковій культурі.. The aim of the research is to generalise the metaphorical image of the liturgical books in the baroque book culture and to single out the factors contributing to the creation of this image, conditioned by the circumstances of the publishing process of the time. The methodology of the research is based, first of all, on structural approach to studying dedication texts and forewords to Lviv, Kyiv, Chernihiv, and Novhorod-Siversky service and prayer books from 17th century to 18th century, which provided the possibility of singling out metaphors used to denote the book as well as to determine theirconnection with the peculiarities of form and content of the corresponding publication. Comparative analysis of the semantics of the singled-out metaphors gave an opportu nity to formulate the generalized image of the baroque prayer book. Communicative pragmatic approach contributed to the establishment of sense connections of this image with its current socio-cultural situation. The scientific novelty is determined by the innovative problem statement regarding the study of baroque graphic means, thus allowing to broaden the notion of their influence on Ukrainian book culture. Among other things, the research showcases the high productivity of verbal baroque metaphor in giving expressiveness to the artistic structure of service and prayer early printed books. As far as the artistic role fulfilled with the creation of the book as an art object, such generalizing metaphorical images are proportionate to the graphic elements of artistic design. Conclusions. In dedications and forewords to Ukrainian early printed books, the image of the service and prayer books is realized through a multitude of metaphorical similes, at the basis of which there is the notion of a book as a gift. Depending on the addressee of the dedication or foreword text, the book is presented as an offering to the celestial addressee, a thankful gift to a potential or real patron, a precious gift to the reader. Unfolded metaphors, at the basis of which there is an associative relationship with the addressee, title, contents, structural peculiarities, history of the publication or overall meaning of the publication in the book culture are used to realize the image of this so-called ‘gift’ book.. Цель работы состоит в обобщении метафорического образа богослужебного издания в книжной культуре эпохи Барокко и выделения факторов создания этого образа, обусловленных обстоятельствами издательского процесса. Методология исследования основана, в первую очередь, на структуралистском подходе к изучению текстов посвящений и предисловий ко львовским, киевским, черниговским и новгород-сиверским богослужебным изданиям XVII – первой половины XVIII ст., который дал возможность выделить метафоры, использованные для обозначения книги, а также определить их связь с особенностями формы и содержания соответствующего издания. Компаративный анализ семантики зафиксированных метафор предоставил возможность сформулировать обобщенный образ богослужебной книги епохи Барокко. Комуникативно-прагматический подход содействовал установлению смысловых связей этого образа с современной ему социокультурной ситуацией. Научная новизна определяется новаторской постановкой проблемы изучения изобразительных средств стиля барокко, позволяющей расширить представления о его влиянии на украинскую книжную культуру. В частности, показано высокую продуктивность вербальной барочной метафоры в придании выразительности художественной структуре старопечатной богослужебной книги. По художественной роли, выполняемой в создании книги как целостного объекта искусства, такие обобщающие метафорические образы издания соразмерны графическим элементам художественного оформления. Выводы. В посвящениях и предисловиях к украинским старопечатным изданиям образ богослужебной книги реализуется через множество метафорических уподоблений, в основе которых лежит представление о книге как о даре. В зависимости от адресата текста посвящения/предисловия книгу представлено как офиру небесному адресату, благодарственный подарок потенциальному или действительному меценату, драгоценный подарок читателю. В реализации образа этой «подарочной» книги часто используются развернутые метафоры, в основе которых ассоциативное соотношение с адресатом, названием, содержанием, структурными особенностями, историей издательства или общим значением издания в книжной культуре.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Дослідження іконографії образу св. Миколая Чудотворця в українській гравюрі доби Бароко, композиційної структури, принципів побудови, семантики гравюри цього тематичного циклу на матеріалах ілюстрованих українських кириличних стародруків, мідних гравірувальних дощок українських друкарень XVII–XVIII ст. та відбитків з них, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України іме-ні В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні іконографічного та іконологічного методів, а також порівняльного мистецтвознавчого аналізу втілення образу св. Миколая в іконописі та гравюрі. Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень щодо іконографії образу св. Миколая Чудотворця в українському сакральному мистецтві доби Бароко. Вперше на матеріалах різних видівобразотворчого мистецтва (іконопис, монументальний живопис, станкова гравюра та книжкова ілюстрація) прослідковано іконографію образу св. Миколая в українській гравюрі (одноосібних зображеннях та житійних клеймах) зазначеного хронологічного періоду, її особливості й відмінності від іконографії св. Миколая в українському іконописі. Висновки. У статті відзначається, що українські гравери доби Бароко, зображаючи св. Миколая Чудотворця, перенесли акцент із сакрального образу символу, притаманного іконопису, на створення образу, максимально наближеного до реального життя, і тим самим збагатили не лише канонічні іконографічні схеми образу св. Миколая, але й значно розширили тематику та сюжети його житійного циклу в ілюстраціях на сторінках українських стародруків.. The aim of the work is to research the iconography of the image of Saint Nicholas the Wondermaker in the Ukrainian Baroque printmaking, its compositional structure, principles of construction, and semantics of prints of this topical cycle on the basis of the illustrated Ukrainian Cyrillic old prints, copper print plates of Ukrainian printing houses of the 17th–18th centuries and prints made from the plates that are preserved in the collections of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Methodology of the research is grounded on iconographic and iconological approach, as well as comparative art criticism analysis of the embodying of Saint Nicholas’ image in icon painting and printmaking. Scientific novelty of the research is in broadening of the conception regarding the iconography of Saint Nicholas’ image in the Ukrainian religious art of the Baroque era. For the first time, based on diverse fine arts materials (icon painting, monumental painting, easel engraving and book illustration) the iconography of the image of Saint Nicholas the Wondermaker has been traced in the Ukrainian printmaking (in one-person portrait images and frame vita scenes) of the afore-mentioned period, as well as the peculiarities and differences in comparison to the iconography of Saint Nicholas in the Ukrainian icon painting have been shown. Conclusions. The article demonstrates that the Ukrainian print masters of the Baroque era portraying Saint Nicholas the Wondermaker shifted the focus from the sacred symbolic image, characteristic to icon painting, to the creation of an image close at most to the real life, and thus they enriched not only the canonical iconographic schemes of Saint Nicholas’ image, but also significantly broadened topicsand plots of his life cycle in the illustrations on the pages of the Ukrainian old prints.. Цель работы. Исследование иконографии образа св. Николая Чудотворца в украинской гравюре эпохи Барокко на материалах иллюстрированных украинских старопечатных книг, гравировальных медных досок-клише украинских типографий и оттисков с них, хранящихся в фондах Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского в Киеве. Методология исследования заключается в использовании иконографического и иконологического методов, сравнительного искусствоведческого анализа композиционных и стилистических воплощений образа св. Николая Чудотворца в иконописи и гравюре. Научная новизна исследования состоит в расширении представлений об иконографии образа св. Николая Чудотворца в украинском сакральном искусстве эпохи Барокко. Впервые на материалах различных видов изобразительного искусства (иконопись, монументальная живопись, станковая гравюра и книжная иллюстрация) прослежена иконография образа св. Николая Чудотворца в украинской гравюре указанного хронологического периода (в единичном изображении, а также в житийных клеймах), ее особенности и отличия от иконографии в украинской иконописи. Выводы. Изучение значительного количества памятников XVII–XVIII вв. убеждает в том, что украинские граверы эпохи Барокко в изображениях св. Николая Чудотворца отказались от сакрального образа-символа, свойственного иконописи и монументальной живописи, и все внимание сосредоточили на создании образа, максимально приближенного к реальной жизни. Этим самым они не только обогатили канонические иконографические схемы, но и значительно расширили тематику и сюжеты житийного цикла св. Николая Чудотворца в многочисленных иллюстрациях на страницах старопечатных изданий.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Дослідити іконографію образу Св. Великомучениці Варвари в українській графіці XVII–XVIII ст., композиційну структуру, формування іконографії, семантику зображень цього тематичного циклу на матеріалах творів станкової графіки та ілюстрацій в українських стародруках з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні іконографічного та іконологічного методів, а також порівняльного мистецтвознавчого аналізу втілення образу Св. Варвари в іконописі та графіці. Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень щодо іконографії образу Св. Варвари в українському сакральному мистецтві та літературі доби українського бароко. На матеріалах різних видів образотворчого мистецтва (іконопис, монументальний живопис, станкова гравюра та книжкова ілюстрація) прослідковано іконографію образу Св. Варвари в українській гравюрі (в одноосібних зображеннях та житійних клеймах, ілюстраціях у стародруках) зазначеного хронологічного періоду, її особливості й відмінності. Висновки. У статті відзначається, що українські художники доби бароко, зображуючи Св. Варвару, створили власний національний культ її образу як сповненої достоїнства молодої жінки, надзвичайно красивої, духовно чистої, розумної, допитливої, твердої у своїх переконаннях. Але образ Св. Варвари у гравюрах українських майстрів не є канонічним, і його виразність та сприйняття цілком залежать від таланту, фантазії і смаків кожного окремого автора, рівня його художньої й технічної майстерності.. The aim of the research has been to study the iconography of the image of Holy Great Martyr Saint Barbara in the Ukrainian graphics of the 17th–18th centuries, the composition structure, the principles of formation and semantics of this thematic cycle using easel graphic and illustrations of Ukrainian old printed books from the collections of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The research methodology is based on iconographical and iconological methods along with comparative art-study analysis of Saint Barbara's image embodiment in icon painting and graphics. Scientific novelty of the study is in broadening the concept concerning the iconography of St. Barbara image in the sacral art and literature of the Ukrainian Baroque epoch. The works belonging to various kinds of figurative art (icon painting, monumental painting, easel engraving and book illustration) are used to examine the iconography of St. Barbara image in Ukrainian engravings (solitary portrayals and hagiographic images of the saint's life, old-print illustrations) of the chronological period mentioned and of their specific features and differences. Conclusions. The article notes that Ukrainian artists of the Baroque period, when depicting Great Martyr St. Barbara created a distinct national cult of the dignified young woman, very beautiful, spiritually pure, eager to learn, firm in her believes. At the same time, the image of St. Barbara in the engravings made by Ukrainian artisans, is not canonical, and its expressiveness and perception entirely depends on the talent, imagination and tastes of the artists, the level of their artistic and technical skills.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є оцінка передумов і аналіз особливостей створенняі функціонування друкованих видань української діаспори в різних країнах пострадянського простору. У роботі використано методи ретроспективного, порівняльного і системного аналізу для визначення ключових характеристик, конкретно-історичних передумов створення й опису друкованих видань української діаспори. Застосування методу комплексного підходу дозволило поєднати різні засоби наукового дослідження, не порушуючи принципів об’єктивного пізнання. Наукова новизна полягає у спробі заповнення прогалини в дослідженнях видавничої справи української діаспори пострадянських країн, що існує, незважаючи на доволі тривалу історію вивчення діаспорної преси і накопичений значний масив різнопланових праць. Висновки. Видання україномовних газет складало важливу частину діяльності української діаспори пострадянських країн, а створений масив друкованої продукції є цінним історико-культурним надбаннямі невід’ємним елементом загальноукраїнської етнічної ідентичності. Переважна більшість видань спрямовувала свою діяльність на задоволення інформаційно-культурних потреб діаспори, а деякі видання намагалися взяти на себе роль координуючого і консолідуючого органу. З огляду на хронічний брак фінансування, видання українських газет діаспори у кращому випадку тривало від одного до декількох років. Суттєвий вплив на україномовну пресу здійснює і політика країни проживання, яка в окремих випадках набуває характеру прямих утисків. Основною причиною поступового згортання українського друку в діаспорі є розвиток новинних і пошукових сервісів Інтернет, а також соціальних мереж, що виявили надпотужний консолідуючий потенціал. Українські товариства діаспори пострадянських країн з початку 2000-х років активно створюють Інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах і, таким чином, істотно розширюють власні інформаційно-культурні та комунікаційні можливості.. For decades history of Ukraine, first of all its tragic pages, was silenced and falsified. Before the Second World War, testimonies about the famine of 1932–1933 in Ukraine seldom penetrated through the through Soviet border despite informational blockade to the countries of Western Europe and Northern America. These testimonies were published in press, mostly in diasporic one. From summer of 1941, when after the German invasion Ukrainian lands were occupied, first during the years after the tragedy, sudden possibilities to openly tell the truth about the famine by survivors were opened. Main ground for revealing the facts of Stalin regime crimes was Ukrainian local legal occupation press. The goal of the research: to make revealing, comprehensive analysis and classification of oral history sources about the Holodomor on pages of legal Ukrainian press from the period of Nazi occupation. Methodology is based on usage of totality of general scientific (historical, structural-functional, comparative, analytical), as well as special methods of research (historical-bibliological, bibliographical). Scientific novelty consists in the declared task. Publications about oral history sources of the famine of 1932–1933 on pages of occupational press in Ukraine during the Second World War are absent. 184 testimonies from 184 newspaper issues are analyzed. The author, researching corresponding publications, separates five groups of oral history sources about the famine of 1932–1933. Conclusions. Survivors’ testimonies fit well into anti-Bolshevik ideological narrative of new regime. One has to take unto accout that survivors were allowed to talk loudly about physchological trauma and to tell horrible details about extermination of them with famine for the first time, almost 10 years after the famine. And occupational regime used this as full as it could. Topic of the famine is intertwined in various contexts, first of all – in repressed past on level of a village and a state, including collectivization, Ukrainization, dekulakization etc. On pages of occupational press the topic of the famine was presented in several types of publications – memoirs, articles, letters, art and folklore. With some corrections on style of material presentation, “occupational” narrative quite correlates with massive of the first testimonies of prewar period in terms of content.

Попередній перегляд: