Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено постать видатного сербського діяча, вченого, політика та дипломата С. Новаковича, подано характеристику його праць, що побутують на теренах Галичини, а також розкрито шлях їхнього надходження до книгозбірень. На підставі розвідок ученого розглянуто основні напрями його наукової діяльності. . The personality of the famous Serbian scholar, politician and diplomat S. Novakovic was studied. His works that prevailed in the territory of Galicia were characterized, the ways of their accession to the libraries were observed. Based on the scholar’s investigations, the main directions of his scientific work were analyze.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено передумови, перебіг та результати наукового відрядження академіка А. Д. Коваленка до Польщі 16 січня – 5 лютого 1958 р. Проаналізовано документи з особових архівних фондів А. Д. Коваленка, Г. М. Савіна, Ю. О. Митропольського, що зберігаються в Інституті архівознавства НБУВ. З’ясовано, що відрядження мало велике значення для розгортання співпраці АН УРСР з провідними науковими та освітніми осередками Польщі в галузі механіки, а також для освоєння українськими академічними установами ринку збуту своєї високотехнологічної наукової продукції в ПНР.. Investigated are preconditions, course and results of a scientific trip of academician A. D. Kovalenko to Poland on January 16 – February 5, 1958. Carried out is a review of historiography and defined is a source base of the study. Analyzed are documents from the personal archival fonds of A. D. Kovalenko, H. M. Savin, Yu. O. Mytropolskyi, deposited in the Institute of Archival Studies VNLU. It was found out that the trip was of great importance for the establishment and further development of close cooperation between the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR and leading scientific and educational centers of Poland in the field of mechanics, for research in Ukraine of achievements of foreign machine tool and instrument making industries, the development by Ukrainian academic institutions of the market of high-tech scientific products in Poland. Noted is a high informative potential of personal archival fonds of outstanding scientists of Ukraine as a source of research of the history of international scientific cooperation.. Исследованы предпосылки, ход и результаты научной командировки академика А. Д. Коваленко в Польшу 16 января – 5 февраля 1958 г. Осуществлен обзор историографии и определена источниковая база исследования. Проанализированы документы из личных архивных фондов А. Д. Коваленко, Г. Н. Савина, Ю. А. Митропольского, хранящиеся в Институте архивоведения НБУВ. Выяснено, что командировка имела большое значение для налаживания и дальнейшего развертывания тесного сотрудничества АН УССР с ведущими научными и образовательными центрами Польши в области механики, для исследования в Украине достижений зарубежного станко- и приборостроения и освоения украинскими академическими учреждениями рынка сбыта своей высокотехнологичной научной продукции в ПНР. Отмечен высокий информационный потенциал личных архивных фондов выдающихся ученых Украины как источников исследования истории международных научных связей.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У дослідженні здійснено джерелознавчий аналіз маловідомих та раніше недосліджених архівних документів, на підставі яких проведено історичну реконструкцію українсько-польської міжакадемічної співпраці в галузі соціогуманітаристики хронологічного періоду 1961–1965 рр. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-архівознавчого, джерелознавчого, хронологічного методів, а також методів аналітико-синтетичної обробки матеріалів і наукової експертизи. Зазначений методологічний підхід дозволяє виявити ступінь інформативної цінності архівних документів та здійснити історичну реконструкцію українсько-польських наукових зв’язків у галузі соціогуманітаристики впродовж 1961–1965 рр. Наукова новизна роботи полягає в систематизації розлогого комплексу архівних джерел з історії українсько-польських міжакадемічних зв’язків, введенні до наукового обігу маловідомих і почасти недосліджених документів та, на їхній підставі, – здійсненні комплексної реконструкції напрямів співробітництва академічних установ України та Польщі соціогуманітарного профілю. Висновки. Аналіз архівних документів, що відклалися в Архіві Президії НАН України та Інституті архівознавства НБУВ, дозволяє зробити висновки, що українські науково-дослідні установи соціогуманітарного профілю зробили вагомий внесок у становлення та розвиток наукової співпраці з польськими науковими інституціями. Форми співробітництва розширювалися і полягали у спільному розробленні наукових проблем, в яких були зацікавлені обидві академії наук, ознайомленні з науковою проблематикою академічних установ України та Польщі, публікації результатів наукових розробок, взаємному рецензуванні наукових праць, проходженні стажувань, книгообміні. Українські та польські дослідники на практиці застосовували набутий досвід та найбільш вдалі форми науково-дослідної роботи, що практикувалися на той час академіями наук України та Польщі.. Aim of the research. The research conducted source study analysis of little known archival documents, on the basis of which it was possible to reconstruct Ukrainian-Polish academic cooperation in the field of social sciences and humanities within 1961–1965 time frame. The methodology of the research presupposes the usage of historical, archival, source study, and chronological methods, methods of analytical-synthetic processing of materials and also the method of scientific examination. This methodological approach allows to determine the degree of informative value of archival documents and to propose historical reconstruction of Ukrainian-Polish scientific relations in the field of social humanities sciences in 1961–1965. The scientific novelty of the research can be found in the systematisation of the spacious collection of archival sources concerning the history of Ukrainian-Polish academic relations as well as inclusion of little known and partially non-researched documents into scientific circulation, and on their basis to complete full reconstructions of various collaboration spheres between academic institutions in Ukraine and Poland within socio-humanitarian profile. Conclusions. The analysis of archival documents, which have been preserved at the archives of the Presidium of the NAS of Ukraine Archive and the Institute of Archival Studies at V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine allows to make conclusions that Ukrainian research facilities of socio-humanitarian profile made an important contribution to the establishment and development of scientific cooperation with Polish scientific institutions. Forms of this cooperation expanded and constituted common analysis of the scientific problems, in which both Academies of Sciences were interested as well as familiarisation with the scientific issues of academic institutions in Ukraine and Poland, publications of scientific researches and their results, mutual peer review of scientific works, organization of internships, exchange of book resources. Ukrainian and Polish researchers used practically the gained experience as well as the most successful forms of scientific and research work, which was practiced at the time by the Academies of Sciences in Ukraine and Poland.. Цель работы. В исследовании осуществлен источниковедческий анализ малоизвестных и ранее не изученных архивных документов, на основании которыхпроведена историческая реконструкция украинско-польского межакадемического сотрудничества в области социогуманитаристики хронологического периода 1961–1965 гг. Методология исследования заключается в применении историко-архивоведческого, источниковедческого, хронологического методов, а также методов аналитико-синтетической обработки материалов и научной экспертизы. Указанный методологический подход позволил выявить степень информативной ценности архивных документов и осуществить историческую реконструкцию украинско-польских научных связей в области социогуманитаристики в течение 1961–1965 гг. Научная новизна работы заключается в систематизации обширного комплекса архивных источников по истории украинско-польских межакадемических связей, введении в научный оборот малоизвестных и отчасти еще не исследованных документов, и на их основании проведении комплексной реконструкции направлений сотрудничества академических учреждений Украины и Польши социогуманитарного профиля. Выводы. Анализ архивных документов, хранящихся в Архиве Президиума НАН Украины и Институте архивоведения НБУВ, позволяет сделать выводы, что украинские научно-исследовательские учреждения социогуманитарного профиля сделали весомый вклад в становление и развитие научного сотрудничества с польскими научными институтами. Формы сотрудничества расширялись и заключались в совместной разработке научных проблем, в которых были заинтересованы обе академии наук, ознакомлении с научной проблематикой академических учреждений Украины и Польши, публикации результатов научных разработок, взаимном рецензировании научных работ, прохождении стажировок, книгообмене. Украинские и польские исследователи применяли на практике результаты научных командировок и удачные формы научно-исследовательской работы, практиковавшиеся в то время академиями наук Украины и Польши.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою повідомлення є висвітлення урочистих заходів та німецько-українського наукового колоквіуму, присвяченого поверненню з Німеччини до України Грамоти Петра І митрополиту Іоасафу Кроковському 1708 р. Грамота була вивезена під час Другої світової війни з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та перебувала в Інституті Східноєвропейської історії і краєзнавства Тюбінгенського Університету. В колоквіумі брали участь німецькі та українські вчені. Наталія Сінкевич розкрила історичне значення Грамоти, історію створення Грамоти та особистість самого митрополита Іоасафа Кроковського. Тетяна Себта простежила історію Грамоти до 1941 р. та довела її приналежність до колекції Софійського собору, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Корінна Кур-Королев розслідувала обставини вивезення Грамоти із зібрання Бібліотеки під час Другої світової війни за документами німецьких архівів; Катаріна Кухер розкрила історію надходження Грамоти до Інституту Східноєвропейської історії і краєзнавства Тюбінгенського Університету та роботу експертів із повернення Грамоти. Вольфґанґ Айхведе поділився досвідом передання до України іншої грамоти Софійської колекції, виданої Петром І митрополитові Варлааму Ясинському 1700 р., а також розповів про повернення картини Ганса фон Маре з Києва до Бремена, в якому брала участь директорка Київського відділення Ґьоте-Інституту графиня Уте Баудіссін. Галина Ковальчук, Ольга Степченко (Київ) приділили увагу історії формування зібрання в Софійському соборі, розкрили унікальний книжковий та рукописний склад цього комплексу, що зберігається в Бібліотеці. Клаус Гества та Любов Дубровіна, підводячи підсумки зустрічі, констатували, що повернення Грамоти є прикладом плідної наукової співпраці вчених Німеччини та України,ефективного вирішення питання стосовно трофейних культурних цінностей, адже місцезнаходження багатьох з них і донині залишається невідомим. Тому важливими є розвиток міжнародного культурного та наукового співробітництва, а також створення Державного реєстру втрачених культурних цінностей.. The goal of the article is to cover the ceremony and the German-Ukrainian scientific colloquium dedicated to the return from Germany to Ukraine of the Charter of tsar Peter the Great, on the appointment of Metropolitan Joasaph Krokovskyi in 1708. The Charter was taken from the fоnds of the V. I. Vernadskyi Library during World War II and ended up at the Institute of East European History and Local History of Tubingen University. The colloquium was attended by German and Ukrainian scientists. Natalia Sinkevich revealed the historical significance of the Charter, the history of the Charter and the personality of Metropolitan Joasaph Krokovskyi himself. Tetyana Cebta traced the history of the Charter to 1941 and proved her belonging to the collection of St. Sophia Cathedral, stored at the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Korinna Kur-Korolev investigated the circumstances of the export of Charters from the library during the Second World War according to the documents of the German archives; Katarina Kucher revealed the history of the Charter at the Institute of East European History and Local History of Tubingen University and the work of experts on the return of the diploma. Wolfgang Eichwede shared the experience of transferring another Charter of the St. Sophia collection, issued by Peter the Great in 1700 to Metropolitan Varlaam Yasynskyi, together with the director of the Goethe Institute Kyiv branch, Countess Ute Baudissin, the return of the painting by Hans von Mare from Kyiv to Bremen. Halyna Kovalchuk, Olga Stepchenko (Kyiv) brought attention to the history of the formation of the collection in St. Sophia Cathedral, disclosed the contents of the unique book and manuscript collection stored in the V. I. Vernadskyi Library. Klaus Gestwa and Lyubov Dubrovina discussed the results of the research of the Charter. The Return of the Charter is an example of fruitful scientific cooperation between scientists from Germany and Ukraine, an effective solution to the issue of the return of expropriated cultural values. The location of many expropriated materials remains unknown today. Therefore, it is important to develop international cultural and scientific cooperation, and the creationof the State Registry of Lost Cultural Property.. Целью сообщения является освещение торжественных мероприятий и немецко-украинского научного коллоквиума, посвященного возвращению из Германии в Украину Грамоты Петра І митрополиту Иоасафу Кроковскому в 1708 г. Грамота была вывезена во время Второй мировой войны из фондов Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского и оказалась в Институте Восточноевропейской истории и краеведения Тюбингенского Университета. В коллоквиуме участвовали немецкие и украинские ученые. Наталья Синкевич раскрыла историческое значение Грамоты, историю создания Грамоты и личность самого митрополита Иоасафа Кроковского. Татьяна Себта проследила историю Грамоты до 1941 г. и доказала ее принадлежность к коллекции Софийского собора, хранящейся в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Коринна Кур-Королев расследовала обстоятельства вывоза Грамоты из собрания Библиотеки во время Второй мировой войны по документам немецких архивов; Катарина Кухер раскрыла историю поступления Грамоты в Институт Восточной истории и краеведения Тюбингенского Университета и работу экспертов по возвращению Грамоты. Вольфганг Айхведе поделился опытом передачи в Украину другой грамоты Софийской коллекции, выданной Петром І митрополиту Варлааму Ясинскому в 1700 г., а также рассказал о возвращении картины Ганса фон Маре из Киева в Бремен, в котором принимала участие директор Киевского отделения Гете-Института графиня Уте Баудиссин. Галина Ковальчук, Ольга Степченко (Киев) уделили внимание истории формирования собрания в Софийском соборе, раскрыли уникальный книжный и рукописный состав этого комплекса, хранящейся в Библиотеке. Клаус Гества и Любовь Дубровина, подводя результаты встречи, констатировали, что возвращение Грамоты является примером плодотворного научного сотрудничества ученых Германии и Украины, эффективного решения вопроса относительно трофейных культурных ценностей, исходя из того, что местонахождение многих трофейных материалов и ныне остается неизвестным. Поэтому важным являются развитие международного культурного и научного сотрудничества, а также создание Государственного реестра утраченных культурных ценностей.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У дослідженні на підставі маловідомих і почасти недосліджених архівних документів проведено історичну реконструкцію українсько-угорського наукового академічного співробітництва 1953–1970 років. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-архівознавчого, джерелознавчого, хронологічного методів, а також методів аналітико-синтетичного опрацювання документів і наукової експертизи. Наукова новизна роботи полягає в систематизації та аналізі розлогого комплексу архівних джерел з історії українсько-угорських міжакадемічних зв’язків, уведенні до наукового обігу ще не досліджених архівних документів та здійсненні на їхній основі комплексної реконструкції напрямів та форм співробітництва академічних установ і окремих учених України та Угорщини. Також цим дослідженням здійснюється популяризація Архівного фонду НАН України. Висновки. Ґрунтуючись на аналізі архівних документів і використовуючи окремі наукові розробки українських учених у досліджуваній проблематиці, робимо висновок, що наукове співробітництво між українськими та угорськими вченими протягом 1953–1970 рр. розвивалося динамічно і спрямовувалося на вирішення важливих наукових питань. Особливо плідним виявилося співробітництво в напрямі практичного впровадження результатів наукових досліджень. Якщо в 50-х роках і на початку 60-х років ХХ ст. співробітництво мало частково ознайомчий характер із напрацюваннями як українських, так і угорських науковців, то з середини 60-х років ХХ ст. двостороння співпраця актуалізувалася завдяки виконанню спільних науково-дослідних розробок за багатьма напрямами. Найдієвішою була спільна діяльність у галузі біохімії, хімії, фізіології, геології, геофізики, зоології, математики, кібернетики, а також у соціогуманітарних науках.. Aim of the research. The study is based on little known and partly unexplored archival documents, conducted a historical reconstruction of Ukrainian-Hungarian scientific academic cooperation in 1953–1970. The research methodology consists in the application of historical-archival, source studies, chronological methods, as well as methods of analytical and synthetic processing of materials and scientific expertise. The scientific novelty of the work lies in the systematization and analysis of an extensive set of archival sources on the history of Ukrainian-Hungarian interaca demic relations, introduction of unexplored archival documents and, based on them, comprehensive reconstruction of areas and forms of cooperation between academic institutions and individual scientists of Ukraine and Hungary. This study also popularize the Archival fond of the National Academy of Sciences of Ukraine. Conclusions. Based on the analysis of archival documents and the involvement of individ ual developments of Ukrainian scientists in the research problem, we conclude that scientific cooperation between Ukrainian and Hungarian scientists during 1953–1970 developed dynamically and aimed at solving important scientific issues. Cooperation in the field of practical implementation of research results was especially fruitful. If in the 50’s of the 20th century and in the early 60`s of the 20th century cooperation was partly familiar with the work of both Ukrainian and Hungarian scientists, then from the mid-60's of the 20th century bilateral cooperation was actualized by the implementation of joint research and development in many scientific areas. The most effective was cooperation in biochemistry, chemistry, physiology, geology, geophysics, zoology, mathematics, cybernetics, and socio-humanitarian sciences.

Попередній перегляд: